Зміна клімату, проблеми в економіці, а також постійне збільшення зусиль щодо збереження здоров’я та стійкості ґрунту змушують багатьох прихильників класичної технології обробітку ґрунту шукати щастя в no-till або strip-till. З іншого боку, бажання заробити грошей та відсутність досвіду господарювання на землі нерідко змушують вітчизняних виробників сільгосптехніки придумувати або ретранслювати вже придумані кимось «переваги» тих чи інших систем обробітку ґрунту, які не мають нічого спільного з реальністю.
Саме про переваги однієї із поширених технологій — Strip-till та поширені міфи щодо неї поговоримо далі.
Ніщо так не притягує увагу людей, як можливість заощадити кошти без погіршення результату: мінімум витрат — максимум прибутку.
Щоб зрозуміти, чи дійсно це так, давайте спочатку розберемось в тому, що ж це таке — стрічковий обробіток ґрунту.
У сучасному землеробстві практикують декілька основних систем (технологій) обробітку ґрунту:
- традиційну (класичну) з оборотом пласта;
- мінімальну (Мinі-till);
- стрічкову (Strip-till);
- нульову (No-till).
То що ж таке Strip-till?
Strip-till – це система обробітку ґрунту, яка поєднує нульовий і традиційний обробіток для вирощування просапних культур.
NB: Обробляють лише вузькі смуги шириною від 15 до 30 сантиметрів, як правило, з одночасним внесенням добрив під майбутню культуру, не чіпаючи міжряддя.
Систему Strip-till в залежності від зовнішніх умов та особливостей ґрунту використовують як комбінований, так і як поступовий метод обробітку ґрунту. Що мається на увазі?
Комбінований Strip-till підходить для легких та середніх ґрунтів з обмеженою кількістю вологи, коли разом із нарізанням смуг (підготовкою ґрунту) та внесенням добрив відбувається посів культури.
На важких ґрунтах з великим вмістом глини та гумусу і високою вологозабезпеченістю використовують поступовий Strip-till — восени готують смуги під майбутній посів, а наступного року сіють.
Якщо no-till передбачає повну відмову від будь-якого обробітку ґрунту, то strip-till займає, так би мовити, проміжне місце між двома технологіями (класичною і no-till), де поєднуються переваги кожної з них. До переваг strip-till можна віднести:
- покращення здоров’я ґрунту;
- вчасний посів і дружні сходи;
- ефективне використання добрив;
- можливість ведення органічного землеробства.
Перевага 1. Покращення здоров’я ґрунту
Якщо ви сумніваєтесь в тому, чи є зміна клімату «реальною», просто запитайте про це будь-якого фермера України. Екстремальні температури, посухи, на зміну яким приходять інтенсивні дощі та повені, а також посиленням вітру — саме у таких умовах фермери працюють упродовж останніх років.
Класичний обробіток ґрунту призводить до збільшення ерозії та ущільнення, оскільки органічна речовина ґрунту мінералізується, ґрунти стають щільнішими, їх важче обробляти, зменшується інфільтрація (поглинання) води.
На відміну від “класики”, де відбувається суцільний обробіток ґрунту з обертанням орного шару, strip-till передбачає лише обробіток смуг на глибину 20-25 см, в які буде висіватись насіння майбутніх культур та залишає пожнивні рештки на поверхні поля у міжряддях.
Залишок непорушеного ґрунту покращує інфільтрацію води та зменшує ерозію ґрунту, уповільнюючи стік води.
Перевага 2. Вчасний посів і дружні сходи
NB: Завдяки тому, що посівна смуга отримує повноцінний обробіток, як у класичній технології, немає необхідності йти на компроміс із якістю посівного ложа. Чого не скажеш про no-till, де заминання пожнивних рештків турбо дисками (колтерами) у стрічку посіву не дозволяє насінню прорости.
Окрім гарно сформованого посівного ложа, смуговий обробіток дозволяє ґрунту швидше прогрітись навесні, що в свою чергу дає змогу раніше провести посівну кампанію і отримати сходи в оптимальні строки.
