Сівозміна важливий фактор у сільському господарстві. Вона не лише запобігає поширенню шкідників, а й навіть знижує викиди парникових газів порівняно з безперервним вирощуванням кукурудзи чи сої на одній і тій же ділянці, зазначає науковець коледжу сільського господарства Університет штату Іллінойс Гевала Бенці.
— Сучасні фермери повинні робити вибір у сторону ротації культур, частково, через турботу про навколишнє середовище, і тому, що потенційно сівозміна може привести до істотного збільшення врожайності, — зазначає науковець, який провів унікальне в своєму роді дослідження.
Бенці вивчав і порівнював показники викидів парникових газів на полях, де безперервно вирощувалася кукурудза або соя, та на полях з сівозміною (кукурудза-соя або пшениць-кукурудза-соя), на оброблюваних полях і на полях, що обробляються за технологією no-till впродовж 20 років.
Порівняння сівозміни кукурудза-соя з постійним вирощуванням тільки кукурудзи показало середню прибутковість врожаю вище на 20% і зменшення викидів закису азоту приблизно на 35%. Викид азоту дає надзвичайно потужний парниковий газ з ефектом глобального потепління, адже це побічний продукт процесу денітрифікації, під час якого бактерії в ґрунтовому шарі перетворять нітрити в інертний газоподібний азот. Не дивно, що викиди закису азоту пов’язані з термінами застосування азотних добрив.
— Рівні азоту на кукурудзяних полях були стабільно високими на початку сезону і знижувалися до кінця сезону. Фермери зазвичай застосовують добрива навесні, тому результати були цілком очікуваними для кукурудзи. При цьому, в разі сівозміни кукурудза-соя ротація збільшила вихід сої приблизно на 7%, — розповів Бенке.
При цьому спосіб обробки ґрунту ніяк не впливає на викиди парникових газів, але практика no-till сприяла збільшенню урожайності кукурудзи. А додавання пшениці до ротації кукурудзи і сої збільшило врожайність кукурудзи приблизно на 10 бушелів на акр і урожай сої на 3-5 бушелів на акр.
