В Україні через проблеми з експортом та накопичення врожаю може виникнути дефіцит потужностей для зберігання 7–11 млн тонн зерна. Найскладнішим періодом може стати листопад, коли масове збирання кукурудзи різко збільшить навантаження на елеватори та інші сховища. Частина аграріїв через низькі ціни та високу вартість сушіння може залишити кукурудзу в полі до весни.
Про це у коментарі GrowHow розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у межах редакційного спецпроєкту «Закриті порти. Відкриті рішення».
Дефіцит сховищ може сягнути 7–11 млн тонн
За оцінкою Всеукраїнської аграрної ради, найбільше навантаження на систему зберігання зерна очікується у листопаді, коли активно надходитиме новий урожай кукурудзи.
Проблему посилюють обмежені можливості експорту. Якщо зерно не вдається достатньо швидко вивозити з країни, воно довше залишається на елеваторах та у господарствах, займаючи потужності, необхідні для нового врожаю.
За словами Марчука, потенційний дефіцит потужностей для зберігання може становити 7–11 млн т. Одним із рішень мають стати зернові рукави для тимчасового зберігання врожаю.
На їх закупівлю вже передбачено близько $10,5 млн, насамперед для господарств у прифронтових регіонах. Проте, за оцінкою Марчука, для забезпечення необхідного обсягу тимчасового зберігання потрібно щонайменше $40 млн.
Загальна потреба агросектору може сягати близько 50 тис. зернових рукавів.
Частину кукурудзи аграрії можуть залишити в полі до весни
Дефіцит сховищ — не єдина причина, через яку господарства можуть відкладати збирання кукурудзи.
На рішення аграріїв дедалі сильніше впливає економіка сушіння зерна.
— Ціна на кукурудзу знижується, а газ для сушіння за комерційними тарифами дуже дорогий. Висушити зерно, витратити на це кошти і при цьому не мати прийнятної ціни на ринку. Тож багато хто може залишити її до весни. Такий досвід у нас уже був минулого сезону, — пояснив Денис Марчук.
Таким чином, частина виробників може опинитися перед вибором: витрачати кошти на збирання, сушіння та зберігання кукурудзи зараз або відкласти збирання, якщо стан посівів та погодні умови дозволятимуть це зробити.
Низькі ціни змушують аграріїв притримувати зерно
Проблема зі сховищами безпосередньо пов’язана із ситуацією на зерновому ринку.
Через обмеження експорту та дорожчу логістику внутрішні закупівельні ціни перебувають під тиском. За таких умов виробники намагаються не продавати зерно за невигідною ціною та, якщо мають таку можливість, відкладають реалізацію.
У результаті зерно довше залишається у сховищах, а із надходженням нового врожаю кукурудзи вільних потужностей стає дедалі менше.
Таким чином формується ланцюг: ускладнення експорту → дорожча логістика → нижча внутрішня ціна → відкладення продажів → накопичення зерна → дефіцит сховищ.
Аграріям бракує не лише сховищ, а й обігових коштів
Ще одним фактором, який впливає на рішення господарств щодо продажу врожаю, Марчук називає нестачу доступного фінансування.
Аграріям потрібні кошти для проведення осінньої посівної та підготовки наступного виробничого циклу, тоді як продаж зерна за низькими цінами не забезпечує необхідного грошового потоку.
За даними, які наводить ВАР, із приблизно 80 млрд грн кредитного ресурсу, на який розраховував сектор, на момент розмови йшлося орієнтовно про 21 млрд грн. Водночас потребу агросектору лише для проведення осінньої посівної Марчук оцінював приблизно у 200 млрд грн.
Він також звернув увагу, що господарства стикаються з труднощами під час отримання кредитів, зокрема через уже наявне боргове навантаження та небажання окремих банків приймати зерно як заставу.
— Банки також неохоче йдуть на те, щоб аграрії закладали зерно, хоча це один зі способів дати виробникові можливість не продавати його за низькою ціною, — зазначив заступник голови ВАР.
За таких умов доступ до кредитування та додаткових потужностей для зберігання стає для аграріїв можливістю виграти час і не виходити на ринок із зерном у момент найбільшого цінового тиску.
Матеріал підготовлено у межах спецпроєкту GrowHow «Закриті порти. Відкриті рішення», у якому редакція разом з учасниками ринку аналізує альтернативну логістику, зберігання врожаю, фінансування та інші рішення для агробізнесу в умовах обмеженого морського експорту.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
