Погодні умови, що склалися взимку і навесні цього року, сприяли добрій перезимівлі фітопатогенній інфекції, яка зимує на уражених рослинних рештках в ґрунті. Беручи до уваги, що більшість збудників овочевих культур резервується і зберігається в ґрунті на рослинних рештках, дає підстави очікувати влітку 2018 року ймовірний розвиток окремих хвороб на овочевих культурах від середнього до епіфітотійного в окремих осередках. На селерових культурах інтенсивний розвиток очікується насамперед фомозу, великий запас інфекції якого зберігався на уражених рештках і маточних коренеплодах.
Фомоз — одна з найпоширеніших хвороб моркви
Серед хвороб моркви фомоз або бура суха гниль є одним із найбільш поширених і шкідливих захворювань. Хвороба проявляється на листках, черешках листків, на стеблах насінників у вигляді плямистості.
На стеблах насінників, частіше біля їх основи і в місцях розгалужень гілок, спочатку з’являються темні смуги і видовжені плями з ліловим відтінком. Утворення таких плям часто супроводжується виділенням клейкої маси. Пізніше уражені ділянки висихають, стають сірими і вкриваються численними чорними крапками — пікнідами гриба. Подібні ознаки проявляються і на суцвіттях, квітконіжках. Уражені органи відмирають. На поверхні ураженого насіння також виявляються чорні крапки.
На коренеплодах хвороба проявляється у вигляді сухої гнилі, переважно під час їх зберігання в сховищах. На поверхні коренеплоду утворюються сірі, злегка вдавлені плями. Тканина під ними суха, часто трухлява, коричневого (на відміну від чорної гнилі) кольору. Через швидкий розвиток гнилі в трухлявій тканині можуть утворюватися пустоти, поверхня яких вкривається тріщинами, через які виступає слабкий білий наліт грибниці патогена. При зберіганні коренеплодів у сховищах з надмірно високою вологістю гриб
формує густий білий наліт поверхневої грибниці.
NB: Збудником хвороби є гриб Leptosphaeria rostrupii Lind., який в циклі свого розвитку формує спори (пікнідіальну і сумчасту стадію). Ураження рослин може відбуватися від пікноспор і сумкоспор гриба.
Зараження коренеплодів під час вегетації рослин відбувається також через уражені черешки. Грибниця патогена дифузно проникає в головку коренеплоду і викликає суху гниль.
Такий спосіб ураження спостерігається у вологі роки у другій половині вегетації рослин. Ураження коренеплодів у ґрунті відбувається за наявності на їх поверхні механічних пошкоджень, викликані знаряддями догляду за рослинами та шкідниками (особливо озимою совкою). За наявності механічних пошкоджень зараження рослин відбувається в ґрунті від сумкоспор гриба.
При використанні уражених коренеплодів в якості маточників (особливо з ураженою головкою) вони часто не проростають або з них формуються недорозвинуті, інтенсивно уражені рослини. Більшість хворих рослин в’яне ще до утворення на них суцвіть.
NB: Основним джерелом інфекції є маточні хворі коренеплоди, заражене насіння і уражені рештки, на яких спори гриба залишаються життєздатними до 2-3 років у ґрунті.
Масовий розвиток хвороби на насінниках відбувається за високої вологості. У сховищах гниль коренеплодів прогресує тим швидше, чим вища в ньому температура. Коренеплоди недорозвинуті або перезрілі також уражуються фомозом сильніше, ніж ті, які зібрані завчасно.
Шкідливість хвороби полягає у випаданні сходів, випаданні насінників, в результаті відмирання уражених рослин у полі, зниженні врожаю насіння і погіршенні його посівних якостей, загниванні до 50% і більше коренеплодів у сховищах.
Лежкість коренеплодів моркви найбільше залежить від агротехніки їх вирощування
Найбільш радикальним заходом проти фомозу є вирощування сортів і гібридів моркви з високою польовою стійкістю: Арго F1, Білбо F1, Болеро F1, Веста F1, Гармонія F1, Кармен, Карнавал, Маша F1, Отелло F1, Перун F1, Регульська, Темпо F1, Флайові та ін.
Також якісний кондиційний калібрований посівний матеріал можна отримати шляхом розділення насіння за фракціями за питомої ваги в 3–5% розчині кухонної солі або 2% розчині аміачної селітри.
Проти зовнішньої та внутрішньої інфекції використовують термічне або хімічне знезараження насіння. Термічне знезараження проводять у сушильній шафі за температури 50-520С впродовж 2-х діб. Для хімічного знезараження насіння моркви застосовують протруйники на основі діючої речовини: боскаліду, тн (Іншур Профі, 100-200 мл/100 кг насіння); металаксилу-М, тн (Апрон XL 359 ES, 100 мл/100 кг насіння); флудіоксонілу, тн. (Максим 480 FS, 100 мл/100 кг насіння).
Насіння моркви можна знезаражувати також біопрепаратами: Агат 25-К, па. (7-9 г/кг); Фітоцид, р. (250 мл/100 кг насіння).
Дотримання правильної сівозміни. Кращими попередниками моркви є зернові і зернобобові культури, зайнятий пар, рання картопля, огірок, цибуля. Повертати моркву на попереднє місце рекомендується не раніше, ніж через 5-6 років, що суттєво знижує запас інфекції патогена в ґрунті.
NB: Морква добре росте на легких, добре аерованих окультурених ґрунтах. За наявності в орному шарі ґрунту не менше ніж 17% кисню, коренеплоди моркви формуються з міцними покровами і майже не уражуються сухою гниллю. На більш важких ґрунтах підвищення вмісту кисню можна досягати за рахунок рихлень міжрядь.
Під час вирощування моркви потрібно дотримуватися збалансованого живлення рослин, згідно з даними агрохімічного аналізу ґрунту. Фосфорні і особливо калійні добрива, підвищують стійкість коренеплодів до збудника сухої гнилі.
NB: Надлишок азотних добрив, навпаки, підвищує їх сприйнятливість до хвороби. Для зниження ураження коренеплодів сухою гниллю та іншими хворобами кислі ґрунти слід вапнувати на основі результатів агрохімічного аналізу ґрунту.
Своєчасне закриття вологи, якісне передпосівне оброблення ґрунту, сівба насіння й висаджування маточних коренеплодів в оптимальні строки гарантує отримання дружних сходів моркви, суттєво підвищує стійкість рослин до хвороб.
NB: Лежкість коренеплодів буде тривалішою, якщо вологість ґрунту протягом вегетації рослин була в межах 80% від повної вологоємкості.
У разі прогнозу розвитку фомозу та інших хвороб товарні посіви і насінники обприскують одним із дозволених фунгіцидів на основі діючої речовини: тебуконазолу + трифлоксістробіну, в.г (Натіво 75WG, 0,3-0,35 л/га), тебуконазолу + флуопіраму, к.с. (Луна Експіріенс 400 SC, 0,35-0,75 л/га); боскаліду, в.г. (Сігнум, 0,75-1,25 кг/га). За необхідності обприскування посівів моркви повторюють через 15-20 днів.
Своєчасне збирання коренеплодів забезпечує їх тривалу лежкість під час зберігання. Збирають моркву, як правило, коли починається фізіологічне відмирання листків і добре зміцнилися шкірні покриви коренеплоду.
NB: Температура ґрунту під час збирання повинна бути не вище ніж 50С, за більш високої температури коренеплоди погано зберігаються, сильно уражуються сухою та іншими гнилями. Слід взяти до уваги, що коренеплоди ранньостиглих сортів і гібридів моркви гірше зберігаються, ніж середньостиглих і пізньостиглих.
Під час збирання, транспортування і закладання коренеплодів на зберігання їх слід оберігати від травмування, підв’ялення, цим самим унеможливлювати їх ураження сухою гниллю під час зберігання.
NB: Проти хвороби ефективним заходом є також пересипання товарних коренеплодів перед закладанням їх на зберігання порошком вапна чи крейди із розрахунку 1,5-2,0 кг/1 ц коренеплодів, особливо у випадку, коли вони не будуть перешаровані вологим (40-50%) піском або торфом.
Ретельна очищення, провітрювання, білення, просушування і дезінфекція сховищ. Пісок, який був використаний в минулому році для перешарування коренеплодів моркви, необхідно видаляти із сховища, тому що в ньому можуть зберігатися спори збудника хвороби.
Зберігати коренеплоди слід за температури 0-10С і відносної вологості — 88-90%. Слід дотримуватися, щоб температура в сховищах була постійною і не коливалася. У разі виявлення осередків гнилі хворі коренеплоди видаляють, а місця засипають сумішшю піску з порошком вапна чи крейди.
Ретельне відбирання на насінники лише здорових коренеплодів. Маточні коренеплоди з ознаками ураження фомозом та іншими гнилями слід вибраковувати як перед закладанням на їх зберігання, так і після зберігання перед висаджуванням в ґрунт.
NB: Перед закладанням маточних коренеплодів на постійне зберігання їх рекомендується обробити шляхом разового занурення в 5% суспензію препарату на основі діючої речовини бенлату, з.п. (Фундазол, 2,0 кг/т).
Раннє садіння маточних коренеплодів з оптимальною густотою 70-72 тис. рослин/га. Дотримання просторової ізоляції не менше ніж 1 км між полями товарної і насіннєвої моркви та іншими селеровими культурами. Протягом вегетації насінників не менше ніж 2 фітопрочищення під час апробації насінників. В’ялі або відмерлі рослини з ознаками ураження фомозута інших захворювань необхідно викопати з ґрунту і видалити з поля.
У разі прогнозу розвитку фомозу, альтернаріозу та інших хвороб профілактичні обприскування насінників дозволеними фунгіцидами.
NB: Для зменшення зараження насіння фомозом рекомендується десикація насінників моркви у період початку повної стиглості насіння в зонтиках другого порядку за вологості загальної маси насіння не більше 50% препаратами на основі діючої речовини: диквату, р.к. (Реглон Супер 150 SL, 2,5-3,0 л/га та аналоги).
Своєчасне збирання, ретельне очищення, просушування і зберігання насіння. Приорювання післязбиральних решток моркви для прискорення їх мінералізації і зниження запасу інфекції в ґрунті.
І.Л. Марков, к.б.н., професор НУБіП України
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
