Спаржевий горох, офіційна назва якого чотирикрильник пурпуровий, а тетрагонолобус є поширеною рослиною для споживання в таких країнах як Англія, Аргентина та Південна Австралія.

Рослина має унікальний смак, який об’єднує смаки молодої спаржі та молодого горошку. Головною особливістю її є те, що вона повністю їстівна. Майже всі її частини вживаються в їжу: корені, молоді пагони, листки, квіти, нестиглі боби, насіння. Про це пише АгроЮг.

І це ще не все. З насіння спаржевого гороху отримують чудову олію з високим вмістом ненасичених жирних кислот. Сама рослина має незвичайний вигляд мають й боби, які не звисають вниз як у звичайного гороху, а навпаки ростуть строго вгору або в сторону під кутом до стебла. До того ж цікава будова бобу, у якого розвиваються чотири симетричних крильця, на поперечному зрізі бобів видно хрест з колом посередині.

Спаржевий горох не надто вимогливий до ґрунтів. Але все ж краще буде рости на пухких та не дуже вологих ґрунтах. Добре росте на суглинних, поживних або піщаних ґрунтах, при яскравому освітленні та регулярному зрошенні. Можна вирощувати й без зрошення, але на Півдні України все ж добрий врожай можна отримати на краплинному зрошенні. Рослина відносно холодостійка. Урожай збирають разом з формуванням молодих бобів. Зазвичай зривають боби, коли вони досягнуть 3-4 см в довжину. Ті боби, які переросли, швидко темніють, грубіють і стають неїстівними, їх залишають на насіння. Спаржевий горох страждає від тих же шкідників, що й овочевий, але зазвичай не схильний до хвороб.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram