Виробництво зерна в Україні було є і буде стратегічним напрямом агропромислового виробництва. Адже саме зерно є основою продовольчої безпеки країни, а також відіграє головну роль у формуванні експортного потенціалу, відтак і надходженні валютних коштів у країну. Надзвичайне значення відведено зерну пшениці, особливо якісному, яке є сировиною виробництва борошна для випікання хліба.
Що змінює клімат
Погодно-кліматичні, військово-політичні, соціальні, економічні, організаційні зміни останніх років істотно вплинули на обсяги виробництва зерна та його економічну ефективність, зокрема, відбулися суттєві зміни в технології вирощування озимої пшениці.
Аналіз посівної кампанії озимої пшениці за останні роки свідчить про те, що тільки чверть її площі засівають в оптимальні агротехнічні терміни.
Половину площ засівають поза оптимальними й агрономічно допустимими термінами, тобто пізно. Переважання попередників, які пізно збирають — соняшник, соя, цукрові буряки, а також посуха в кінці літа на початку осені є головними причинами такої ситуації. З огляду на це на половині площ отримуємо недостатньо розвинені рослини, які заходять у зиму переважно у фазі двох-трьох листків, що зумовлює ризики нормальної перезимівлі, формування якісної вторинної кореневої системи.
NB: Позитивним чинником, зумовленим зміною клімату, є те, що через його потепління зими стали теплішими, весна настає раніше, відтак відновлення вегетації озимих культур відбувається на місяць-півтора раніше, ніж це було 20 років тому. Отже, складаються добрі умови для весняного кущіння рослин пшениці пізніх термінів сівби.
В останні роки дослідів з озимою пшеницею селекції «Лімагрейн» у центральній частині Вінницької області ми її засіваємо 10–20 жовтня.
Посіви входять у зиму у фазі двох-трьох листків, але завдяки ранньому відновленню вегетації та високій здатності до кущіння й регенерації сортів «Лімагрейн», а також за відповідних технологічних підходів забезпечується формування 650–750 колосоносних стебел і досягається врожайність 9–11 т/га зерна 2–3 класу якості.
Досвід
2024 року істотні корективи в продуктивний процес озимої пшениці внесла спека й дефіцит опадів у фазу наливання зерна.
Так, у зоні діяльності Агроплатформи Лімагрейн (Вінницький район) у липні випало 30 мм дощу (норма — 92 мм), температура повітря сягала 28–38 °C.
За таких екстремальних умов чітко проявилися генетичні особливості сортів — особливо посухостійкість.
Як відомо, основний механізм посухостійкості сортів і гібридів зернових культур полягає в уникненні піку посухи. Тобто цвітіння й формування зерна у ранньостиглих і середньоранніх сортів відбувається в комфортніших умовах зволоження й температури.
Саме тому ранньостиглі та середньоранні сорти пшениці за продуктивністю 2024 року в більшості випадків переважали середньо- та пізньостиглі сорти, у яких потенціал продуктивності генетично вищий.
NB: У дослідах з екологічних випробувань сортів озимої пшениці, проведених компанією «Лімагрейн» у різних ґрунтово-кліматичних зонах України 2024 року (п’ять локацій), середня врожайність найкращих ранньостиглих сортів становила 11,3–11,5 т/га, середньостиглих — 9,4–9,7 т/га. Проте і в групі середньостиглих сортів були сорти, що завдяки генетично зумовленим морфологічним та фізіологічним властивостям продукували високий урожай і якість.
Так, наприклад, за результатами випробувань у лісостеповій зоні України (Вінниця, Умань, Кропивницький) сорт ЛГ Оптиміст демонстрував урожайність у середньому за 2022–2024 рік на рівні 9,45–12,4 т/га, або на 10% вище від стандарту. Подібні результати отримано також по сорту Фріскі. Добрі результати в умовах посухи у виробничих умовах забезпечили такі сорти, як ЛГ Керамік і Авеню.
Високий клас!
Важливою проблемою останніх років є одержання продовольчого зерна пшениці. Аналіз матеріалів публікацій, а також опитування фермерів свідчать про те, що в останні роки тільки 50–60% валового виробництва зерна пшениці належить до якісних категорій. Причини цієї проблеми, на мій погляд, лежать у площині генетики, технології та погодних чинників.
NB: Дослідження, проведені на Вінницькій Агроплатформі Лімагрейн протягом останніх 10 років свідчать про те, що всі зареєстровані сорти озимої пшениці селекції «Лімагрейн» забезпечують формування зерна, що належить мінімально до 3 класу якості. Окремі сорти — ЛГ Керамік, Фріскі, ЛГ Розарка, ЛГ Оптиміст, ЛГ Арагоніт, Колонія, ЛГ Стрімак, ЛГ Анері — формували зерно 2 класу якості.
Як свідчить досвід, формування зерна високої якості досягається
- за умов дотримання технологічних регламентів, особливо за забезпечення рослин макро- та мікроелементами,
- повноцінного захисту від шкідливих організмів — хвороб шкідників, бур’янів.
У зв’язку з пізніми термінами сівби, ризиком посухи надзвичайного значення набуває формування потужної кореневої системи рослин.
NB: У цьому контексті варто сказати про генетику сортів пшениці французького походження, характерними особливостями яких є те, що вони формують велику зернівку зі значним запасом енергетичного матеріалу, швидко стартують восени. Відповідно, інтенсивно нарощують первинну і вторинну кореневі системи, а також мають високу регенераційну здатність. Зазначені властивості характерні таким сортам, як ЛГ Абрацо, Авеню, ЛГ Арнова, ЛГ Абсалон.
Іншим чинником, що істотно впливає на формування потужної кореневої системи пшениці, є стартове добриво, внесене перед сівбою або під час сівби в рядки.
Важливо, щоб азот, фосфор і калій містились у легкорозчинній гранулі у вигляді хімічної сполуки. Такі добрива постачає, наприклад, компанія «Яра», з якою ми тісно співпрацюємо вже багато років.
Як свідчить практика, 100–150 кг/га нітроамофоски «Яра» достатньо, щоб забезпечити хороший старт озимої пшениці та подальший її ріст і розвиток в осінній період. Наші досліди у співпраці з компанією «Яра» свідчать про істотний позитивний вплив на формування кореневої системи рослин пшениці також за висіву насіння, обробленого препаратами СідсЛіфт, Рексолін, Тепросін.
Обов’язковим є підживлення рослин азотом за відновлення вегетації пшениці, особливо за пізніх термінів сівби. Ефективна дія азоту посилюється за застосування легкорозчинних добрив, до складу яких крім азоту входить сірка, — наприклад, Сульфан, КАС у суміші з Тіосульфатом, Сульфат амонію й ін. Таке підживлення позитивно впливає на відростання й продуктивне кущіння рослин, а також формування вторинної кореневої системи.
У лісостеповій зоні доза азоту може становити 50–70 кг/га у перше раннє підживлення й стільки ж у друге підживлення у фазу трубкування. У цій зоні за наявності вологи можливе й третє підживлення азотом — орієнтовно 30 кг/га у фазу колосіння. У зоні недостатнього або ризикованого зволоження виправданою схемою буде одноразове внесення азоту в дозі 90–120 кг/га. Достатнє мінеральне живлення макроелементами, сіркою та мікроелементами впродовж вегетації є запорукою високої врожайності та якості зерна пшениці сучасних сортів.
Про це свідчить практика господарств, які дотримуються наведених вище технологічних регламентів. Наприклад, у ТОВ «Україна» Підволочиського району Тернопільської області середня врожайність озимої пшениці на площі 3313 га 2024 року становила 97,8 ц/га. Весь валовий збір пшениці відповідає 2–3 класу якості. Високі показники врожайності та якості зерна отримано в ПП ОП «Іванівське» Теребовлянського району. У ТОВ «Відродження» Вінницького району Вінницької області під сортами пшениці селекції «Лімагрейн» 400 га (загальна площа пшениці — 500 га).
NB: Завдяки генетиці сортів Керамік й Авеню 85% валового виробництва зерна відповідало 2–3 класу якості.
Спілкування зі спеціалістами господарств Вінницької області (ДП ДГ «Олександрівське», СТОВ «Колос» Гайсинського району) свідчать про те, що на площах пшениці, на яких вносили стартове добриво, отримали зерно 2–3 класу якості, тоді як без стартового добрива — фураж.
NB: Особливо велике значення в підвищенні якості зерна відіграло стартове добриво за розміщення пшениці після пізніх попередників — цукрових буряків, соняшнику, сої.
Через недостатньо високі економічні показники вирощування озимої пшениці 2023 року, що пов’язано переважно з цінами на зерно та логістичними проблемами, багато фермерів намагалися оптимізувати витрати на вирощування пшениці 2024 року. Суть так званої оптимізації витрат зводилася до скорочення програми удобрення, захисту рослин, відмови від сортооновлення та сортозаміни. В результаті маємо те, що маємо. Урожайність пшениці в Україні становила 4,48 т/га, половина зерна — фуражної якості.
NB: Наші розрахунки, виконані на підставі результатів польових дослідів, проведених на Вінницькій Агроплатформі, свідчать про те, що, вирощуючи нові сорти озимої пшениці високих репродукцій за інтенсивною технологією з достатньо високим рівнем ресурсного забезпечення (насіння, добрива, засоби захисту рослин тощо), у Лісостепу реально можливо досягати врожайності 8–10 т/га 2–3 класу якості. Затрати становлять 35–37 тис. грн/га, валовий прибуток — 60–75 тис. грн/га, чистий прибуток — 25–35 тис. грн/га, рентабельність — 70–90%.
Отже, генетика і технологія вирощування з урахуванням погодно-кліматичних і ґрунтових особливостей зони вирощування є основними інструментами регулювання продуктивного процесу посівів, одержання стабільно високих показників урожайності та якості зерна пшениці.
Сорти, що адаптуються до умов
Одним із головних напрямів наукового пошуку компанії «Лімагрейн» сьогодні є дослідження з підвищення адаптації та стійкості генотипів пшениці озимої до несприятливих чинників зовнішнього середовища шляхом пристосування фенології пшениці до умов змін клімату, підвищення фотосинтетичної активності, ефективності використання вологи та добрив.
NB: Проте найбільший акцент компанія робить на дослідження стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища та швидкості регенерації після дії стрес-чинників. Яскравими представниками сортів адаптивного типу є сорти ЛГ Керамік та ЛГ Оптиміст, які вже продемонстрували високі показники продуктивності та якості в різних агрокліматичних зонах України.
На сьогодні в держреєстр сортів рослин України занесено 16 сортів озимої пшениці різних груп стиглості, які формують стабільну сортову структуру посівів у різних зонах вирощування. Найбільший попит серед товаровиробників мають сорти середньоранньої групи стиглості, такі як ЛГ Керамік, Колоніа, ЛГ Анері; ранньостиглий сорт Авеню; середньостиглі сорти Плеяда, Фріскі, ЛГ Абсалон, ЛГ Егмонт.
З наступного року в комерційному обігу будуть нові пластичні посухостійкі сорти, які витримують пізні терміни сівби, гарантують високу якість зерна — ЛГ Оптиміст, ЛГ Розарка, ЛГ Абрацо.
Микола РОМАНЕНКО, канд. с.-г. наук
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
