Консервація насосних станцій
При консервації насосної станції перед демонтажем устаткування обов’язково визначається технічний стан устаткування і складається акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації. Це здійснюють водогосподарські організації, які експлуатують меліоративні системи та окремі об’єкти інженерної інфраструктури.
При довгостроковій консервації насосної станції демонтажу підлягають: електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура; контрольно-вимірювальні прилади; засоби автоматики і телемеханіки; силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах; вантажопідіймальні механізми. При повній, частковій або короткостроковій консервації комісія з консервації окремо вирішує питання про демонтаж устаткування та силової кабельної продукції, прокладеної в кабельних каналах.
Під час консервації повинні бути звільнені від води і вологи основні і допоміжні насоси, засувки, дискові затвори, зворотні клапани та інша арматура. Змащенню підлягають робочі частини та різьбові деталі вищевказаного устаткування. Підшипники підлягають заповненню антикорозійними мастилами.
Якщо насосна станція підлягає довгостроковій консервації, утриманню у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють експлуатацію цих насосних станцій, з товарними бирками, на яких зазначається їх належність, підлягають: електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура; контрольно-вимірювальні прилади; засоби автоматики і телемеханіки; силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах; вантажопідіймальні механізми; інструменти для здійснення демонтажу.
Якщо відсутня проектна або виконавча документація на меліоративну систему або окремий об’єкт інженерної інфраструктури, перед демонтажем устаткування насосної станції необхідно виконати схему компонування устаткування та схеми електричних з’єднань.
Консервація устаткування та його подальше зберігання забезпечуються відповідно до Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 55 та інструкцій заводів-виробників відповідного устаткування.
Режим експлуатації трансформаторних підстанцій, ліній електропередач під час консервації меліоративних систем визначає комісія з консервації за узгодженням з енергопостачальними організаціями з оформленням відповідних документів. На технологічних трансформаторних підстанціях, що перебувають на балансі водогосподарських організацій, при необхідності за рішенням комісії з консервації демонтуються силові трансформатори, комплектні розподільні пристрої, шафи, панелі, комутаційно-захисне та інше електротехнічне устаткування.
При консервації вживаються заходи зі збереження будівель насосних станцій та устаткування, що не було демонтовано. На них обов’язково встановлюються додаткові запірні конструкції або пристрої з метою запобігання проникненню сторонніх осіб, організовується чергування. Забезпечується догляд та утримання у належному стані напірних та регулювальних басейнів, водосховищ та інших ємностей, призначених для зрошення (осушення).
На докових насосних станціях заглибленого типу з метою недопущення затоплення їх підземних частин вирішують питання відкачування води відповідно до забезпечення енергопостачання і наявності дренажних систем (насосів), пускорегулювальної апаратури тощо. Такі насосні станції повинні перебувати під систематичним наглядом водогосподарських організацій, на балансі яких вони перебувають.
При частковій консервації насосних станцій персонал об’єкта здійснює його експлуатацію зі збереженням робочих місць згідно зі штатним розписом. При повній консервації насосних станцій з демонтажем устаткування необхідність збереження або вивільнення експлуатаційного персоналу вирішується відповідно до законодавства про працю.
Читайте: Правове регулювання консервації меліоративних систем державної власності
Консервація меліоративної мережі і гідротехнічних споруд
При переведенні зрошувальних та осушувальних систем на консервацію здійснюється спорожнення трубопроводів від води. На кінцевих отворах трубопроводів, гідрантів або в місцях знятої арматури встановлюються та закріплюються металеві або дерев’яні заглушки.
Металеві деталі та вузли арматури, розміщені як на поверхні, так і в колодязях, підіймальні механізми, заставки, засувки на гідротехнічних спорудах (далі — ГТС), які не підлягають демонтажу, повинні бути очищені від іржі та покриті антикорозійними захисними мастилами, необроблені поверхні — пофарбовані, а різьбові з’єднання — змащені антикорозійними мастилами.
Для запобігання потраплянню ґрунту, сміття, а також відповідно до вимог техніки безпеки на всіх люках колодязів повинні бути встановлені залізобетонні або заварені суцільні металеві кришки.
