Застосування гербіцидів на пшениці може супроводжуватися фітотоксичним впливом на саму культурну рослину — від зменшення її висоти до більш вираженого почорніння колоса. Причому реакція пшениці відрізняється залежно від діючої речовини та фази її внесення. Такі попередні результати польових досліджень показав науковець Сергій Авраменко, автор YouTube-каналу «Український агроном».
На дослідному полі науковець порівнює різні групи гербіцидів, норми та строки їх застосування, щоб визначити не лише ефективність проти бур’янів, а й можливий фітотоксичний вплив препаратів безпосередньо на пшеницю.
Для чистоти експерименту фунгіциди та інсектициди на дослідних ділянках не застосовували.
Гербіцид контролює бур’ян, але як реагує пшениця?
За словами Сергія Авраменка, під час вибору гербіциду основну увагу традиційно приділяють його ефективності проти бур’янів. Водночас можливий вплив препарату на культурну рослину часто залишається поза увагою.
— Практично ніхто не говорить, наскільки фітотоксичним є застосування того чи іншого препарату для культурних рослин, — зазначає науковець.
Саме тому на дослідному полі заклали велику кількість варіантів із різними діючими речовинами, дозами, строками внесення, ад’ювантами та фонами удобрення.
Мета досліду — з’ясувати, які гербіцидні схеми створюють найменше додаткове навантаження на пшеницю та як це зрештою позначиться на врожайності.
Після сульфосульфурону науковець побачив виражену різницю
Один із показових варіантів Авраменко продемонстрував на одному сорті пшениці: на одній ділянці застосовували гербіцид із діючою речовиною сульфосульфурон, поруч залишили контроль без гербіциду.
Перед збиранням урожаю візуальна різниця між ділянками була помітною. На обробленій ділянці науковець зафіксував значно більше колосків із почорнінням.
При цьому Авраменко застерігає від прямого висновку, що саме гербіцид спричинив захворювання. Йдеться про можливий побічний вплив на рослину, який міг зробити її більш уразливою.
— Я не кажу, що це прямо через гербіциди, але гербіциди мають такий побічний вплив, — пояснює науковець.
Важливо, що фунгіциди та інсектициди на цих ділянках не застосовували, оскільки дослід побудований так, щоб максимально виключити вплив інших препаратів.
Флорасулам дав менш виражену реакцію
Іншу картину дослідник спостерігав на варіанті з флорасуламом.
Почорніння колоса тут було значно менш вираженим порівняно з варіантом із сульфосульфуроном. Водночас науковець помітив різницю у висоті рослин.
За його спостереженнями, пшениця на контрольній ділянці без гербіциду була приблизно на 5 см вищою, ніж на ділянці, де застосували флорасулам.
Ознаки можливого фітотоксичного впливу Авраменко також відзначив у дослідах із трибенурон-метилом та клопіралідом, хоча характер і вираженість реакції рослин відрізнялися.
На варіанті з дикамбою різниця сягала близько 10 см
Окремий блок дослідження присвячений не лише діючим речовинам, а й строкам їх внесення.
Зокрема, дикамбу випробовували у фазу весняного кущення, другого міжвузля, прапорцевого листка та навіть у період колосіння.
За попередніми візуальними спостереженнями, найбільш виражене пригнічення рослин на одному з дослідних варіантів спостерігалося після внесення у фазу другого міжвузля.
Після застосування по прапорцевому листку різниця у висоті рослин, за оцінкою науковця, становила близько 10 см.
— Логічно, ніби в ранній фазі фітотокс має бути менший, а ми бачимо навпаки, — звернув увагу Авраменко.
Подібні дослідження на полі проводять також із трибенурон-метилом, тифенсульфурон-метилом, флорасуламом та іншими діючими речовинами.
Чи знижують гербіциди врожайність пшениці?
Це головне питання досліду, однак остаточної відповіді науковець поки не дає. Для цього необхідно зібрати врожай окремо з кожного варіанта та порівняти результати.
Усі продемонстровані препарати в досліді застосовували у максимально рекомендованих виробниками нормах. Частину варіантів вносили у фазу прапорцевого листка, а в окремому блоці додатково досліджували вплив строків застосування.
За словами Авраменка, попередній досвід досліджень свідчить, що два різні гербіциди на одному полі потенційно можуть давати різницю у врожайності до 10%. Проте для представленого досліду конкретні показники врожайності стануть відомі лише після збирання та обліку.
— Я, звичайно ж, не закликаю не вносити гербіциди. Ми без них ніяк не можемо обійтися. Гербіциди потрібно вносити, але у нас ще недостатньо знань, як вони впливають на культурну рослину, — наголосив науковець.
Головне — знайти баланс між контролем бур’янів і стресом культури
Дослідження має допомогти визначити не просто найбільш ефективний препарат проти бур’янів, а оптимальну комбінацію діючої речовини, норми та строку внесення з найменшим фітотоксичним навантаженням на пшеницю.
— Розв’язання питання фітотоксичності дозволить нам вибирати найкращі гербіциди, знати, коли можна, коли не можна, підібрати правильну дозу — не лише щоб бур’яни знищити, а щоб і наша культура не давала просадки, — підсумував Сергій Авраменко.
Після збирання дослідних ділянок науковець планує порівняти врожайність за різними схемами та оприлюднювати результати своїх досліджень на YouTube-каналі «Український агроном».
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
