Ціни на свинину зростають. Що далі?

Світові ціни на продукти харчування б’ють відомі раніше рекорди. Відразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну та блокуванням експорту стрімко зросла вартість продукції рослинництва, нині набирають висоти ціни на м’ясо, надто — свинину. Що сприяє цьому і де та вершина, якої вони можуть досягти?

На якому боці терези — так і розвиватися ринку

Варто зазначити, що Україна не відіграє настільки помітної ролі на глобальному ринку свинини, як, приміром, у постачанні пшениці, кукурудзи чи соняшника. Навпаки, на м’ясному горизонті виробники більш зорієнтовані на внутрішнє споживання. Однак втрата через обстріли кількох потужних свиноферм та нестабільна робота інших призвели до зменшення виробництва м’яса.

— Через безпосереднє ураження виробничих потужностей чи вимушене їх скорочення, скорочення промислового поголів’я свиней в Україні, як і загального, становить щонайменше 11% від довоєнного показника, — оперує цифрами керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. — Хоча низка операторів намагається підтримувати роботу в умовах окупації і втрати можуть бути скореговані, наразі вітчизняний ринок свинини недоотримує близько 15% продукції, а у натуральному вираженні річне скорочення внутрішнього виробництва може сягнути 110 тисяч тонн забійною масою.

Олександра Бондарська, аналітикиня Асоціації «Свинарі України», вважає, що втрати поголів’я можуть бути скореговані у бік зменшення завдяки низці операторів ринку, які намагаються працювати в умовах окупації.

З причини тієї ж мінливості ситуації за останні півроку значного подорожчання свинини не відзначалося. Навпаки, фермери говорили про збитковість свинарства та віддавали поголів’я на підтримку армії, на потреби соціальних закладів та внутрішньо переселених осіб і не планували його нарощувати.

— Якщо відкинути фактор війни, то попередньою передумовою нинішнього браку свинини на внутрішньому ринку була затяжна криза 2020-2021 років, яка досить помітно «прорідила» ряди операторів промислового свинарства, — кажуть в АСУ.

Проте зазвичай ситуацію на ринку свинини, особливо завдяки середнім та дрібним господарствам, «підігрівають» ціни. Парадоксально, але факт: свинарство — одна із нестабільних галузей тваринництва, дуже чутлива до різних чинників. Дефіцит продукції зумовлює швидке зростання поголів’я і у підсумку знову призводить до здешевлення продукції через перевищення пропозиції над попитом. Специфіка легко пояснюється тим, що поголів’я свиней можна хутко наростити та зменшити. І зараз в Україні галузь має всі шанси піти вгору.

Спостерігаючи за значними коливаннями цін на світовому ринку свинини у першій половині 2022 року, виробники чекали, яка ж тенденція переважить. Схоже, терези свідчать про скорочення виробництва свинини і зростання попиту на неї. Відповідно, Україна потрапляє у ритм глобальної гойдалки.

NB: За даними Міністерства сільського господарства США упродовж першого півріччя у країні відбулося незначне зменшення виробництва свинини — приблизно на 1%, скорочення поголів’я триває. Порівняно з минулим роком у країнах ЄС через спалахи АЧС прогнозують спад виробництва продукції на 4,7%, експорту — на 9,6%, але ціна зростатиме.

Європейське свинарство і війна в Україні

Австрійський фермер Рудольф Освальд зазначає, що відповідно до пропозиції останнього тижня в Австрії тушки свиней купували в середньому по 1,99 євро за кілограм.

Значну частину кормів Рудольф Освальд (Австрія) із родиною вирощують на власних полях.

— Це трохи менше, ніж місяць тому. Якою буде ціна, коли прийде час збувати моє поголів’я, спланувати важко. Сподіваюся, справедливою. Адже наші витрати на корми та утримання постійно збільшуються: за півроку пальне в нашій країні подорожчало на 72%, зростає ціна на електроенергію — у нас ферма повністю механізована — це все позначається на собівартості нашої продукції.

Оскільки фермер з родиною займається свинарством уже впродовж більш як 20-ти років, щороку відгодовуючи по 800 голів, то не збирається відмовлятися від бізнесу через цінові коливання.

— Україну важко назвати вагомим гравцем глобального ринку свинини, тому війна безпосереднього впливу на світові ціни на свинину не мала, — зауважує Олександра Бондарська. — Однак, воєнні дії  позначилися на цінах зернових та олійних, що є ключовими кормовими інгредієнтами та займають вагому частку в структурі собівартості. Це на тлі вищих витрат на енергоресурси та інших складових собівартості не додає ентузіазму європейським свинарям, тож не формує передумов для нарощування виробництва.

Читайте також: Українські аграрії зібрали 26,4 млн тонн зернових та зернобобових культур нового урожаю

Експерти очікують, що внутрішнє виробництво свинини в країнах ЄС скорочуватиметься і в 2023-му, що підтримуватиме ціни.

— Якщо калькулювати ціну вітчизняної свинини на євро, наша виходить цікавіша, ніж у Європі, принаймні, станом на сьогодні, — зазначає професійний тваринник та успішний керівник свиноферм Богдан Бандрівський. — Продукція подорожчала тому, що її поменшало, до того ж навіть переробні підприємства, які були орієнтовані на імпорт, повертаються у бік українських свиноферм і купують більше живця на внутрішньому ринку. Попит зростає швидше, ніж пропозиція.

Дефіцитність безпосередньо підтримує позитивну цінову динаміку на ринку свинини, підтверджують в Асоціації «Свинарі України».

Наприкінці вересня запити на свинину удвічі перевищували пропозицію.

— Зокрема, за підсумками вересня, середня ціна кілограма свинини живою масою становить 71 грн/кг, що на 10% чи 6,4 грн/кг вище ніж місяцем раніше. При цьому, менш стійке до викликів військового часу присадибне свинарство продовжує скорочуватися, що спричиняє істотний розрив в цінах закупівлі свинини від населення та промислової, — пояснює аналітикиня АСУ Олександра Бондарська.

NB: Зазвичай у таких ситуаціях «підключається» імпорт. І справді, зовнішній ринок відчув нашу гарячу потребу в свинині і відразу ж активно відгукнувся на неї  — у січні-серпні цього року, попри воєнні дії, імпорт свинини на 70% перевищив показники минулого року за цей же період.

Але перегляд курсу валют, зазначають в АСУ, підняв «вхідний бар’єр» для імпортної продукції, тож її потік у серпні та вересні був помітно меншим ніж у попередні місяці.  

До того ж, завдяки здешевленню кормів внутрішні пропозиції прийнятніші для переробної галузі, і це один із аспектів, що може сприяти розвитку свинарства в Україні.

Про «дешеві» корми та підвищення рентабельності рослинництва

На противагу світовим тенденціям, попри подорожчання енергоносіїв та деяке підвищення цін на зібрані зернові та зернобобові, внутрішній ринок зараз відрізняється позитивним на користь виробників свинини співвідношенням собівартості та ціни.  Через обмежену можливість експорту урожаю минулого та поточного років продукцію рослинництва в Україні купують менш охочіше і значно дешевше, ніж вона коштує на світовому ринку, що робить вигідним переробку збіжжя через тваринництво. Чи скористаються українські тваринники таким шансом?

— Нині багато говорять про здешевлення кормів через невисоку вартість збіжжя. Гадаю, це не відповідатиме дійсності. Адже ціна зерна зростає, і через девальвацію української гривні ця тенденція збережеться. Водночас зернова група не настільки помітно позначається на собівартості кормів, як, приміром, олійні культури — соя, соняшник і преміксова група, котрі далі ростуть в ціні. І все ж, на мою думку, реакцією галузі свинарства на екстремальні воєнні умови стане нарощення поголів’я. Багато хто з великих власників землі, орієнтованих на внутрішній ринок, побачив, що зерно коштує копійки, перегнавши його через тваринництво, вони можуть підняти рентабельність свого аграрного бізнесу, — ділиться роздумами Богдан Бандрівський.

Богдан Бандрівський: «Попит на племінний молодняк в Україні значно перевищує пропозицію».

Тож, здавалося б, свинарству — бути! Оскільки освоєнням нової для себе галузі зацікавилися навіть рослинники. Однак, не все так просто, каже Богдан Бандрівський: хоча племінні господарства нині відчувають неабиякий попит на племінний молодняк, задовольнити його сповна не можуть.

Всі обсяги поросят вагою 20-25 кг законтрактовано як мінімум до кінця року. Їх, фактично, нереально купити.

А все тому, наголошують гравці ринку, що, попри розхоже уявлення про можливість оперативно збільшити чи зменшити поголів’я, інвестиції в свинарство, якщо мова йде про підприємство закритого циклу — це гра «у довгу».

NB: Завдяки моніторингу настроїв промислових свиногосподарств аналітики АСУ з’ясували, що із 100 підприємств, які до повномасштабної війни утримували близько 70% промислового поголів’я свиней, двадцять уже втілили чи продовжують реалізовувати проєкти розвитку. При цьому більшість з них планують вихід на 100% завантаженість власної відгодівлі, що зменшує пропозицію товарних поросят з їх боку.

Враховуючи фактор невизначеності, більшість операторів (80% респондентів) вибирають стратегію сталої роботи. Проте кожне п’яте підприємство рухається наміченим шляхом розвитку — частина модернізують комплекси чи будують нові цехи, низка заповнюють готові приміщення, окремі задумуються над оновленням маточного стада.

Свинарству таки бути, але на шляху землеробів, котрі мають збіжжя і хочуть оперативно підняти його вартість, переробивши через тваринництво, постають суттєві перешкоди. Їх додає й війна. Не сумніваємося, що українські виробники зерна знайдуть шляхи реалізації планів. Якщо змогли під обстрілами посіяти і зібрати урожай, то розвинути свинарство їм точно під силу. Це має сенс, адже цьогоріч всі вже зрозуміли, що завжди треба готувати запасний варіант, і налагодження циклового виробництва — один із них. Перспективи зменшення виробництва м’яса у країнах ЄС та зближення українського агросектору із міжнародними ринками свідчать про те, що вітчизняна продукція буде запитувана.

А як же експорт? Недосяжна мрія?   

В умовах дефіцитності внутрішнього ринку питання експорту свинини стоїть не так гостро, кажуть в АСУ. Проте профільні відомства наразі здійснюють необхідне, щоб завершити затяжний період експортної ізоляції через АЧС.

— Завершуємо узгодження умов налагодження постачання вітчизняної свинини до В’єтнаму, — конкретизує плани України у цій царині керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. — Крім цього, Україна поступово зближується із європейським ринком свинини, імплементує відповідні законодавчі вимоги для цього. Тож, сподіваємося, почнеться шлях до відкриття ринку ЄС. Процес відкриття ринків зазвичай є досить тривалим, а активні бойові дії на території країни його не пришвидшать. Однак, прогрес у цих напрямках може істотно спростити подальше просування вітчизняної свинини на інші ринки.

Коли і як експортні перспективи вплинуть на ціну свинини — гадати поки що рано. На внутрішньому ж ринку, попри форс-мажорну ситуацію, пов’язану із війною, попит на продукти харчування є, і значний — їжі потребує як армія, так і цивільне населення у різних куточках України. До слова, роздрібні ціни на свинину у регіонах трохи різняться: вищі — в областях, розташованих у зоні бойових дій та наближених до неї. То ж очікувати, що українські фермери візьмуться за вирощування свиней, і справді є причини. Однак, чи буде їх продукція дешевшати із збільшенням пропозиції — велике питання, відповіді на яке знайдемо на ринках України.

Галина ШЕПЕЛЬ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram