Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулась з офіційним запитом до Міністерства юстиції України щодо критичних питань, які почали виникати під час оформлення купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення.

Одне з питань стосується передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення іншій особі.

Як пояснили в Мін’юсті, відповідно до частини першої статті 1301 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) переважне право купівлі земельних ділянок
сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:

а) у першу чергу особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка перебуває в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу орендар земельної ділянки. Водночас у разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах «а» і «б» цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п’ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої
земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Згідно з положеннями частини п’ятої статті 1301 Кодексу передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб’єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.

Своєю чергою відповідно до частини третьої статті 1301 Кодексу за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі в будь-який час, незалежно від реєстрації власником наміру щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому слід звернути увагу, що до особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов’язки попереднього суб’єкта такого права за правовідносинами, пов’язаними з реалізацією такого права (частина сьома статті 1301 Кодексу).

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram