Ріпак це дрібнонасінна культура, зі стрижневої кореневою системою, вимоглива до наявності вологи на час проростання насіння. Всі ці характеристики роблять обробіток ґрунту під ріпак дуже важливим агрозаходом, від якого, власне, залежать вчасні дружні сходи культури.

До обробітку ґрунту під ріпак озимий в процесі багаторічного досвіду роботи в мене сформування свій перелік задач, виконання яких є обов’язковим, якщо ми хочемо отримати хороші сходи:

  1. Збереження вологи.
  2. Подрібнення та загортання пожнивних решток.
  3. Вирівняність поля для забезпечення рівномірної глибини загортання насіння.
  4. Дрібногрудкувата структура для доброго контакту насінини з ґрунтом.

Збереження ґрунтової вологи надважливе завдання в розробці системи обробітку. Оптимальні календарні терміни посіву ріпаку озимого в західному регіоні 5-25 серпня. В цей період, в більшості випадків, спостерігається ґрунтова посуха. За недостатнього рівня вологи ускладнюється можливість проведення якісного обробітку ґрунту.

NB: Надія аграріїв на пізні літні опади, а не на максимальне збереження вологи після збирання попередника, часто не залишає жодних шансів для своєчасної та якісної сівби.

Першим кроком для зменшення втрат вологи з ґрунту є недопускання розтягування інтервалів між технологічними операціями. Відомо, що ріпак особливо страждає від нестачі вологи на час сходів та в осінній період за відсутності нормально розвиненої кореневої системи.

Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку рослин озимого ріпаку створюються при такій системі обробітку ґрунту:

  • лущення стерні
  • оранка
  • передпосівна культивація в 1-2 сліди.

NB: Всі операції потрібно проводити з мінімальним розривом між кожною з них і посівом.

Така система обробітку при нестачі вологи в ґрунті чи нормальному забезпеченні завжди давала дружні сходи. Оголення кореневої шийки ріпаку, про загрозу якої часто говорять при застосуванні такої системи, я не спостерігала. Хоча при сильному осіданні ґрунту така ймовірність є.

В такому випадку питання виникали тільки до економіки, тому що це досить затратно. Але багато фермерів її застосовують і вважають, що це не той агрозахід, на якому варто економити, і  отримують високі врожаї.

Обробітком ґрунту, який би вирішив і зароблення соломи, і збереження вологи, стало для нас глибоке рихлення. За використання глибокорозпушувачів отримуємо якісне розпушення без перемішування та зміщення ґрунтових шарів, збереження вологи, тому що нижній вологий шар залишається внизу, руйнування плужної підошви (при наявності), збільшення пористості ґрунту, в який краще проникають волога та кисень. При  обробітку ґрунту на глибину 25-35 см (залежно від глибини орного шару) солома перемішується з ґрунтом на глибину до 15-18 см, чого є достатньо для якісної сівби надалі.

При використанні глибокого рихлення добрі результати давала наступна схема обробітку ґрунту:

  • глибоке рихлення
  • передпосівна культивація 1-2 сліди.

Така система обробітку добре готує ґрунт до посіву ріпаку озимого і менш енергозатратна.

Якщо говорити про класичну систему підготовки ґрунту до посіву ріпаку озимого, то вона містить:

  • лущення стерні одразу після збору попередника
  • оранка за 2-3 тижні до посіву, щоб дати можливість осісти ґрунту
  • передпосівна культивація 1-2 сліди.

NB: Але, якщо всі ці операції зробити у вказані терміни при відсутності опадів, то ми отримаємо тільки пересушений шар ґрунту, в якому насінню буде дуже важко знайти вологу для проростання. Її можна застосовувати тільки в умовах достатнього зволоження, яких останнім часом немає.

При невисокій урожайності зернових та при умові достатнього зволоження на легких ґрунтах можна застосувати й поверхневий обробіток ґрунту шляхом проведення дискування стерні та 1-2 сліди передпосівної культивації. Але коли приймаємо рішення на користь поверхневого обробітку маємо пам’ятати, що в ріпаку стрижнева коренева система, для заглиблення якої потрібні добре розпушений ґрунт і ущільнення верхнього горизонту.

В одному з господарств при наявності ґрунтової посухи та великої кількості соломи нам потрібно було прийняти рішення, який зі способів обробітку вибрати під ріпак: оранка з подальшими передпосівними культиваціями, розтягнуті в часі між собою, чи поверхневий обробіток. Так склались обставини, що були застосовані обидві системи. В результаті кращі сходи ми отримали при поверхневому обробітку, що забезпечило і значно вищу урожайність. Після оранки ми отримали пересушений шар ґрунту 25-30 см. Перші сходи появились в кінці вересня, коли пройшли дощі. Але рослини вже не мали можливості добре розвинутись і ввійшли в зиму у фазі 4-5 листочків, що саме в той рік мали значний вплив перезимівлю, а надалі і на урожайність.

NВ:  більшості випадків попередниками ріпаку є зернові. Сучасні інтенсивні технології дозволять збирати 6-8 т/га урожаю зернових. Вихід соломи до зерна становить орієнтовно 1:1. Відповідно, після збору врожаю на полі залишається 6-8 т соломи. За середніми даними аналізів, залежно від умов вирощування, культури, з 1 тонною соломи до ґрунту надходить 5,2 кг азоту, 2,3 кг фосфору, 10,3 кг калію, 3,2 кг кальцію, 1 кг магнію та інших мікроелементів. Використання соломи як добрива покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20-25%. Але така кількість рослинних залишків дуже заважає якісному обробітку ґрунту під ріпак.

Якщо у вас висока урожайність зернових, то не зважаючи на інші причини, вже треба розуміти, що потрібний глибокий обробіток ґрунту, який дозволить заробити велику кількість соломи.

NB: Кожний агроном може вирахувати глибину зароблення соломи для свого поля: 1 т соломи може розміститись в шарі 2-3 см ґрунту. Тобто, якщо кількість решток 6 т, то глибина заробки має бути 15-18 см.

Важливо розуміти, що швидкість розкладання залишків дуже сильно залежить від вологості й температури ґрунту, тому що вони впливають на активність мікробів, які беруть участь у розщепленні. Внесення азоту в нормі 5-10 кг діючої речовини на 1 тонну соломи компенсує використання азоту мікроорганізмами в процесі переробки із запасів ґрунту.

Вибір системи обробітку ґрунту під посів ріпаку озимого є важливим і складним завданням, тому що вчасні й дружні сходи це перший крок на шляху до високого і якісного врожаю. Кожна з вище вказаних систем є хорошою, але тільки при певних умовах. Завдання агронома максимально правильно визначити саме умови своїх полів і під них приймати рішення.

Галина ДЗЯБ’ЯК, експерт з агроконсалтингу

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram