У 2017 році в Україні було запроваджено систему моніторингу ризикових податкових накладних (СМОКР). Метою впровадження СМОКР була ліквідація незаконних схем ухилення від сплати податку на додану вартість. Проте через технічні недоліки програмного забезпечення та вади в адмініструванні запуск цієї системи по факту призвів до протиправного відволікання обігових коштів та зупинки виробничих процесів у сільськогосподарських товаровиробників. Це і стало причиною призупинки СМОК, але вже з 01 березня 2018 року має запрацювати нова система зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тож чи дійсно це система нова і чи її введення не зумовить таких же негативних наслідків, як і її попередниця?

Нові порядки

У лютому 2018 року Мінфін розробив проект постанови щодо подальшої роботи системи ризиків з ПДВ, яким пропонується затвердити:

  • Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
  • Порядок роботи Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
  • Порядок розгляду скарг на рішення Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Спробуємо коротко і по суті розглянути проект цих трьох порядків.



Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Згідно проекту першого порядку податкові накладні (ПН)/розрахунки коригування (РК), що подаються на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

  • податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Такими операціями в аграріїв, зокрема, є операції з реалізації продукції пайовикам в рахунок орендної плати, торгівля на торгових точках;

  • обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч гривень та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку на додану вартість. Звертаємо увагу, що мова йде про обсяг операцій по всіх ПН/РК за місяць, а не по окремих ПН/РК;
  • одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті порядку, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм×1,3, де:

D — розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S — загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P — сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Рм — найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.



Простіше кажучи, якщо щомісячний показник D більше 3%, то це означає що підприємство сплатило всіх податків за останні 12 місяців на суму достатню, щоб ПН/РК цього підприємства не призупинялись на етапі реєстрації в ЄРПН. Проте ця ознака діє за умови, що підприємство у поточному місяці не збільшило обсяги постачань товарів/послуг більш, як на 30% порiвняно з максимальним постачанням товарів/послуг за останні 12 місяців.

NB: Значення показника D обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику в електронному кабінеті.

Отже, у разі якщо за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з трьох наведених вище ознак, така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі.

Проте три ознаки моніторингу ПН/РК це ще далеко не все.

NB: У разі якщо за результатами Моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Тобто, навіть підпадаючи під ознаки моніторингу, платник податків уникне блокування його ПН/РК у випадку наявності в нього позитивної історії.

ДФС формує та веде у відкритому доступі Реєстр зупинених податкових накладних/розрахунків коригування (Реєстр зупинених ПН/РК) та щодня опубліковує його на своєму офіційному веб-сайті.

NB: Упродовж місяця з дня набрання чинності нової системи зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН Реєстр зупинених податкових накладних / розрахунків коригування функціонує в тестовому режимі. Очевидно, можна припустити, що протягом березня 2018 року ПН/РК не будуть блокуватись, а вже з 01 квітня 2018 року система запрацює повністю. 

ДФС сформує для себе рейтинг позитивних історій платників податків та оновлюватиме його щомісяця

Крім ознак моніторингу та вимог до позитивної історії повинні ще бути затверджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.



Як зазначено в проекті першого порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, визначає ДФС за погодженням з Мінфіном та оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

NB: Важливо, що ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податків кожного 10 числа місяця, наступного за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника в електронному кабінеті.

Тобто, показники позитивної історії будуть змінюватись по кожному з платників кожного місяця. В той же час критерії ризиковості платників і їхніх операцій щомісячно не змінюватимуться, проте очевидно, що періодично вдосконалюватимуться.

Як відбуватиметься зупинка реєстрації ПН
та робота спеціальних комісій ДФС?

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

  • порядковий номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
  • номер за порядком, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД/послуги згідно з ДКПП щодо господарської операції, стосовно якої зупинена реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування;
  • критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із зазначенням критерію(їв), розрахованих за результатами обробки та аналізу податкової інформації;
  • пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

NB: Нагадаємо, що у 2017 році Державна фіскальна служба України програла значну кількість судових справ саме з причин не вказування критерію ризикованості у спрямованих платникам податків квитанцій про зупинення реєстрації ПН/РК.

Перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (у 2017 році він називався Вичерпним переліком, хоча, звісно, по факту він таким далеко не був), включає в себе:

  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена  договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Звісно, якщо протягом одного року вхідний ПДВ не буде розблоковано підприємство-покупець не зможе отримати податковий кредит і відобразить суму ПДВ у складі інших витрат операційної діяльності.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податків до контролюючого органу розглядаються комісіями контролюючих органів (Комісії).

Комісії контролюючих органів складаються з Комісій Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників ДФС (далі — Комісії регіонального рівня) та Комісії ДФС (Комісії центрального рівня).

Зазначені комісії приймають одне з двох рішень:

  • про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
  • про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

    • ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (у 2017 році це була форма Повiдомлення щодо подачi документiв про пiдтвердження реальностi здiйснення операцiй щодо вiдмовлених ПН/РК);
    • ненадання платником податку копій документів (у 2017 році це були додатки до Повідомлення за відповідною формою);
    • надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісіями рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за відповідною формою підлягає реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набувають чинності після їх реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.



Комісією регіонального рівня впродовж п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів:

    • по платниках із обсягом постачання, зазначеним в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 30 мільйонів гривень приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, здійснюється реєстрація його в Реєстрі зупинених ПН/РК та надсилається платнику податків;
    • по платниках із обсягом постачання, зазначеним в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить більше 30 мільйонів гривень включно приймається та попередньо реєструється в Реєстрі зупинених ПН/РК рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилається до Комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте Комісією центрального рівня рішення реєструється у Реєстрі зупинених ПН/РК та надсилається платнику податків, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Схематично порядки роботи комісій можна представити наступним чином (рис. 1, 2).

 

Як бачимо з рис. 1, 2 більші платники податків рішення про розгляд документів, поданих для розблокування ПН/РК, можуть отримувати пізніше (7 р.д.), на відміну від менших платників (5 р.д,).

NB: На період тестування Реєстру зупинених ПН/РК рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набувають чинності з дня їх приймання. Рішення Комісій регіонального та центрального рівнів в тестовий період приймаються та надсилаються платнику без їх реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.

Якщо Комісією центрального рівня у визначені терміни не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову від реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, рішення Комісії регіонального рівня набуває чинності та надсилається платнику податків.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Реєстрі було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

  • прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
  • набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
  • не прийнято та/або не зареєстровано у Реєстрі зупинених ПН/РК протягом 7 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

NB: Досвід минулого року показав, що значна кількість аграрних підприємств змушена була розблоковувати свої ПН/РК у судовому порядку, так і не отримавши від Комісії, яка розглядала документи на розблокування (у 2017 році вона була одна в Україні), ніякого рішення протягом відведених 5 к.д. Надіємось, що створення і робота комісій в регіонах у 2018 році дасть можливість платникам податків своєчасно отримувати рішення про розблокування чи відмову в розблокуванні ПН/РК.

Хто може уникнути моніторингу в системі зупинення реєстрації ПН/РК?

Далі ми зупинимось на можливостях, які будуть надані аграрним підприємствам для уникнення моніторингу окремих груп сільськогосподарської продукції в системі зупинення реєстрації ПН/РК.

У разі якщо специфіка господарської діяльності платника податку має незмінний характер, платник податку має право подати до ДФС інформацію (Таблиця даних платника податку) за встановленою формою.

Таблиця даних платника податку подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

NB: Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається Комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання. Комісії регіонального рівня приймають рішення щодо врахування або неврахування Таблиці даних платника податків.

Інформація щодо прийнятого рішення протягом операційного дня стає доступна платнику податків в електронному кабінеті. В інформації про неврахування Таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується автоматично, якщо така таблиця подається:

  • платниками — сільськогосподарськими товаровиробниками, що 1) внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», 2) та/або сільськогосподарськими підприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року), 3) що мають власні (право власності/користування) та/або орендовані земельні ділянки, загальна площа яких понад 200 га включно станом на 1 січня та що задекларовані до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність за звітний період попереднього року), та 4) у ній зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:
Таблиця1
01живі тварини;
04молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені;
07овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
10зернові культури;
12насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж;

 

  • платниками, у яких значення показників D та P мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,3, та 6) обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених за останні 12 місяців в Реєстрі, зазначених в Таблиці даних платника податку, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за останні 12 місяців.

NB: Як бачимо, критеріїв для виведення з моніторингу і блокування ПН/РК всього шість, але обов’язковими з них є п’ять. Тобто аграрії, навіть не перебуваючи в Реєстрі отримувачів ПДВ-дотації, можуть вивести з моніторингу певні групи своєї власновирощеної сільськогосподарської продукції.

Виникає питання, як документально
довести відповідність критеріям 3 і 6?

Відповідь: дані про наявність земельних ділянок містяться у додатку до податкової декларації платника єдиного податку 4 групи «Відомості про наявність земельних ділянок». А питому вагу реалізації сільськогосподарської продукції можна оформити бухгалтерською довідкою. Залишилось тільки дочекатися офіційних роз’яснень від ДФС, яким чином копії цих документів долучити до Таблиці даних платника податків (адже ця форма не містить відповідних граф і рядків, які дали б можливість цю інформацію просто вписати).



Якщо Таблиця даних платника податку була врахована автоматично, після прийняття Комісією регіонального рівня рішення про неврахування Таблиці даних платника податку така Таблиця даних платника податку не підлягає автоматичному врахуванню.

Якщо Таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня  2017 року, то в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, вказаних в Таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, врахованій в Таблиці даних платника податку, в тому числі автоматично, Комісії мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці даних платника податку.

Як працюють Комісії?

Згідно проекту другого порядку Комісії, які приймають рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН складаються з Комісій Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС (Комісії регіонального рівня) та Комісії ДФС (Комісія центрального рівня).

До складу Комісій регіонального рівня включаються посадові особи Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. До складу Комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

NB: Кожна комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Голови Комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються відповідними Головними управліннями ДФС у областях, м. Києві (Головні управління ДФС) та Офісом великих платників податків ДФС (Офіс ВПП). Головою Комісії призначається перший заступник або заступник начальника Головного управління ДФС та Офісу ВПП.

Голова Комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її затвердженого персонального складу.

Засідання Комісії проводиться обов’язково кожного робочого дня, два рази на день, за наявності документів для розгляду.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні осіб з числа затвердженого персонального складу Комісії.

У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним.

Рішення, прийняті Комісіями, підлягають реєстрації в Реєстрі зупинених податкових накладних/ розрахунків коригування.

Матеріали засідання Комісії зберігаються десять років.

Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

NB: Сподіваємось, що робота Комісій регіонального і центрального рівнів дасть змогу без запізнень отримувати рішення щодо розблокування ПН/РК і аграрним підприємствам не доведеться застосовувати механізм судового або адміністративного оскарження. Останній, власне, розкрито нижче в проекті третього порядку.

Скарги на рішення Комісій: як розглядатимуть?

Розгляд скарг на рішення Комісій  про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (скарга) здійснюється Комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.



Скарги подаються платником податку до ДФС упродовж 10 календарних днів після того, як рішення Комісії набуло чинності відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (показано вище на рис. 1, 2 цієї статті). У разі якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Не підлягають адміністративному оскарженню рішення Комісії, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

Скарга подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

NB: Як бачимо, на відміну від 2017 року, коли підприємства подавали скарги з документами у паперовому вигляді на адресу ДФС, у 2018 році такі скарги з документами будуть прийматися в електронній формі. Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги.

Важливо, що скарга повинна містити:

    • найменування платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
    • номер оскаржуваного рішення Комісії;
    • дату оскаржуваного рішення Комісії;
    • інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням Комісії;
    • відомості про оскарження рішення Комісії до суду;
    • вимоги платника податку, який подає скаргу;
    • електронну адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

За результатами розгляду, Комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке направляється скаржнику в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

NB: Про залишення скарги без розгляду Комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків із зазначенням причин у 10-ти денний строк.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 к.д., така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення Комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

В.М. Метелиця
Директор ТДВ «Інститут обліку і фінансів»,
П.н.с. ННЦ «Інститут аграрної економіки»,
Тьютор програми САРА «Сертифікований
професійний бухгалтер агробізнесу»