Перевага 3. Ефективне використання добрив
Технологія strip-till передбачає внесення мінеральних добрив під час нарізання смуг прямо в кореневу зону майбутніх культурних рослин, запобігаючи втратам поживних речовин і покращуючи їх ефективність.
У часи, коли мінеральні добрива “на вагу золота”, це дозволяє зменшити кількість операцій із внесення мінеральних добрив та сприяє їх раціональному використанню.
Перевага 4. Можливість ведення органічного землеробства
Strip-till — це не тільки про гліфосат та іншу хімію. Технологія цілком дозволяє займатись і органічним землеробством. Досить далеко пішли в цьому напрямку її родоначальники — американці.
Так, Джейсон Федерер, фермер із північного заходу Індіани (США), використовує люцерну в якості покривної культури у міжряддях кукурудзи.
Весь процес відбувається так:
• спочатку скошують люцерну до висоти стебла у 8 см;
• далі нарізають смуги під майбутній посів за допомогою культиватора з V-подібними лапами;
• одразу після нарізання смуг відбувається посів кукурудзи.
Як зазначає фермер, покривна культура забезпечує всі потреби в поживних речовинах для врожаю кукурудзи і не дає бур’янам конкурувати з кукурудзою.
NB: Strip-till, як і будь-яка інша технологія має право на існування. Головне — “знати свою землю”, щоб адаптувати під неї цю технологію якомога краще.
А зараз розглянемо основні міфи, які стосуються стрічкової (Strip-till) системи обробітку ґрунту та спробуємо розвіяти їх.
Міф 1: Значне зниження витрат на обробіток ґрунту порівняно з класичним
Чи може бути дешевою технологія, яка поєднує в собі декілька способів обробітку? Очевидно, що ні. Та й ефективність на наш погляд повинна вимірюватися не витратами конкретно на сам обробіток, а рентабельністю всього процесу (технології).
NB: Агрегат для strip-till — це не культиватор, а тому для комфортної роботи потребує потужного трактора (300-400 к.с.), адже обробіток землі не обмежується лише нарізанням смуг.
Потужний трактор, система навігації, автопілот, система точного висіву і т.д. — якщо все це вже є в господарстві і ви вмієте ним ефективно користуватись, тоді можна пробувати.
Міф 2: близько 70% поля залишається необробленим
Якщо не обробляти близько 70% поля хоча б від бур’янів, то в наступні сезони будемо мати великі проблеми з їх виведенням. Тому декілька гербіцидних обробок за сезон (а маємо ми справу зі «схрещеними» технологіями) обов’язкові — як аксіома.
А якщо ще й проблема з рівномірним розподілом пожнивних решток попередника чи нерівномірний рельєф поля, то взагалі ні про яку необроблену частину площі мова йти не може.
Міф 3: Зменшення кількості використовуваної техніки
Такий варіант можливий хіба що у випадку комбінованого Strip-till, коли нарізання смуг відбуватиметься одночасно з посівом.
В інших випадках кількість операцій може не відрізнятися від класичної системи, а ще ж треба і «No-till операції» виконувати.
Міф 4: Двократна економія пального — через зменшення кількості проходів по полю
Як правило, агрегати для strip-till мають невелику ширину захвату у зв’язку з великим навантаженням на трактор, до того ж треба крім нарізання смуг робити й інші операції, що ніяк не може зменшити витрати пального.
Навіть при застосуванні комбінованого агрегату Strip-till з одночасним посівом витрати пального будуть ті ж самі, як і при поступовому методі.
Отже, Strip-till — ресурсозатратна технологія, яка потребує наявності потужної тягової техніки, впровадження системи точного землеробства та висококваліфікованої робочої сили.
Перед тим, як думати про перехід на неї, треба визначитись, чи підходять під неї ваші ґрунти, чи вистачить технічно-ресурсного потенціалу господарства для виконання технологічних вимог.
Strip-till — це “гра в довгу”. Не можна робити висновки по її ефективності на основі одного сезону. В максимально сприятливий сезон вона може програти оранці, в посушливий рік покаже вищу рентабельність, але в розрізі декількох сезонів покаже стабільний результат, що в сучасних умовах дозволить не тільки “зводити кінці з кінцями”, а й бачити перспективу у майбутньому.
Ігор БРОМОТ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
