У багатьох областях України спостерігається досить складна ситуація з отриманням сходів озимих, яка викликана як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Серед перших — тривалий бездощовий період, який не дав можливості накопичити достатньої кількості вологи в ґрунті, а також, досить високі температури повітря в серпні та першій половині вересня, що зумовили інтенсивне випаровування її залишків, що ускладнило появу сходів пшениці і ячменю озимих навіть після кращих попередників. Про це йдеться в агрометеорологічному огляді Національної академії аграрних наук (НААН) України, пише apk-inform.com.



Як відзначають експерти, головною суб’єктивною причиною відсутності своєчасних сходів озимих зернових культур на полях є небажані, незадовільні попередники, серед яких почесне місце належить соняшнику, рослині, яка фактично не залишає в ґрунті після себе ні вологи, ні поживних речовин.

Якщо з відсутністю необхідного хімічного фону для рослин досвідчені зерновиробники успішно справляються шляхом внесення необхідної кількості добрив, переважно азотних, в допосівний період, то з наявністю потрібної кількості вологи, яка є визначальним фактором при вирощуванні озимих, залишаються значні проблеми. При чому цей кліматичний фактор з кожним роком навіть при незначному збільшенні річної кількості опадів залишається найбільш лімітованим, а значить, в першу чергу є популярним в передпосівний період та в другій половині весняно-літньої вегетації, — пояснили в НААН.

На початку вересня, з настанням ранніх строків сівби озимої пшениці, запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях, наприклад після соняшнику як найбільш поширеного попередника основної зернової культури в степовій зоні, повністю були відсутні. Однак у глибших шарах ґрунту, зокрема у метровому горизонті, її кількість перевищувала середню багаторічну норму на 11%.

Порівнюючи такі запаси вологи в ґрунті з аналогічним періодом минулого року, вчені відзначають, що у верхніх шарах вони не відрізнялися між собою — були відсутні, а в метровому її кількість в поточному році виявилося значно більше (+70 мм), що, ймовірно, пояснюється значними опадами, які спостерігалися наприкінці липня і на початку серпня.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram