Редакція GrowHow.in.ua 2023-01-20
У листопаді та грудні Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти №5839 і №5840. Їхньою метою є врегулювання правових та організаційних питаннь щодо генетично-модифікованих організмів. З ініціативи насіннєвиків і трейдерів зараз ці проєкти почали широко обговорюватися.
Зокрема, Насіннєва асоціація України (НАУ) та Українська зернова асоціація (УЗА) занепокоєні тим, що у нинішньому варіанті №5839 не узгоджується з позицією України щодо проєвропейського курсу розвитку. Лідери асоціацій закликають доопрацювати документи, врахувавши у них норми Євросоюзу.
В асоціаціях зазначили, що такі законопроєкти впливають не тільки на насіннєві компанії, але й на весь цикл агровиробництва. До прикладу, на ринки ЄС та Китаю припадає понад 80% експорту української кукурудзи. Актуальні редакції документів можуть спричинити втрату ринків цих країн. НПУ та УЗА закликають у законопроєктах враховувати вже існуючу законодавчу практику щодо використання чи повної заборони ГМО.
Читайте також: Держконтроль щодо незареєстрованих ГМО у посівах тепер проводять лише за бажанням підприємця
Зокрема, законопроєкт №5839 передбачає можливість реєстрації в Україні ГМО, які не авторизовані чи навіть заборонені у ЄС. При цьому, фінальним органом для прийняття рішення про реєстрацію є Комісія зі статусом консультативно-дорадчого органу. Тоді як у ЄС за таке рішення відповідальний найвищий орган — Єврокомісія. Фахівці також звернули увагу, що у проєкті відсутні механізми контролю над дотриманням правил.
Члени НАУ наголосили, що якщо до законопроєкту не внесуть змін, то українські агровиробниким відчують ряд наслідків:
- Втрата експортних ринків насіння у ЄС та зупинка інвестицій та насіннєвих заводів, що тягне за собою втрату валютного виторгу (близько $100 млн щороку).
- Відсутність регуляції щодо розміщених посівів у прикордонних районах з державами, де ГМО заборонені до вирощування, призведе до погіршення відносин.
- Відсутність реєстру місць вирощування ГМО не дозволить контролювати виробників та дотримання ними норм висіву.
- Неможливість оцінити екологічний ризик до ГМО, що містять гени, які демонструють стійкість до антибіотиків.
Також експерти вважають, що неконтрольоване вирощування ГМО у відкритому грунті може здійснити перезапилення інших культур. Наприклад, овочевої кукурудзи, яка стрімко набирає популярності в останні роки.
— Ми підтримуємо законопроєкт №5840, оскільки в ньому виважено враховані деталі. Проте, закликаємо Кабінет Міністрів, робочі групи та Верховну Раду України доопрацювати законопроєкт №5839. З огляду на те, що Україна є кандидаткою на членство ЄС та Уряд працює над тим, аби через 2 роки заявка була схвалена, зараз саме час для впровадження євроінтеграційних законів. Проте над ними варто працювати, долучаючи європейських експертів та гармонізуючи нашу законодавчу базу з базою ЄС, — зазначила Сюзана Григоренко, директорка НАУ.
Вона додала, що рішенням може стати доопрацювання та поділ №5839 на два документи, які будуть доопрацьовані згідно з Директивами та Регламентами ЄС. У них слід чітко визначити предмет регулювання, суб’єкти та вимоги, а також ввести процедури консультування з громадськістю під час розгляду заявок (нотифікацій) на реєстрацію ГМО чи ГМО-продуктів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
