Європейська комісія проводить консультації із зацікавленими сторонами по своїй первісній оцінці впливу і дорожній карті політики для майбутнього законодавства щодо рослин, вироблених за допомогою нових генетичних методів. Вчора був останній день, коли європейці могли подати свої відгуки та пропозиції на законодавчу ініціативу, повідомляє сайт hortidaily.com.

У разі схвалення документа, буде зроблено крок до вирішення виробництва сільгосппродукції, отриманої шляхом цілеспрямованого мутагенезу і цисгенезу.

NB: Мета полягає в тому, щоб підтримувати високий рівень захисту здоров’я людей і тварин і навколишнього середовища, впроваджувати інновації в агропродовольчу систему і сприяти досягненню цілей Європейської зеленої угоди й стратегії «Від ферми до виделки».

Читайте також: Зелений курс Європи: ризики та можливості українського агросектору

Тим часом минулого тижня стало відомо, що компанія Rothamsted Research отримала дозвіл на проведення серії польових випробувань пшениці, геном якої був відредагований. Експерименти в Хартфордширі стануть першими польовими випробуваннями пшениці, обробленої CRISPR, як у Великобританії, так і Європи.

Як повідомляє Agriland.ie, пшениця була відредагована для зниження рівня природної амінокислоти аспарагіну, яка при випічці або підсмажуванні хліба перетворюється в канцерогенний акриламід.

— Акріламід став дуже серйозною проблемою для виробників продуктів харчування з моменту його виявлення в 2002 році. Він викликає рак у гризунів і вважається «імовірним канцерогеном і для людей», — сказав професор Гелфорд. — Ми вважаємо, що рівень аспарагіну в пшениці може бути істотно знижений без шкоди для якості зерна. Це пішло б на користь споживачам, зменшивши вплив акриламіду в їх раціоні.

План розрахований на проєкт терміном до п’яти років, який закінчується у 2026 році, з посівом рослин у вересні — жовтні кожного року і збором врожаю в наступному вересні.

За допомогою методу CRISPR науковці внесуть невеликі зміни в потрібний ген — в цьому випадку, щоб його видалити. Процес спочатку включає генетичну модифікацію для введення в рослину генів, необхідних для процесу CRISPR. Після внесення змін ГМ-частина може бути видалена з рослин звичайними методами селекції протягом декількох поколінь.

Але не всі європейські країни готові піти навіть на часткові поступки при виробництві ГМ-сільгосппродукції. Так, минулого тижня Національна рада Швейцарії продовжила мораторій на вирощування генетично модифікованих рослин у сільському господарстві ще на чотири роки, до 2025 року. Чиновники не дозволили навіть звільнити від мораторію наукові дослідження, пов’язані з так званим редагуванням генома без включення чужорідного генетичного матеріалу.

Мораторій на використання генної інженерії був введений у Швейцарії з 2005 року. Генетично змінені тварини й рослини можна вирощувати тільки в наукових цілях.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram