Сільськогосподарська діяльність відіграє ключову роль у продовольчій безпеці як світу, так і у розрізі кожної окремої країни. Сьогодні у контексті продовольчої безпеки перед аграріями стоїть завдання забезпечити сталий розвиток свого виробництва за принципами енергоощадності, ефективності та відновлюваності. Кліматичні зміни та погодні коливання підвищують рівень складності при виконанні цих цілей. Зокрема, проблем додає брак вологи.

Останніми роками в Україні компенсація нестачі води для сільського господарства дедалі актуальніша. З такою потребою стикаються аграрії навіть у регіонах, де її ніколи раніше не було, не кажучи вже про Південь країни. До прикладу, на Вінниччині у 2020 році загальна кількість опадів склала 339,7 мм, а тоді як, наприклад, у 2016-2018 роках цей показник був на рівні 516-570 мм.

Директорка та агрономка ТОВ “Лан-Агро” (с. Шепіївка, Калинівський р-н, Вінницька обл.) Олена Покотилова під час медіаклубу від компанії Corteva (до слова, пані Олена стала переможницею освітньої програми TalentA від Corteva) розповіла, що різке падіння кількості опадів у регіоні відбулось за останні 4-5 років. Раніше ж показник опадів на Вінниччині був оптимальним.

Аграрії нашої області ще донедавна навіть не задумувалися над потребою закриття вологи в ґрунті навесні. Зараз же це стало обов’язковим, бо вологи критично не вистачає. Ґрунт не отримує жодної компенсації втрат вологи. Цього року, до прикладу, дощі у нас були лише до середини вересня при тому, що вже у серпні середні температури знизилися на 2-3°C. Вже можу сказати, що цього року нам потрібен хоча б метровий шар снігу, щоб поля отримали достатню порцію весняної вологи. У іншому випадку буде великий неурожай, розповіла Олена Покотилова.

Варто зазначити, що зниження температури у серпні спричинило погану вологовіддачу соняшника, а пізнє його збирання призвело до пізньої підготовки ґрунтів до посіву озимини. Відсутність дощів з середини вересня також вплинула на старт посівної озимини ще її змістила.

За словами Олени Покотилової, зміна погодних умов спричинила широке розповсюдження хвороб на посівах соняшника у її господарстві та в інших господарствах регіону. Також у більших, аніж раніше масштабах фермери відзначили поширення діабротики західного кукурудзяного жука. Через стійкість шкідника його ще називають “кукурудзяний колорадський жук”. Поглибила проблему і висока вартість газу. Через його здорожчання різко зросли ціни на азотні добрива і як наслідок аграрії характеризують стан сходів озимини як вкрай поганий.

Безперечно, що проблеми цього року вплинуть на наступний і усі подальші. Нам потрібно вчитися жити з проблемою з мінеральними добривами, з недостатністю вологи та зміною температур. Українські фермери сьогодні мусять адаптуватися до цих викликів. У цьому важливу роль відіграє концепція сталого розвитку, зазначила Олена Покотилова.

Пані Олена стала однією з цьогорічних переможниць проєкту TalentA від Corteva. Вона отримала грант на створення центральної водної комунікації у селі Шепіївка, до якої зможе підключитися кожне домогосподарство. Фермерка вважає, що робота у сільському господарстві має ставати більш виваженою та стратегічно спрямованою, щонайменше на декілька років наперед. І саме соціальна відповідальність є важливою складовою стратегії сталого розвитку.

Поділилася вона також своїм тактичним баченням та досвідом реагування на виклики. Для розв’язання проблеми недостатності вологи доцільним вважає зміну системи обробітку ґрунтів. Фермерка рекомендує, зокрема, використовувати глибокорозпушувачі та обов’язково закривати вологу навесні, а також активно поновлювати та будувати системи зрошення полів, в тому числі за державною програмою розвитку. 

Мінімізує негативний вплив температурних змін на своєму господарстві Олена Покотилова кількома шляхами:

  • Зміщуючи строки посіву, використовуючи гібриди, які можна сіяти в більш ранні терміни. Як приклад навела гібриди кукурудзи Pioneer P9074 та Р9241, для посіву яких рекомендована температура ґрунту +8°C.
  • Використовуючи гербіциди з нижчим температурним режимом ефективності.
  • Проводячи додатковий фунгіцидний обробіток соняшнику (мінімум тричі) та фунгіцидний та інсектицидний обробіток кукурудзи через широке розповсюдження діабротики.

Проблему ж з мінеральними добривами аграрійка вважає за доцільне вирішувати комплексно: якісною сівозміною з включенням азотфіксуючих культур; відмовою від посіву кукурудзи по кукурудзі; використанням інноваційних засобів.

Тільки дбайливе ставлення до використання земельних та водних ресурсів разом з інтенсивним підходом до вирощування культур за допомогою інновацій приведе до високих врожаїв, зазначила Олена Покотилова.

Додамо, що ТОВ “Лан-Агро” працює з 2008 року. На сьогодні земельний банк господарства становить 700 га. Там вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник.

Наталія Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram