Баклажани в Україні вирощують на площі близько 5 тис. га. Промислові плантації зосереджені найбільше на піщаних і чорноземних ґрунтах степу й лісостепу, а в лісовій зоні культуру вирощують переважно для власного споживання. Експерти зазначають, що можливості промислового вирощування баклажан на сьогодні в Україні задіяні не повністю — культуру можна вирощувати на більших площах і на ширшій території. Взявши до уваги й те, що серед споживачів баклажан в Україні популярний, стає зрозуміло, що культура перспективна для вирощування.

На основі інформації з онлайн-лекції доктора сільськогосподарських наук, професора, зав. кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського національного аграрного університету Сергія Чорного, яку для фермерів організував проект UHBDP, розповідаємо про особливості живлення баклажан для отримання щедрого якісного врожаю.

Найкращий ґрунт для баклажана

Варто зазначити, що рослини баклажанів мають добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину 100-120 см і ширину 70-100 см. Основна маса кренів розміщена в орному шарі ґрунту,

Баклажани дають погані врожаї, якщо їх вирощувати на важкосуглинкових і глинистих ґрунтах. Також не рекомендують садити баклажани в низинах з близьким заляганням ґрунтових вод та солонцях і солонцюватих ґрунтах. За словами Сергія Чорного, з дотриманням останньої рекомендації доволі проблемно, адже більшість баклажан вирощують крапельним зрошенням, тобто на одному місці з року в рік. Таким чином в ґрунті накопичуються солі, які погано впливають на урожайність.

Лекий ґрунт з доброю проникністю повітря і води – ідеальний для вирощування баклажан. Культура добре росте і плодоносить на ґрунтах з високим вмістом гумусу, а найгірше почувається на щільних ґрунтах, адже баклажан вимогливий до водного, повітряно-газового та поживного режимів ґрунту.

Необхідні живильні елементи

Для отримання 1 тонни якісного урожаю баклажан потребує 4,9-6 кг азоту, 1,2-1,6 кг фосфору і 6,5-8,6 кг калію. Азотного живлення рослина особливо потребує у першій половині вегетації, до цвітіння. Тоді наростає загальна маса і формується коренева система. Якщо в цей період азоту бракує, то нижні листки баклажана передчасно жовтіють і відмирають.

Після цвітіння і в період формування плодів, окрім азоту, баклажану критично потрібен ще калій. Він впливає на формування плодів, зміцнення кореневої системи та підвищує стійкість рослини.

Система живлення баклажан

Баклажани добре реагують і на органічне живлення. Найкращий результат дає комбіноване живлення мінеральними та органічними добривами. За словами Сергія Чорного, в умовах степу на зрошуваних чорноземах і каштанових ґрунтах восени під зяблеву оранку рекомендують вносити 20 тонн перегною на 1 га площі під баклажани. Тоді, за спостереженнями дослідників, в комплексі з внесенням N120P60K45  урожайність баклажан становить 28,9-40,2 т/га.

— У лісостепу на зрошуваних землях слід використовувати врозкид N140P120K90 або локально N70P60K45 з позакореневими підживленнями комплексними добривами з макро- та мікроелементами, — розповів Сергій Чорний.

Експерт рекомендує перше підживлення баклажанів провести через 10-12 днів після садіння, друге через 10-12 днів після першого, використовуючи норму добрив N1520P15-20K15-20 при кожному внесенні.

Наталя Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram