В українському молочному секторі склалася критична ситуація: закупівельні ціни на сировину обвалилися нижче собівартості, проте споживачі в супермаркетах цього не відчули. Журналісти «Економічної правди» дослідили ланцюжок «ферма — завод — магазин», щоб з’ясувати, де саме осідає прибуток.
Ферми на межі виживання
За даними Економічної правди, з кінця 2025 року ціна на фермерське молоко продемонструвала стрімке падіння. Станом на початок березня 2026 року середня вартість літра сировини становила 13,5 грн (без ПДВ), тоді як собівартість виробництва коливається в межах 15–16 грн.
Причини кризи:
- Світове перевиробництво молочних продуктів.
- Обвал цін на біржові позиції (масло, сухе молоко).
- Зниження глобального попиту.
За оцінками Асоціації виробників молока (АВМ), сектор перетворився на «бізнес, що генерує втрати». Найбільшого удару зазнали господарства з поголів’ям до 500 корів — вони становлять 20% ринку і мають найменший запас фінансової міцності.
Магазинні полиці живуть за власними правилами
Попри здешевлення сировини на 24% (порівняно з минулим роком), роздрібні ціни впевнено йдуть вгору.
Молоко (900 мл): ціна зросла з 54,4 грн у лютому до 57,78 грн у березні.
Вершкове масло (200 г): подорожчало зі 110,55 грн до 113,39 грн.
У середньому молочна продукція додала в ціні 2,5% з грудня 2025 року.
Хто забирає різницю: позиції сторін
1. Переробники (Заводи)
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає, що заводи працюють у режимі постійних акцій (до 80% обсягів). Він стверджує, що головним бенефіціаром є ритейл, який фіксує свою націнку, перекладаючи вартість знижок на постачальника. При цьому рентабельність самих заводів у роздрібних сегментах становить близько 8%.
2. Ритейл (Торговельні мережі)
Мережі Varus та Novus у коментарях для ЕП відкинули звинувачення у надмірній маржі. Їхні аргументи:
- Постачальники (заводи) не знижували відпускні ціни на готову продукцію.
- Фінальна ціна включає логістику, енерговитрати на охолодження та зберігання.
- Націнка не є фіксованою, а акції часто фінансуються спільно з виробниками.
Приклад дисонансу: В АВМ зазначають, що сир, який завод відпускає по 300 грн/кг, на полиці може коштувати понад 500 грн/кг. У мережах це пояснюють витратами на експлуатацію та конкуренцією з імпортом.
Прогнози та ризики
Експерти попереджають: якщо ситуація не зміниться, Україна ризикує втратити близько 800 тис. тонн молока на рік через скорочення поголів’я. Це може призвести до того, що держава з експортера перетвориться на імпортера молочної продукції, що ще сильніше вдарить по кишенях споживачів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