До комплексу робіт з демонтажу металевих трубопроводів включається: складання схеми демонтажу трубопроводу; розрізання (роз’єднання) труби тільки по монтажних (зварювальних) стиках з дотриманням послідовності; нумерування труб з позначенням показників пікетажу з кожного кінця вирізаної труби згідно зі схемою або проектом; установлення (закріплення) на кінцевих отворах трубопроводів, що залишилися, металевих або дерев’яних заглушок; демонтаж запірно-регулювальної арматури з цих трубопроводів і підготовку її до консервації.
Труби повинні бути очищені від бруду. У місцях пошкодження відновлюється ізоляція, торці труб зачищаються і покриваються гідроізоляційними матеріалами. Демонтований трубопровід (труби) зберігається у складських приміщеннях водогосподарської організації, що здійснює їх експлуатацію, у штабелях з прокладками з дерев’яних брусків між рядами та з установленням опорних стояків.
При демонтажі підіймальних механізмів, електроприводів, заставок, засувок, металоконструкцій (затвори, редуктори, перегороджуючі щити) та інших конструктивних елементів ГТС усе устаткування маркується бирками і фарбою на конструкції із зазначенням назви об’єкта, типу ГТС, номера пікету, схеми монтажу (лівостороннє або правостороннє розміщення) та іншої необхідної інформації. Демонтовані конструктивні елементи ГТС зберігаються у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють їх експлуатацію.
Консервація дощувальної техніки
Після закінчення поливного сезону проводяться обстеження дощувальної та іншої допоміжної техніки, дощувального устаткування. Обов’язково визначається технічний стан вузлів, деталей, водопровідних трубопроводів кожної окремої машини. При цьому здійснюються необхідні ремонтні роботи та визначаються обсяги робіт із консервації.
У разі довгострокової консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури здійснюється демонтаж дощувальних машин та забезпечується їх зберігання у складських приміщеннях і спеціально підготовлених майданчиках водогосподарських організацій, що здійснюють їх експлуатацію.
Консервація проводиться для запобігання пошкодженню основних вузлів та агрегатів дощувальної техніки шляхом здійснення таких заходів: промивання трубопроводів, дощувальних апаратів; демонтаж стабілізуючих пристроїв, зливних клапанів, двигунів тощо; демонтаж деталей і вузлів: дощувальних апаратів, електроустаткування, приладів, акумуляторів, гумових ущільнювальних манжетів і передача їх для зберігання у сухому закритому приміщенні; промивання, змащення ланцюгів трансмісії і складання їх на зберігання у ящики; змащення мастилом усіх зовнішніх різьбових з’єднань, зачищення, знежирювання та фарбування пошкодженого зовнішнього покриття дощувальних машин та дощувальних установок; зберігання труб у штабелях з прокладками з дерев’яних брусків (дощок) між рядами та з установленням опорних стояків.
Порядок звітності та обліку демонтованих окремих конструктивних елементів меліоративної системи (у тому числі устаткування) при консервації
Демонтовані окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування) при консервації передаються на утримання до складських приміщень, водогосподарських організацій, що здійснюють їх експлуатацію, для зберігання відповідно до переліку, зазначеного в акті демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації. Акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації передається до бухгалтерської служби водогосподарської організації, що здійснює їх експлуатацію, для ведення бухгалтерського обліку.
Комісія з консервації установлює вартість демонтованих та переданих до складського приміщення окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) відповідно до первісної вартості об’єкта та фактичного стану демонтованого устаткування і матеріалів.
Бухгалтерська служба водогосподарської організації, що здійснює експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, на підставі акта демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації закріплює демонтовані та прийняті у складські приміщення окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування) при консервації за матеріально відповідальною особою.
На підставі матеріалів про консервацію або розконсервацію меліоративних систем і даних бухгалтерського обліку управління водного господарства, міжрайонні управління водного господарства, регіональні управління водних ресурсів складають звіт про консервацію (розконсервацію) державних меліоративних систем (зрошувальних, осушувальних) станом на 01 січня року, наступного за звітним, який подають до обласного або басейнового управління водних ресурсів в складі річного технічного звіту бухгалтерської служби як додаток.
Управління магістральних каналів, обласні або басейнові управління водних ресурсів на підставі матеріалів про консервацію або розконсервацію меліоративних систем і даних бухгалтерського обліку складають і подають звіт про консервацію (розконсервацію) державних меліоративних систем (зрошувальних, осушувальних) станом на 01 січня року, наступного за звітним, в складі річного технічного звіту бухгалтерської служби (як додаток) до Держводагентства.
Т. О. Коваленко,
доктор юридичних наук,
професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка