Три неонікотиноїдні діючі речовини — клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам — в Європі можна використовувати тільки в теплиці. Німецькі фахівці зібрали сім фактів про неонікотиноїди, аби зрозуміти в чому їхня суть.

    1. Неонікотиноїди — це нервові агенти. Неонікотиноїди є групою високоефективних інсектицидів. Всі вони синтетично продукують речовини, які зв’язуються з рецепторами нервових клітин і, таким чином, порушують передачу нервових стимулів. Неонікотиноїди діють на нервові клітини комах набагато більше, ніж на хребетних. Найбільше відомими трьома неонікотіноїдними агентами є клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.



  1. Неонікотиноїди в основному використовуються для протруєння. Більшість неонікотиноїдів можна використовувати для обробки листя, а також  для обробки ґрунту. Однак приблизно 60% препаратів належать до протруювачів із ґрунтовою дією, здебільшого для ріпаку та буряку.
  2. Неонікотиноїди частково винні у загибелі бджіл. З початку 2000-х років було виявлено, що низка активних інгредієнтів, які використовуються при посівах, сприяють смертності бджіл. З тих пір численні наукові дослідження описали ефекти впливу неонікотиноїдів на бджіл. Результати абсолютно різні і частково протилежні.
  3. Орган безпеки харчових продуктів ЄС заявляє про ризики для бджіл. Після оголошення нових наукових даних про сублетальний вплив на бджіл Європейська комісія доручила Управлінню з безпеки харчових продуктів ЄС (EFSA) опрацювати це питання. Дослідники з EFSA виявили ризики для бджіл у трьох неонікотіноідних інсектицидів — клотіанідин, імідаклоприду і тіаметоксаму. Рекомендується використання цих речовин тільки в культурах, нецікавих для медоносів. При цьому ризик для бджіл не може бути виключений повністю. До прикладу, польові дослідження на кукурудзі показують гострий ефект на медоносних бджіл, які піддавалися впливу препарату з неонікотиноїдами.
  4. Обробка насіння активними інгредієнтами тепер заборонено для ріпаку. На основі звіту EFSA Комісія ЄС за допомогою з 2013 року обмежила можливість використання трьох неонікотіноідних активних речовин клотіанідин, імідаклоприду і тіаметоксаму в продуктах захисту рослин. Відповідно до цього Положення продукти захисту рослин, що містять ці активні речовини, можуть бути дозволені тільки для професійного використання. Крім того, в деяких культурах обробка насіння і ґрунту не допускається ними взагалі, а обробку листя можна проводити тільки після цвітіння ріпаку.

До прикладу, в Німеччині діють такі заборони:

Пшениця і ячмінь: обробка насіння і ґрунту дозволена тільки в тому випадку, якщо посів відбувається з липня по грудень. Додаткові обробки заборонені.

Кукурудза, ріпак, соняшник: обробка насіння і ґрунту заборонені. Обробка листя дозволяється тільки після цвітіння.

Заборона також стосується цукрових буряків, хоча вони не цвітуть.



  1. Заборона на оброблене насіння поширюється повсюдно. Регламент ЄС також забороняє використання і маркетинг насіння, обробленого клотіанідин, імідаклопридом або тіаметоксимом з 1 грудня 2013 року, якщо насіння не використовується в теплицях.
  2. Заборона. У той час як бджолярі і екологічні організації вітають заборону на трійку основних неонікотиноїдних речовин, фермери і фітосанітарні і насіннєві підприємства вважають заборону зайвою. Для асоціації бджолярів рішення встановлює курс на відновлення популяції бджіл і захист навколишнього середовища в ЄС. Багато експертів попереджають, що поверхневе обприскування піретроїдами не може замінити інсектицидну обробку через відсутність ефективності у відповідних шкідників.

Нагадаємо, цього року в Україні через масову загибель бджіл також постало питання в суспільстві про заборону чи обмеження використання цих діючих речовин під час вирощування сільськогосподарських культур.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД GH.in.ua