Пізні бур’яни в посівах пшениці озимої: як їх позбутися без шкоди для врожаю

Вирощування сільськогосподарських культур у 2023 році має немалу низку погодних особливостей. Як наслідок, виникає необхідність вносити зміни до технології, але основою таких рішень мають бути результати обстеження кожного поля зокрема.

Цього сезону, обстежуючи посіви пшениці озимої в другій половині вегетації, тобто від початку виходу колоса, спостерігаємо, що є поля зі значним рівнем забур’яненості. Якщо на цьому етапі на полі велика кількість бур’янів, то втрати врожаю будуть дуже значні.

Найбільш поширені та шкодочинні бур’яни

Десять рослин волошки синьої на 1 м² посівів озимої пшениці за результатами спостережень знижує урожайність на 10% і більше. Порушується світловий режим для культур, верхній шар землі гірше прогрівається, різниця в температурах може складати до 4°C, ґрунт втрачає вологу, погіршується якість зерна. Є поля, де вже можна стверджувати, що втрати врожаю пшениці можуть становити 20-25 % (фото 1, 2). Навіть, застосувавши гербіциди на перерослу волошку, контроль її становив на рівні 60-80%. Станом на сьогодні посіви пшениці дозрівають, на них тільки подекуди цвіте волошка, але свій рівень втрат бур’яни спричинили впродовж вегетації.

Берізка польова є також дуже проблемним бур’яном у посівах пшениці. Втрати врожаю від її впливу можуть сягати, залежно від кількості, 20-80%. За результатами досліджень встановлено, що наявність у посівах озимої пшениці 140 шт./м² зумовила зниження урожайності культури на 60%. У зв’язку з тим, що берізка польова, обвиваючи стебла культури, здійснює на неї додатковий механічний тиск, рівень її шкідливості вищий, ніж у решти бур’янів (фото 3).

Також є велика частина полів сильно забур’янених хвощем польовим.  Економічний поріг його шкодочинності не перевищує 2-5 шт./м², що свідчить про значний негативний вплив цього бур’яну. Втрати врожаю можуть становити до 50%, залежно від ступеня засміченості посівів (фото 4, 5).

Непростий вибір

Насправді – це складна ситуація, адже пізні ярі бур’яни з’являються, коли посіви перебувають у переході з генеративної фази (ВВСН 51-55) у репродуктивну (ВВСН 61-69). Відбувається вихід колоса, проходить запилення квіток у колосках і розпочинається процес формування зернівки, тобто формується врожай, а виникає необхідність контролю бур’янів.

Провівши обробку гербіцидами у фазі ВВСН 51-52, візуально негативного впливу на рослини озимої пшениці ми не побачимо, але розуміємо, що кожне гербіцидне навантаження, особливо в такі пізні терміни, має вплив на врожайність і може спричинити її зниження на 15% і більше. Вносити гербіциди у фазі колосіння-цвітіння не можна, тому що це може призвести до значних втрат врожаю – до 50%.

Завдання агронома непросте: на полі вже є втрати врожаю через наявність бур’янів, а потрібно ще визначити терміни, щоб провести обприскування з якомога меншими втратами через гербіцидний вплив.

Часто дуже важко визначити, який вплив буде більшим: залишити бур’яни без контролю чи внести гербіциди.

В такій ситуації досвідчені аграрії часто ухвалюють рішення на користь внесення гербіцидів. Якщо у ваших посівах наявні вище вказані бур’яни (волошка синя, берізка польова, хвощ польовий), то доцільно провести обприскування гербіцидами з діючою речовиною МЦПА. Для зменшення негативного впливу на рослину обприскування проводимо до початку фази колосіння або вже у фазі воскової стиглості. Звичайно, що є рекомендації компаній-виробників стосовно оптимальної фази застосування МЦПА (від фази кущення до прапорцевого листка), але в нашій ситуації йдеться про появу бур’янів у пізніших фазах і можливість їх контролю.

Прицільне знищення бур’янів

Технологічний прогрес не стоїть на місці – уже існує дуже оптимальне рішення нашої проблеми. Французька компанія BERTHOUD із понад 125-річним досвідом виробництва обприскувачів розробила надсучасну технологію точкового обприскування SNIPER («Снайпер»). На штангу обприскувача встановлено камери, що розрізняють бур’яни поміж культури за допомогою штучного інтелекту та гіперспектрального аналізу зображення. SNIPER спрямовує робочий розчин гербіцидів тільки на бур’ян, оминаючи культурну рослину.

Переваги технології SNIPER:

• економія гербіцидів – 40-80%;
• менше стресу культури – 80%;
• збереження врожаю – до 15-30%;
• більша продуктивність обприскування.

Як бачите, технологія SNIPER може стати важливим технологічним кроком, завдяки якому ми зможемо зберегти значну частину врожаю пшениці та підвищити рентабельність агровиробництва.

Практичне рішення проблеми забур’яненості пшениці перед збиранням

Пшеничні жнива в Україні стартували, але ще значний відсоток урожаю в полях. Якщо на сьогодні, обстежуючи посіви перед збиранням (фаза воскової та повної стиглості), ви бачите значну забур’яненість, то варто це виправити. На посівах, де поширений хвощ, берізка, волошка, провести обприскування гербіцидами з діючою речовиною МЦПА (у формі диметиламінної солі, 637,7 г/л) у нормі 0,5 л/га. На посівах, де є пирій, осоти, підмаренник та інші бур’яни, обприскування проводимо гліфосатами. Також часто на обсівах бур’яни «лізуть» у поле, то варто зробити крайові обробки гліфосатами або баковою сумішшю гліфосатів + МЦП, залежно від наявних бур’янів.

Які переваги?

1. Знищення вегетативної маси бур’янів.
2. Зниження вологості зерна.
3. Пришвидшення збирання врожаю: зелена вегетативна маса не заважає працювати, коли «падає» роса.
4. Зниження втрат під час збору: зернини не вилітають із зеленою вологою масою бур’янів.
5. Покращення якості зерна: сти­му­люється відтік асимілянтів із ли­с­тя у зер­но, завдяки чому підви­щується вміст клей­ко­ви­ни.

Краса українських полів

Різнобарвні поля радують око людей, стають гарним місцем для фотосесій (фото 7).

Але для нас, аграріїв, хто вирощує хліб, важливо досягнути одного кольору – золотого (фото 8).

Йти в ногу з технологічними досягненнями – це шлях до успіху! Технологія SNIPER уже працює в Європі, очікуємо її на наших полях.

Всім бажаємо легких, багатих на врожай жнив і мирного неба!

Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК