Останніми роками перед аграріями постають все нові погодні, економічні та енергетичні виклики, що змушують спрощувати сівозміни, а тепер – ще й форс-мажорні обставини, пов’язані з війною. Однак навіть за найскрутніших умов сільгоспвиробники шукають і знаходять оптимальні рішення, що дають змогу максимально ефективно управляти вологою та забезпечувати баланс мікроорганізмів у ґрунті. Завдяки цьому вдається не тільки отримувати добрі врожаї, а й дбати про поліпшення якості та відновлення родючості ґрунтів.
Як вміло використовувати сидеральні культури для вирішення цих непростих завдань, розповідає керівник ТОВ «Агрофірма «Колос», професор кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільськогосподарських наук Леонід Центило.
— Надворі осінь, а ми стоїмо посеред зеленого поля зі сумішшю різних культур. Чим цінні сидерати?
— Ми з вами – на полях товариства «Агрофірма «Колос» — це інноваційний центр Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тут розробляють та досліджують сучасні агротехнології, щоб сприяти сільськогосподарським підприємствам у виборі моделей, які дозволять їм обрати правильний шлях вдалого, вмілого управління нашими ґрунтовими ресурсами, зменшать екологічне навантаження, і завдяки цьому ми отримуватимемо стабільні врожаї – так потрібні сьогодні всьому світу.
Система землеробства базується на органіці, якої, на превеликий жаль, вносимо досить мало. Приміром, у 90-му році українські аграрії вносили по 8-9 тонн гною на гектар, потім стало менш продуктивним тваринництво, і станом на сьогодні внесення органіки становить 0,4 т/га — це критична цифра. Вартість мінеральних добрив суттєво зросла, і зайнявши позицію екстенсивного господарювання, за десять років сільгоспвиробники України зменшили норму їх внесення до 30 кг. Як наслідок, у 2000-х роках Україна змушена була купувати велику кількість зерна, щоб забезпечити продовольчу безпеку країни. Надалі завдяки фінансовим вливанням та насиченому ринку добрив аграрії вийшли на 130 кг діючої речовини добрив на гектар — це безпечна норма, яка дозволила реалізувати потенціал культур. Тоді й відбулося становлення України як потужного світового експортера сільськогосподарської продукції.
З іншого боку, зміна клімату та втрата запасів продуктивної вологи спонукала аграріїв відмовлятися від сидеральних культур, усі почали «рахувати гроші», не дбаючи про поліпшення якості ґрунтів та вирощування органічної речовини як основи їхньої родючості. Культура вирощування сидератів суттєво впала. Хоча відновлення родючості ґрунтів, екологізація землеробства, вирощування безпечних продуктів харчування — основні тенденції світового агровиробництва. Сьогодні абсолютно чітко спостерігаємо повернення до цих цінностей як у світі, так і в Україні зокрема. Сидеральні культури — альфа і омега цього процесу, світові фахівці називають їх зеленим добривом, джерелом виділення кислот, здатних паралізувати розвиток патогенних мікроорганізмів. Вирощуючи ті чи інші культури та їхні суміші, господарства напряму сприяють сталості процесу вирощування сільськогосподарської продукції та забезпечують потужну базу, яка працюватиме на перспективу.
— Багато про сидеральні культури йшлося і раніше, але вони не набули належного поширення. Нині про них говорять у розрізі глобального потепління, яке дуже позначається на вирощуванні сільгоспкультур. Як сидерати «вирівнюють» негативний вплив погодних умов на наші поля та порушення структури посівів?
— Управляти вологою — дуже важливе завдання для аграрія, як для малого фермерського господарства, навіть для городника, так і для великого холдингу. Вдале використання сидеральних культур — це дійсно хороше рішення для активізації і розвитку мікробіологічного процесу. Вміле управління ґрунторесурсами береже наші землі від виснаження. Повертаючись із сидеральними культурами на одне і те ж поле бодай раз на чотири роки, ми забезпечуємо на ньому сталий процес ґрунтоутворення. Сидерати в сівозміні допомагають уникнути змивання та ерозії ґрунту, котрий постійно буде готовий прийняти необхідну кількість води. На таких полях формуватиметься сталий урожай сільськогосподарських культур — більший чи менший — залежно від кількості опадів.
— За яких умов висівання сидератів — рятівне коло для аграріїв?
— Суть у тому, що сьогодні через нестачу вологи, яку відчуваємо на теренах України, ми, аграрії, часто не добираєм значних урожаїв. Навіть коли матимемо потрібні елементи живлення, але не буде води, ми не зуміємо безстресово пройти всі етапи росту та розвитку сільськогосподарських культур. Це суттєво відображається на реалізації генетичного потенціалу всіх сільгоспкультур. Як вирішити цю проблему? Візьмемо досвід цього року, коли запасів продуктивної вологи у весняний період практично не було. На час відновлення вегетації на наших полях запаси продуктивної вологи становили 50-70 міліметрів. Це критична цифра, оскільки повна вологоємність у нашій зоні Лісостепу становить 180-200 міліметрів у метровому шарі ґрунту. На суперурожай озимої пшениці не сподівалися, але все ж вона реалізувала свій потенціал, ми навіть отримали гарну врожайність (для цього року) — до 50 ц/га. Однак запасів продуктивної вологи після збирання майже не було, тож потрібно було структурувати ґрунт, одночасно зберігши мізер тієї вологи, яка є в ґрунті, і забезпечити сталий процес перетворення рослинних решток. Ми вирішили на площі, де зібрали озиму пшеницю, максимально застосувати сидеральні культури і в такий спосіб підготувати поле під кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сівбу яких проведемо навесні. Цьогоріч площа сидеральних культур у нашому господарстві становить 600 га із 3800 га загальної ріллі, тобто все, що могли задіяли під сидерати.
Так, сидеральна культура споживає багато вологи — за надмірної зволоженості ґрунту її виростити простіше, ніж коли сухо. Проте вміле управління густотою стояння, глибиною заробляння дає можливість максимально залучити вологу через сидерати і згодом із пластичними масами та елементами живлення повернути її у ґрунт. Скажу однозначно: із відкритого поля непродуктивно втрачається удвічі більше води, ніж у разі її використання через рослину. Ефективне управління сидеральними культурами дає можливість підібрати вдалу схему, яка дозволяє планомірно регулювати процес як деструкції в ґрунті, так і фіксації азоту, оскільки в сидеральних сумішах є і бобові культури. Ці стратегії дають можливість підібрати вдалу модель незалежно від сівозміни, знайти продуктивні рішення для різних за структурою ґрунтів, починаючи від чорноземів, опідзолених суглинків, чи навіть піщаних, де є можливість утворення і накопичення органічної маси.
— Леоніде Васильовичу, як це працює?
— От дивіться. Парадокс, але за останній рік — від 20.10.21 до 20.10.22 на території нашого господарства випало всього 400 міліметрів опадів. Це критичний мінімум для відновлення вегетації. До того ж, половину річних опадів — 200 міліметрів — ми отримали впродовж серпня і вересня. Як цю вологу використати вдало, щоб через ґрунт, із яким працюємо, максимально реалізувати потенціал культур? Підібравши ту чи іншу суміш сидеральних культур та створивши умови для їхнього розвитку, аграрії вирішують проблему збереження дорогоцінної вологи. Оскільки збір озимих культур цьогоріч дещо затягнувся, то сівбу сидератів ми провели від 14 по 28 серпня (зазвичай сіємо раніше). Результати — чудові. Завдяки сприятливим погодним умовам ми швидко отримали сходи, сидеральні культури розвиваються здебільшого безстресово і виділяють речовини, які сприяють активізації ґрунтового процесу. Наростає вегетативна маса, котра у вигляді доступних елементів живлення знову ж повернеться у ґрунт. Тобто, наступна культура, яку ми висіємо, уже не переживатиме такого стресу, а головне, ця рослина не відчуватиме дисбалансу, який призводить до втрати генетичного потенціалу.
Строки сівби сидератів – від липня до вересня-жовтня за умови теплої погоди, або ж, якщо в цій природно-кліматичній зоні мінусова температура настає не раніше листопада.
Заробку біомаси проводимо перед початком фази бутонізації, коли культура накопичила максимальну кількість поживних речовин і ще не використовує їх на формування бутона, квітки, врожаю. Цю рослинну масу потрібно подрібнити, заробити в ґрунт і в такий спосіб повернути всі накопичення в землю, що створює всі передумови для процесу ґрунтоутворення та структуризації ґрунту, забезпечення сталого процесу деструкції зароблених рослинних решток та найкращі можливості для сходів наступної культури.
