За даними спеціалістів лабораторії захисту рослин ДУ Інститут зернових культур НААН України у зоні північного Степу втрати врожаю від борошнистої роси становлять від 0-5,5 % у несприятливі для неї роки та до 12,6-23,5 % й більше — при її епіфітотії. Розвиток хвороби вище 5 %, тобто на рівні, коли відбувається зниження врожайності, у степовій зоні трапляється майже кожного другого року. Найбільше від борошнистої роси потерпають посіви з добре розвиненим травостоєм, зокрема, ті, що вирощуються за інтенсивною технологією по кращих попередниках (чорний пар, горох, багаторічні трави тощо), а також при зрошенні. Особливо сильно уражуються сприйнятливі сорти на фоні підвищених доз азотних добрив. За таких умов запобігти розвитку хвороби виключно агротехнічними заходами вдається далеко не завжди — виникає потреба в застосуванні хімічних.

Обґрунтоване прийняття рішень щодо застосування хімічного захисту посівів від шкідливих організмів здійснюється, як правило, на підставі урахування економічних порогів їх шкодочинності (ЕПШ), тобто за мінімальних показників чисельності шкідників, бур’янів та розвитку хвороб, що спричиняють економічно значимі втрати, котрі відшкодовуються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності заходів захисту не нижче виробничих витрат.



Для зернових культур, залежно від рівня прогнозованого врожаю та вартості хімічної обробки, вони становлять 5-10 %. В той час, якщо більш-менш точно можна визначити чисельність особин шкідників і бур’янів, яка може призвести до таких втрат і взяти це число за показник ЕПШ, то стосовно хвороб показник, який би орієнтувався тільки на кількість заразної основи, придатний не завжди. Це пояснюється тим, що у розвитку хвороб вирішальну роль можуть відігравати багато інших чинників: погодні умови, стійкість сорту, рівень агротехніки тощо. З іншого боку, якщо за ЕПШ хвороби взяти показник її розвитку, що спричиняє втрати в 5-10 % врожаю, то проведення хімічної обробки в момент досягнення такого розвитку буде вже запізнілим. Хворі рослини не здатні відновити уражену асиміляційну поверхню, а втрати врожаю будуть невідворотні, навіть при застосуванні фунгіцидів. Саме з цієї причини обприскування рослин проти хвороб потрібно проводити ще до спричинення ними економічно відчутної шкоди.

Деякі автори вважають, що першу хімічну обробку проти плямистостей, зокрема проти борошнистої роси пшениці озимої, потрібно проводити при появі перших ознак прогресу хвороби, називаючи цей момент її поширення сигнальним ураженням (СУ), котре провіщує загрозу епіфітотії.

NB: Очевидно, такий підхід до прийняття рішень щодо хімічного захисту рослин від плямистостей має рацію для зон із сталим зволоженням. Для зон, де дуже часто розвиток хвороб листя перевищує рівень ЕПШ, існують моделі прогнозу, які дозволяють передбачати час і рівень ураженості рослин, який зумовлює реальне зниження їх продуктивності. В той же час, не виключено, що досягнувши СУ, хвороба може не розвинутися аж до рівня ЕПШ, що дуже часто трапляється у степовій зоні. В такому випадку обробка посівів виявиться не виправданою як з економічної, так і з екологічної точок зору.

Аналіз регулюючого впливу різних чинників на розвиток борошнистої роси, зокрема погодно-кліматичних умов та елементів технології вирощування, засвідчує, що найчастіше обмежувальними факторами її розвитку виступають посушливі умови весняного періоду вегетації.

NB: За силою впливу (коефіцієнт детермінації становить близько 50 %) кількість опадів протягом квітня і травня, не поступається значимості наявності джерел інфекції або стійкості сортів. Цей показник фактично характеризує бал загрози зростання шкідливості борошнистої роси. Серед інших чинників важливе місце в розвиткові борошнистої роси посідають середньодобова температура, елементи технології вирощування, стан посівів.

Втім вплив кожного із цих чинників на розвиток хвороби може варіювати від його відсутності до найвищого прояву залежно від взаємодії з іншими фаторами, наявності джерел інфекції, стадії розвитку рослин тощо. Так, за відсутності достатнього зволоження значимість інших чинників суттєво зменшується і навпаки, при значній кількості опадів (більше, ніж в 2 рази за середню багаторічну норму) у квітні-травні помітно зростає регулюючий влив на розвиток хвороби інших чинників, зокрема елементів технології вирощування.



Предикторами прогнозу розвитку борошнистої роси виступають такі чинники:

  • наявність джерел інфекції або ураженість рослин на дату спостережень;
  • фенологічна фаза розвитку озимої пшениці;
  • сприйнятливість сорту до борошнистої роси;
  • метеорологічні умови за два тижні до спостережень і прогноз розвитку погоди на тиждень вперед;.
  • особливості технології вирощування (попередник, строк сівби, норма висіву, система удобрення тощо);
  • оцінка потенційної урожайності.

Для визначення потреби обробки пшениці озимої проти борошнистої роси фунгіцидами розроблені спеціальні алгоритми, концепції.

Отже, виходячи з аналізу літературних джерел та результатів обстеження посівів у 2019 р. можна свідчити про ранній прояв борошнистої роси в агроценозах зернових культур, що може призвести до масового спалаху хвороби, особливо, як уже наголошувалося, у перерослих, загущених, підживлених високими дозами азотних добрив посівах.

Розвитку хвороби сприяють опади, які випали у середині квітня та на початку травня. За умов наростання температур до 18-220 С прогнозується активний розвиток борошнистої роси, тому існує необхідність застосування фунгіцидних обробок на більшості площ посівів зернових культур. Використання комплексних фунгіцидів дозволить обмежити розвиток і інших грибних патогенів. Економічно вигідним буде застосування у бакових сумішах.

Т.М. Педаш, М. П. Явдощенко, канд. с.-г. наук, ДУ Інститут зернових культур НААНУ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram