Впродовж 2019-2020 років у структурі посівних площ в Україні переважатимуть такі тренди: посівні площі під озимими пшеницею та ріпаком, ймовірно, збільшаться; щодо ярих — зростуть посівні площі під соєю, під кукурудзою орієнтовно залишаться на тому ж рівні, а ось під соняшником — скоротяться. Такі дані навели в Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на основі проведеного опитування агропідприємств різних розмірів у різних регіонах України.
У відносному вираженні, 30,7% респондентів заявили про намір збільшити посівні площі під пшеницею восени цього року (до цієї категорії належать також ті, хто минулого сезону не сіяв, проте планує сіяти в цьому), у той час як про намір зменшити заявили 25,4% респондентів. Стосовно озимого ріпаку — 34,4% опитаних підприємств заявили про намір збільшити посівні площі, тоді як зменшити — 26,7%. Щодо ярих культур серед респондентів, що вже вирощують ці культури, 22,1%, 41,3%, та 33,0% заявили про плани зменшити посівні площі під кукурудзою, соняшником та соєю відповідно. Тоді як, під тими ж культурами, про намір збільшити заявили 37,1%, 34,0% та 34,0% опитаних сільськогосподарських підприємств.
— Отже, ми очікуємо, що посівні площі серед сільгосппідприємств під озимою пшеницею зростуть на 460–575 тис. га. Посівні площі під озимим ріпаком зростуть на 110–130 тис. га; під кукурудзою фактично залишатимуться на рівні минулого сезону — коливання від зменшення на 28 тис. га до збільшення на 90 тис. га; тоді як очікуємо значного скорочення в посівних площах під соняшником — від 250 до 350 тис. га, і зростання під соєю в межах 90–150 тис. га, — повідомляють аналітики УКАБ.
Ймовірно, що значна частина зменшення посівів соняшнику цією весною буде компенсована за рахунок збільшення посівів сої.
У той же час, якщо до осені наміри агропідприємств значно не зміняться, і посіви основних озимих зростуть на більше ніж 500 тис. га, постане питання за рахунок яких культур буде компенсоване таке відчутне зростання навесні 2020. Здебільшого зміни в посівних площах під основними культурами зумовлені економічними чинниками, зокрема коливанням цін на світових ринках і очікування аграріїв щодо змін подальшого розвитку цінових трендів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