У другій декаді жовтня у господарстві вже почали заробляти сидеральні культури. Хтось традиційно просто заорює сидерати, можна їх попередньо подрібнити, але найкраще використати сучасні дискові борони, які перемішають рослинні рештки із ґрунтом і сформують активний шар товщиною до 10-15 см. Тоді з уже подрібнених рослин відбувається відтік пластичних мас та активізація мікробного процесу. Волога, яка є в масі рослин, переходить у ґрунт, а також, завдяки перепаду температур ночі і дня, ми отримуємо точку роси, що активізуватиме процес життєдіяльності мікроорганізмів, їх поглинання і залучення їхніх же продуктів життєдіяльності в ґрунтовий розчин.
Зверніть також увагу, яку роль відіграють проміжні сидеральні культури та їхні виділення на процеси деструкції. Пожнивні рештки озимої пшениці, яка зібрана у серпні, уже сьогодні, 20 жовтня, піддалися практично повному руйнуванню.
За цими технологіями майбутнє – тоді система обробітку ґрунту вже не матиме суттєвого значення — чи то буде no-till, чи strip-till, чи звичайна оранка.
— Отже, після заорювання сидератів жодних добрив не потрібно вносити, але наступна культура добре ростиме та розвиватиметься?
— На цьому полі ми бачимо суміш трьох рослин: редька олійна, фацелія та конюшина олександрійська. З 15 серпня до сьогодні редька олійна вдало сформувала коренеплоди, насичені всіма незамінними елементами. Культура наростила достатню вегетативну масу, котра зі сухими речовинами тих чи інших елементів успішно повернеться у ґрунт, що сприятиме активізації мікроорганізмів та фіксації вологи в ґрунті.
Фацелія – кращого поліпшувача ґрунту в умовах України немає. У період вегетації фацелії її кореневі виділення забезпечують активізацію мікробного процесу та баланс мікрофлори й унеможливлюють розвиток патогенних організмів у ґрунті. На нашому полі культура вдало зжилася з іншими — такого і не придумаєш! Кореневі виділення гірчиці та фацелії злилися в одну мікоризу, бачимо, як активно наростають гриби та мікроорганізми, що створює найкращі передумови для наступної культури.
Є у цій суміші і бобова культура — конюшина олександрійська, на кореневищі якої добре видно велику кількість бульбочкових азотфіксуючих бактерій, котрі забезпечують азотом як саму рослину, так і сусідні, які розвиваються поряд. Зауважмо, цей процес відбувається вже в осінній період за низьких температур. Практично весь горизонт на глибину кореневої системи біологічно активний. Дуже добре структуризувався ґрунт, а всі кореневі волоски та гриби, які наростають довкола — основа подальшого процесу життєдіяльності.
Звісно, це не створює конкуренції хімічним добривам, але в такий спосіб сидерати залучають для живлення ту кількість азоту, що є у ґрунті. А найголовніше, завдяки застосуванню сидератів, ефективність азотних добрив зросте зі 40% до 80-90%. Так, на цьому можна зекономити кошти, але головне — вдале та вміле управління вологою та ефективне використання екологічного землеробства для відновлення родючості ґрунтів.
На іншому полі ми висіяли злакову рослину – овес щетинястий, який додають і до сумішей. Через цю сидеральну культуру аграрії, для котрих є проблемою дотримання сівозміни, вирішують питання структуризації верхнього горизонту. Якщо заміряти — орієнтовно від 0 до 7 сантиметрів — завдяки мичкуватій кореневій системі вівса щетинястого створена у прямому розумінні губка. Таку мікоризу ця злакова рослина сформувала буквально за два місяці. Поєднання цієї культури із культурами зі стрижневою кореневою системою сприяє структуризації ґрунту в верхньому орному шарі — від 0 до 30 см. В осінньо-зимовий період відбудеться деструкція рослинних решток і всі елементи, накопичення перейдуть у колоїдний розчин ґрунту, що навесні сприятиме активізації мікробного процесу та створить передумови для безперебійного росту та розвитку наступних культур.
— Сидеральні культури, фактично, є каталізаторами процесів ґрунтоутворення?
— До сидеральних культур належать: гірчиця — як основа накопичення гумусної складової, редька олійна — базова культура для наростання біомаси та вдалого, умілого управління вологою, фацелія — добрий поліпшувач структури ґрунту та джерело виділення спеціальних кислот, які дають можливість паралізувати той чи інший патогенний мікроорганізм. Як сидеральні культури використовують гречку, ріпу, для контролю нематод — латук, ті чи інші салати, які мають спеціальний рН і провокують виділення певних кислот… Цей перелік можна продовжувати. Мікориза, яка утворюється навколо кореня, проникає в нижні горизонти та забезпечує безперебійний рух колоїдного розчину. Рослини насичені всіма необхідними елементами, і достатньою кількістю вологи, котру з ґрунту акумулювали і знову ж повернуть у ґрунт, але вже насичену як фітосанітарними складниками, так і елементами живлення.
Скажу просто: суміш сидеральних культур дає нам змогу за короткий проміжок часу — 40-50 днів — досягти результатів, які отримаємо, застосовуючи багату сівозміну, але — через кілька років. Гадаю, це унікальна можливість подбати не тільки про ринок, а й про перспективу вирощування культур на наших ґрунтах. Виснаживши їх за кілька років, аграрії вже відчули, як втрачають головний свій ресурс. Вливання у ґрунтовий розчин тих чи інших виділень, які ми можем отримати від суміші сидеральних культур — інвестиція на ближчі п’ять, а то й десять років. Тож, що швидше почнемо дбати про свої поля — то краще.
Україна щорічно годує 400 млн населення планети, у перспективі ми здатні забезпечити продовольством мільярд людей. Працюючи у напрямі екологізації зі застосуванням органіки, сидератів, біологізації землеробства, аграрії реалізують можливість вирощувати та споживати екологічно безпечні продукти харчування, що є основою здоров’я людини, нації і подальшого розвитку сталої сільськогосподарської діяльності.
Марія БАЙОР
Олександр Кобець, менеджер з маркетингу ТОВ «РАЖТ Семенс Україна»:
«Хоча сидеральні або покривні культури не дають товарного продукту, їх вирощування – це інвестиція у хороші врожаї наступних культур. Ці рослини покращують структуру ґрунту, підвищують його родючість, збільшують біорізноманіття, запобігають ерозії, пригнічують ріст бур’янів і залишають чисте здорове поле для наступного врожаю.
Однак в Україні покривні культури мало досліджені. Зазвичай як сидерати вітчизняні аграрії використовують насіння сортів, які не були створені саме для цієї мети – вирощування як покривні культури. На жаль, це не завжди дає бажаний результат: не всі сорти мають швидкий стартовий ріст і встигають закрити ґрунт та створити конкуренцію бур’янам; часто рослини мають короткий вегетаційний період і не встигають наростити вегетативну масу до бутонізації; не всі сорти мають толерантність до тих чи інших патогенів тощо, тож не сповна виконують покладені на них функції. Натомість у Європі темі якості та ефективності сидеральних культур приділяють значну увагу.
Компанія Joordens Zaden, що розташована в Нідерландах, є частиною групи RAGT. Jоordens уже багато десятків років широко займається питанням покривних культур. Перш за все, компанія пропонує на ринку добре досліджені сорти покривних культур із чудовими характеристиками для покращення якості ґрунту. Крім того, має великий досвід у тому, які культури та сорти найкраще підходять для певних умов вирощування та, як їх можна використовувати для досягнення конкретних цілей або подолання тих чи інших проблем. У Joordens знають все про сівозміни, своєчасні заходи та взаємодію мікроорганізмів. Діяльність компанії ґрунтується на переконанні, що турбота про ґрунт закладена в нашій природі.
В Joordens на власній дослідницькій станції постійно працюють над розробкою нових сортів різних культур для сільського господарства майбутнього. Це сорти з покращеними властивостями, з великою увагою до здоров’я ґрунту. Для покривних культур характеристики, як-от: стійкість до хвороб, боротьба з нематодами, пізнє цвітіння та швидкість утворення ґрунтового покриву є найважливішими.
У «РАЖТ Семенс Україна» ми вирішили, що настав час поділитися тим безцінним досвідом та селекційною базою покривних культур, що мають наші колеги в Нідерландах, з українськими аграріями. Ми впевнені: за якісними сидератами як невід’ємною частиною технології вирощування культур — майбутнє сталого землеробства. Вміло використовуючи європейський досвід у цій царині, українські аграрії зможуть не лише збирати значно вищі врожаї сільськогосподарських культур, а й суттєво поліпшити якість ґрунтів».
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
