Податкові спори для компаній агросектору не є новиною. Однак, такі справи мають свої особливості, що зумовлено специфікою сільськогосподарського виробництва та його оподаткування.
Нижче приведемо окремі судові рішення в податкових спорах суб’єктів господарювання сільськогосподарської діяльності, які, не претендуючи на актуальність спірних питань, дозволяють уявити підходи судів до врахування специфіки роботи агропідприємств та відповідного законодавства в сфері оподаткування.

Спори щодо пільги зі сплати податку на нерухоме майно

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову на підставі того, що матеріали справи не містять жодних доказів фактичного здійснення Позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності корівника. Довідка сільради не може бути підтвердженням здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності корівника, оскільки вона підтверджує кількість поголів’я сільськогосподарських тварин, яке є у позивача, але ніяким чином не підтверджує, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником.

П’ятим апеляційним адміністративним судом у своїй постанові наголошено, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення його від сплати є одночасна сукупність наступних умов:

1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

NB: Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Разом з тим, пп. «ж» п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено, що не є об’єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства» визначено, що  сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов’язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі;

Сільськогосподарський товаровиробник фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Отже, аналіз вказаних норм законодавства регламентує правовий статус сільськогосподарського товаровиробника як юридичної особи чи фізичної особи, які здійснюють виробництво, переробку, постачання чи реалізацію сільськогосподарської продукції.

Також, роз’ясненнями Головного управління ДФС у Миколаївській області ДФС України від 25.09.2018 р. №А/1387/14-26-13-01-26 визначено, що згідно з пп. «ж» пп. 266.2 ст. 266 ПК України не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарської діяльності.

За результатами проведеної звірки між податковою та позивачем встановлено використання Позивачем нежитлового приміщення (корівник) безпосередньо в сільськогосподарській діяльності.

Тому висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо визначення позивачу податкового зобов’язання, та прийнятої на підставі нього податкової вимоги є помилковим.
(Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 р. у справі № 814/713/18)

Спори щодо підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи

Позивач звернувся до суду з метою оскарження рішення, контролюючого орган, яким відмовлено у підтвердженні Позивачу статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік, у зв’язку з тим, що станом на 01 січня 2018 року, за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі 02,73 грн, що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Суд у своєму рішенні зазначив, що Відповідач помилково ототожнив правила статті 299 ПК України, що стосуються порядку самостійного переходу суб’єкта господарювання на спрощену систему оподаткування з правилами автоматичного переходу. Крім того, суд зазначає, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус. Колегія суддів зазначає, що в даній справі у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Також судом наголошено, що контролюючий орган лише під час проведення документальної перевірки Позивача (яка не проводилась), встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Оскільки, позивач у цьому випадку автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу, до спірних правовідносин не застосовуються.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в своєму рішенні від 10 травня 2018 року по справі №816/1088/17.
(Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду  від 18 вересня 2018 р. по справі № 821/608/18)

Спори щодо реєстрації сільськогосподарського підприємства суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ

Позивачем подано заяву форми 1-РС з необхідними додатками про реєстрацію сільськогосподарського підприємства суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ. За результатами розгляду цієї заяви було відмовлено у такій реєстрації. Як підставу для відмови вказано, що позивачем як новоствореним підприємством не дотримана вимога щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг за кожен місяць окремо.

Приймаючи рішення Верховний суд зазначив, що відповідно до пункту 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Вказаними нормами чітко встановлено, що визначальною ознакою для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування ПДВ є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг), яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, у залежності від строку діяльності такого підприємства  вищевказаними нормами встановлено певні особливості визначення питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг): або сукупно за 12 попередніх послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно; або за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.

Отже, посилання податкового органу на те, що вищевказані норми встановлюють обов’язковість дотримання питомої ваги у 75 % у кожному звітному періоді (місяць) та обов’язок здійснення поставок у кожному такому періоді не відповідає змісту вищенаведених правових норм.
(Постанова ВС від 26 грудня 2018 року по справі 811/3717/14)

Спори щодо віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування

У справі позовні вимоги були обґрунтовані тим, що контролюючий орган за результатами перевірки дійшов помилкового висновку про відсутність у Позивача. основних фондів для вирощення продукції (цукрового буряка), а також її переробки в мелясу бурякову та, як наслідок, відсутність підстав платнику податків перебувати на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. В свою чергу Позивач стверджував, що в період, який підлягав перевірці, здійснював реалізацію меляси бурякової власного виробництва, вирощеної на власних та орендованих землях, що підтверджується відповідними документами.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги Верховний суд визначив, що позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження вирощування, збирання та переробки сільськогосподарської продукції (цукрового буряка), зокрема актів виконання робіт із здійснення посіву та використання посівних матеріалів у відповідних обсягах, актів оприбуткування вирощеної продукції та інших документів з виконання робіт з переробки сільськогосподарської продукції, її транспортування, складенням яких опосередковують господарські операції у межах цього виду господарської діяльності.

Водночас, податкові та видаткові накладні з реалізації меляси бурякової та договори оренди транспортних засобів не свідчать про вирощення позивачем сільськогосподарських культур (цукрового буряка) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також не дають можливості встановити обсяги вирощеної ним сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 ПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 209.16 статті 209 ПК України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що Позивач не відповідає критеріям, які надають право на застосування спеціального режиму оподаткування та бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого для сільськогосподарських підприємств, а тому відповідачем правомірно донараховано йому податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішення.
(Постанова ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 809/185/15)

Дарін Ассіде, юрист Honcharuk and partners law firm

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram