Поворотна безвідсоткова фінансова допомога — один з найпопулярніших способів поповнення оборотних коштів сільгосппідприємств. Ми спробували розібратись, які є варіанти оформлення такої позики? Які можуть виникнути проблеми та як оформити все правильно з погляду бухобліку та податкової? Про це і не тільки у нашому новому матеріалі. 

У сільгосппідприємства наразі відсутні вільні кошти, а прийшов час сплачувати:

  • податки;
  • заробітну плату працівникам;
  • придбавати добрива, насіння, ПММ;
  • заборгованість постачальникам;
  • повертати кредит тощо.

Отримати поворотну безвідсоткову фіндопомогу в таких ситуаціях найпростіше джерело поповнення оборотних коштів, якими можна погасити вартість наведеного.

Основні проблеми

Перша хто може надати?

Практика показує, що це в першу чергу засновники сільгосппідприємства, які можуть мати в запасі власні вільні кошти (як на особистих банківських рахунках, так і готівкою).

Або дружні сільгосппідприємству фізичні чи юридичні особи.

Друга поворотну фіндопомогу потрібно повертати. Тому отримувати поворотну фіндопомогу доречно тільки в тому разі, якщо буде можливість її повернути. Для уникнення непорозумінь сільгосппідприємству варто робити розрахунки можливості повернення фіндопомоги. На практиці нам доволі часто доводиться стикатися з ситуацією, коли фіндопомогу отримують без жодного розрахунку, а потім не мають коштів її повернути.

NB: Наприклад, для фінансування поточних витрат з вирощення сільгосппродукції (зарплата, податки, добрива, ПММ) підприємству потрібно 1 млн грн, які стороння особа може надати на строк до кінця 2020 року. Інших коштів сільгосппідприємство не має. Вирощену сільгосппродукцію планують продати до кінця поточного року за 3 млн грн. У цій ситуації є можливість повернути фіндопомогу. А тому її можна отримувати.

Інша ситуація. Нехай сільгосппідприємству на придбання конче потрібної сільгосптехніки потрібно 2 млн грн, яких воно не має. Стороння особа може надати такі кошти на строк до кінця 2020 року. Поряд з цим після продажу до кінця року сільгосппродукції сільгосппідприємство очікує мати тільки 1 млн грн вільних коштів. Очевидно, коштів для повернення фіндопомоги не вистачить. Тому варто шукати інший варіант фінансування. Або відмовлятися від придбання сільгосптехніки, на яку коштів немає. Іншим варіантом може бути оренда техніки на період виконання робіт. Або прибання робіт, виконаних такою технікою.

Оформлення

З точки зору цивільного законодавства укладається договір позики. Регламентується нормами ст. 1046–ст. 1053 ЦКУ.

NB: З точки зору податкового законодавства поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (див. пп. 14.1.257 ПКУ).

Тому для уникнення непорозумінь, укладаючи такий договір, у назві прописують: «Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги)». Тобто, кажуть і про позику, і про поворотну фіндопомогу, яка за умовчанням згідно з наведеним вище визначенням є безвідсотковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦКУ, договір позики укладається у письмовій формі:

  • якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір НМДГ (170 грн);
  • коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 208 ЦКУ у письмовій формі належить вчиняти правочини між:

  • юридичними особами;
  • фізичною та юридичною особою.

Поряд з цим ми вище навели визначення поворотної фіндопомоги, де згадується договір, який не передбачає нарахування процентів тощо. З огляду на всі ці чинники, вважаємо, сільгосппідприємство має отримувати фіндопомогу на підставі договору, укладеного в письмовій формі.

Посвідчувати нотаріально такий договір законодавство не вимагає.

Строк та порядок повернення фіндопомоги визначається договором (див. ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). Але якщо такий строк в договорі не встановлений, або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Як правило, кошти фіндопомоги отримуються в касу сільгосппідприємства чи на банківський рахунок. Повертаються також з каси чи перераховуються на банківський рахунок позикодавця. Про такий порядок отримання та повернення, повторимося, потрібно зазначати в договорі.

Укладаючи договір, як правило, намагаються якомога більше прописати різноманітні нюанси, юридично убезпечуючи себе від можливих проблем. Але якщо договір укладається між «своїми», приміром, між фізособою засновником і сільгосппідприємством, навпаки, укладають найпростіший з точки зору оформлення договір. По суті, такий договір здебільшого укладають формально. Наводимо нижче зразок такого спрощеного договору, з мінімальним набором умов, який може бути основою для складання конкретного договору.

За потреби такий договір доповнюється конкретними умовами, за якими сільгосппідприємство домовилося отримати кошти.

Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги)

м.Полтава                                                                      21 квітня 2020р.

Позикодавець: громадянин Пугач Григорій Михайлович, що діє на підставі власного волевиявлення, з однієї сторони, та

Позичальник: ПП «Грона» у особі засновника Путрі Івана Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, далі разом за текстом – Сторони, склали цей Договір про наступне:

1. Позикодавець передає Позичальнику у позику наступне майно – грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок).

2. Передача Позикодавцем майна здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування з власного банківського рахунку на банківський рахунок Позичальника, у строк до двох днів з моменту складання цього Договору. Номери банківських рахунків наведені нижче у банківських реквізитах сторін.

3. За користування майном відсотки не встановлюються.

4. Позичальник розпоряджається майном на власний розсуд.

5. Позичальник зобов’язується повернути майно у строк до одного року з моменту складання цього Договору.

6.Повернення майна здійснюється Позичальником на банківський рахунок чи в касу Позикодавця.

7. У випадку порушення Сторонами  умов цього Договору вони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

8. Цей Договір складений у двох примірниках, по одному для кожної Сторони, які мають однакову юридичну силу.

9. Банківські реквізити і підписи Сторін:

Позикодавець – …

Позичальник – …


Якщо фіндопомога отримується в касу сільгосппідприємства

Потрібно мати на увазі обмеження, наведене в п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;
  • з фізичними особами у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

То ж, наприклад, якщо договір укладено між фізособою і сільгосппідприємством, протягом дня така особа може внести в касу кошти допомоги в сумі не більше 50 тис. грн. Якщо договір укладено на суму 100 тис. грн, фіндопомогу можна внести за два дні, по 50 тис. грн кожного.

Те саме стосується повернення допомоги фізособі. Протягом дня діє обмеження в 50 тис. грн.

Якщо за договором з іншим суб’єктом господарювання готівку в касу сільгосппідприємства вносить представник такого суб’єкта, діятиме обмеження 10 тис. грн протягом одного дня.

Порушення цього обмеження тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб сільгосппідприємства в розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 грн. до 3 400 грн.) (див. ст. 163-15 КУпАП). Щоправда, відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У цьому разі, вважаємо, має місце разове правопорушення. Тому накласти штраф можна тільки протягом двох місяців з дня порушення (дня внесення готівки в касу у розмірі, більшому за граничний). Якщо між датою порушення і датою виявлення порушення пройде більше ніж два місяці, цей штраф накласти вже не можна.

Бухгалтерський облік отриманої фіндопомоги

Короткострокової. Якщо договором повернення фіндопомоги передбачається протягом операційного циклу сільгосппідприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, така фіндопомога відноситься до поточних зобов’язань (п. 4 П(С)БО 11 «Зобов’язання»). Таку фіндопомогу називають ще короткостроковою і обліковується вона на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (див. Лист Мінфіну від 29.12.2008 р. № 31-34000-20-16/45983):

  • Дт 301, 311 Кт 685 отримана фіндопомога;
  • Дт 685 Кт 301, 311 повернена фіндопомога.

Довгострокової. Якщо повернення фіндопомоги за договором передбачається вище наведеного строку, фіндопомога буде довгостроковим зобов’язанням, яке обліковується на субрахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»: Дт 301, 311 Кт 505 отримана довгострокова фіндопомога.

Поряд з цим з огляду на зміст п. 9 П(С)БО 11 «Зобов’язання» довгострокова заборгованість підлягає дисконтуванню. Детально особливості дисконтування ми розглядали в статті О. Золотухіна «Дисконтування непроцентної довгострокової заборгованості для сільгоспників». Тому тут тільки про облік. Дохід на суму дисконту відображається бухгалтерським записом: Дт 505 Кт 733.

Але якщо фіндопомогу отримано від засновника, сума дисконту відображається не у складі доходів, а в складі власного капіталу: Дт 505 Кт 452.

На наступні дати балансу відображаються:

  • зменшення власного капіталу (стосовно фіндопомоги від засновника) Дт 452 Кт 505;
  • витрати (стосовно фіндопомоги, отриманої від іншої особи, а не засновника) Дт 952 Кт 505.

Якщо на дату чергового балансу строк до повернення позики (чи її частини) становитиме менше 12 місяців, її переводять до складу поточної: Дт 505 Кт 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті».

Погашення (повернення) фіндопомоги: Дт 611 Кт 301, 311.

Вплив отриманої фіндопомоги на податковий облік сільгосппідприємства

Податок на прибуток. Сільгосппідприємство платник податку на прибуток визначає об’єкт оподаткування на підставі фінансового результату до оподаткування, відкоригованого на податкові різниці (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Як отримана, так і повернена сума фіндопомоги не впливає на фінансовий результат і, як наслідок, на об’єкт оподаткування і суму податку на прибуток.

Інша справа сума дисконтів. Доходи і витрати на суми дисконтів збільшують та зменшують фінрезультат до оподаткування. Таким чином, суми дисконтів впливають і на розрахунок податку на прибуток. Разом з тим податкові різниці для дисконтів ПКУ не встановлює. Те саме зазначено у відповіді на питання, розміщене в підкатегорії 102.02 ЗІР: «Чи передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, наданої засновником на строк більше ніж 12 місяців, дисконтування такої заборгованості, амортизації дисконту протягом строку користування та чи відображаються такі операції у складі доходів/витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування?».

Єдиний податок групи 3. Стосується сільгосппідприємств отримувачів фіндопомоги, які є платниками цього податку.

Відповідно до пп. 3 п. 292.11 ПКУ до складу доходу для визначення єдиного податку не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Разом з тим сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги. Таку відповідь читаємо на питання, розміщене у підкатегорії 108.01.02 ЗІР: «Чи включається до складу доходу ЮО – платника ЄП третьої групи сума наданої/отриманої поворотної фінансової допомоги?».

Чи включається до складу оподатковуваного єдиним податком групи 3 доходу сума дисконтів?

Вважаємо, для цього немає підстав. Адже такий дисконтний дохід фактично є доходом віртуальним, тимчасовим. Надалі він погашається відображенням витрат на ту саму суму. І, головне, такий дохід не отримується в грошовій формі, як про те сказано в пп. 2 п. 292.1 ПКУ. Фактично такий дохід є частиною суми отриманої фінансової допомоги, яка в принципі не включається до складу доходу з наведених вище підстав. Але чи підтримує таку думку податкова, нам не відомо. Її консультацій чи роз’яснень з цього питання поки що немає.

Єдиний податок групи 4. Стосується сільгосппідприємств отримувачів фіндопомоги, які є платниками цього податку.

На базу оподаткування єдиним податком як отримана, так і повернена фіндопомога, а також суми дисконтів не впливають. Інша справа – дохід для визначення частки сільгосптоваровиробництва.

З цього приводу є відповідь на питання, розміщене в підкатегорії 108.02.04 ЗІР: «Чи включаються до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника суми отриманих відс. за депозитом, безповоротної та поворотної фінансової допомоги для визначення частки cільськогосподарського товаровиробництва?».

Податкова відповідає, що сума поворотної фіндопомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільгосптоваровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Якщо ж така допомога не повертається у визначений у договорі термін, вона включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільгосптоваровиробництва.

Стосовно простроченої суми допомоги, вважаємо, відповідь податкової помилкова. Дохід для визначення частки береться з даних бухгалтерського обліку. В рядку 3 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника» Розрахунку частки (форма якого затверджена Наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772) наведено джерело заповнення – кредитові обороти за субрахунками рахунку 79 «Фінансові результати». Так от прострочена сума фіндопомоги туди не потрапляє. Щоправда, до цього рядка вона потрапить, коли стане безнадійною, наприклад, за нею спливе строк позовної давності. В цьому останньому разі дійсно, сума списаної заборгованості за фіндопомогою збільшить дохід і, як наслідок, вплине на розрахунок частки сільгосптоваровиробництва.

Про вплив на ЄП групи 4 сум дисконтів розлого написано в статті Золотухіна О. «Чи можна втратити ЄП групи 4 через дисконтування?». Тут скажемо коротко. Дохід від суми дисконту потрапляє в розрахунок сільгоспчастки. Фактично сума цього доходу збільшує частку доходу, який не належить до доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва. А тому зменшує сільгоспчастку.

ПДВ. Стосується сільгосппідприємств отримувачів фіндопомоги, які є платниками цього податку.

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується. Таку відповідь наведено на питання, розміщене в підкатегорії 101.04 ЗІР: «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?».

Олександр Золотухін, консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram