За матеріалами онлайн-курсу «PRO.Соняшник», організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent. Лекція на тему: «Система удобрення та живлення соняшнику», Степан Андрушко, керівник управління виробництва компанії «Контінентал Фармерз Груп».

Землі компанії «Контінентал Фармерз Груп» розташовані в найбільш родючих і сприятливих регіонах України. Агрохолдинг обробляє 195 тис. га у п’яти областях: Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Хмельницькій. Компанія має значний досвід у сільгоспвиробництві, який її співробітники вміло поєднують із застосуванням передових технологій, сучасного обладнання та сільськогосподарської техніки, а також з ефективним усебічним і раціональним використанням природних ресурсів.

Азотні добрива

Азот засвоюється від початку росту й розвитку рослини. До утворення квіток він накопичується здебільшого в листі та стеблах, а згодом – у кошиках. Основне засвоювання азоту закінчується до цвітіння, після чого триває його переміщення по рослині у формі амінокислот. Якщо рослини достатньо забезпечені азотом, то закладається більша кількість квіток, після цвітіння листя повільніше старіє, насіння отримує більший резерв протеїну. Але кількість внесених азотних добрив не має перевищувати 50–80 кг азоту на гектар.

У компанії «Контінентал Фармерз Груп» проводили досліди, для яких брали однакові за показниками поля площею 2 тис. га, але вони відрізнялися лише кількістю внесення азоту. Наприклад, на полях, де вносили 60 кг азоту, врожайність соняшнику становила 3,67 т/га, а на полях, де вносили 80 кг азоту, врожайність була 3,51 т/га. Так побачили, що більша норма азоту не завжди гарантує вищий урожай, тому в компанії вирішили, що не будуть вносити під соняшник більше, ніж 60 кг на гектар, оскільки це економічно недоцільно.

Безводний аміак

Безводний аміак має кілька переваг перед іншими видами добрив:

  1. По-перше, це економіка: якщо вартість одиниці азоту в аміаку становить 49 грн, то в карбаміді – 61 грн, а в селітрі – 78 грн. За норми внесення азоту 60 кг/га, перевага безводного аміаку перед карбамідом становить 720 грн на кожному гектарі.
  2. За внесення безводного аміаку значно менші втрати, оскільки втрати за внесення карбаміду можуть становити від 15-45%.
  3. Використання безводного аміаку дає змогу зменшувати кількість операцій у весняний період, а це – збереження структури ґрунту, яка утворилася зимою.
  4. Використання безводного аміаку також дає змогу боротися зі шкідниками та патогенами.
  5. Ще одна перевага – низькі «непередбачувані втрати»: безводний аміак дає мінімальні ризики крадіжок.

Є у безводного аміаку і свої недоліки:

  • Для внесення цього виду добрива потрібно використовувати спеціальне обладнання та отримувати дозвільну документацію на працівників, які виконують ці роботи. Якщо аграрій наймає компанію, яка виконає послугу внесення безводного аміаку, є ризики, що співпраця не буде оптимальною.
  • Якість внесення безводного аміаку залежить від структури та вологості ґрунту. Якщо земля занадто суха, то внесений аміак не закривається ґрунтом і добриво просто випаровується. Якщо ж земля дуже волога – канавки, куди внесений аміак, не закриваються, і він також випаровується.
  • Безводний аміак не можна зберігати, його вносять «з коліс», отже це – залежність від постачальника.
  • Контроль рівномірності та якості внесення. Фактично дуже мало агрегатів, які роблять картографування внесення безводного аміаку.
  • Вузьке вікно внесення.
  • Вплив на мікрофлору ґрунту.

«Контінентал Фармерз Груп» віддає перевагу використанню безводного аміаку або аміачної води, а карбамід чи КАС використовують на тих полях, де не встигли провести якісне внесення аміаку чи аміачної води.

Степан Андрушко рекомендував вносити безводний аміак восени, а не навесні. У компанії були побоювання, що якщо його застосують у жовтні-листопаді, то до весни він вимиється, але практика свідчить, що нікуди азот не дівається. До того ж, весною ґрунт вологий і фізично стиглий – його структура ідеальна для розвитку кореневої системи, а внесення аміаку руйнує цю структуру.

Фосфорні добрива

Фосфор поглинається соняшником у період від сходів до цвітіння. Під час формування кошиків і до кінця цвітіння рослини соняшнику поглинають 60-70% фосфору від його загальної потреби. Протягом дозрівання насіння в ньому накопичується основна маса азоту та фосфору. Він сприяє могутнішому розвитку кореневої системи, закладенню репродуктивних органів з більшим числом зародкових квіток у кошику, прискорює розвиток рослин, підвищує стійкість до посухи. Азотні та фосфорні добрива за механізмом своєї дії доповнюють одне одного.

Однак, в Україні до останніх років фосфором серйозно не займалися, і тільки з моменту подорожчання добрив почали з’являтися нові дослідження щодо використання як фосфорних добрив, так і нових видів добрив.

Загалом фосфору у ґрунті дуже багато. Валового фосфору у ґрунті – 3,5-7 т на гектар, але активного фосфору не так багато – 0,7-2 т на гектар. Доступного фосфору, який частково може бути використаний рослинами, ще менше – 50-400 кг на гектар.

Фосфор для формування врожаю береться як із внесених добрив, так і з фосфору з ґрунту. Зауважте, що лише до 40% фосфору з добрив йде на формування врожаю (а іноді навіть і 20%), тоді як решта 60% – це фосфор із ґрунту.

Більше значення має не стільки кількість внесеного фосфору, скільки спосіб внесення, адже від цього залежить його ефективність. Сумнівною є ефективність добрива за умови його внесення розкидачем.

– Зважаючи на нинішні високі ціни, якщо фосфорні добрива вносити розкидачем, то їх ефективність буде мінімальною. Ми бачимо майбутнє у внесенні добрив, як фосфорних, так і інших, саме в рядок. Коли добриво розміщене безпосередньо біля рослини, то ймовірність успіху – значно вища, – наголосив Степан Андрушко, керівник управління виробництва компанії «Контінентал Фармерз Груп».

У компанії також проводили досліди ефективності використання різних схем живлення та способів внесення фосфорних добрив на соняшнику:

  1. РКД (рідкі комплексні добрива) під час посіву;
  2. РКД + Амофос під час посіву;
  3. Амофос під час посіву в рядок;
  4. Амофос розкидним способом.

Найвищі результати зафіксовані на схемі «РКД + Амофос під час посіву».

Зауважте, що велике значення має точність внесення добрив, адже на відміну від азоту, фосфор не є таким «рухливим» добривом. Якщо азот разом із водою може рухатись до 2-3 см у бік кореневих волосків, то фосфор має бути безпосередньо в зоні рядка.

Читайте також: Соняшник: біологічні особливості та технологічні аспекти вирощування

Калій

Калій засвоюється від початку формування кошика до дозрівання насіння. Орієнтовно 75% калію накопичується у вегетативних органах та 25% у насінні. Соняшник дуже калієфільна культура і може засвоювати його навіть з важкодоступних сполук. На ґрунтах із низьким вмістом калію урожайність соняшнику прямо залежить від внесення калійних добрив.

Однією з найважливіших умов ефективної дії калійних добрив є створення оптимального фону азоту та фосфору. Калій є швидше функціональним елементом, що позитивно впливає на процеси трансформації сполук у рослині та їх переміщення. Якщо не буде матеріалу для побудови цих сполук (тобто N і P), то й калій буде неефективний.

За словами Степана Андрушка, збільшення норми калію під соняшник не дає значної прибавки врожаю. У «Контінентал Фармерз Груп» були поля, де внесли 200 кг калію на гектар, але зростання врожайності це не дало. Якщо ж не давати калію взагалі, то це веде до зменшення врожайності. Економічно обґрунтованою нормою є 50-60 діючої речовини на гектар, тобто 100 кг хлористого калію на 1 га цілком достатньо для врожайності 3-3,5 т соняшнику.

Сірка

Потреба соняшника в сірці втричі більша, ніж у зернових культур, і становить майже 50% потреби ріпаку. Оскільки коренева система соняшнику глибоко проникає у ґрунт, а ґрунтові води часто мають достатню кількість сульфатів, то дефіцит сірки може проявлятися на початкових стадіях росту та розвитку. Найкращим прогнозом нестачі цього елементу може бути моніторинг опадів протягом осені, зими, весни та перед посівом. Чим більша кількість опадів випала, тим сильніший дефіцит. Найчастіше нестачу сірки спостерігають на суглинках і брилистих ґрунтах.

– Сірка – дуже дискусійний елемент: одні говорять про те, що його потрібно вносити, інші – що немає потреби. Ми побачили, що внесення сірки протягом трьох років не дало прибавки врожаю: були поля, які давали кращий урожай за нульового внесення. Плануємо відмовитися від внесення сірки для вирощування соняшнику, – поділився Степан Андрушко, керівник управління виробництва компанії «Контінентал Фармерз Груп».

Бор

Для соняшника найбільше значення серед мікроелементів має бор. Основна кількість цього елементу засвоюється рослинами у фазу 5 листків і до появи квіток. У надто посушливих умовах, а також за поганої структури ґрунту та ущільненнях може проявлятися дефіцит бору.

У «Контінентал Фармерз Груп» застосовують бор на всіх площах. У компанії робили експеримент вирощування соняшнику без бору, і побачили, що невнесення бору чи внесення лише 100 г на гектар дає практично однаковий результат. Але збільшення норми внесення бору до 250-300 г на гектар дає певну прибавку врожаю. Вирішили: або не вносити бору взагалі, або вносити 300 г на гектар.

У «Контінентал Фармерз Груп» застосовують бор двічі: за наявності 4-6 справжніх листків, і далі – разом із фунгіцидом або на початку цвітіння. Дуже важливе перше внесення бору, оскільки саме тоді рослина починає формувати кошик, хоча його ще не видно.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram