Зараз на порядку денному сесії Верховної Ради України стоїть важливий для аграрної галузі законопроєкт 5202-д «Про організації водокористувачів та гідротехнічну меліорацію земель». Його нардепи хочуть прийняти після певних доопрацювань. Хто виграє у результаті ухвалення документу, і що реально принесе новація аграріям?

NB: За часів незалежності в Україні площа зрошувальних земель скоротилася на 70%, а потенціал зрошуваних систем півдня країни використовується максимум на третину. З 1991 року площа сухої та дуже сухої зони збільшилася на 7%. Нині вона охоплює майже 1/3 території України, зокрема і 11,6 млн га орних земель.

При цьому сфера абсолютно ніяк досі формально не врегульована, і ніяких робіт щодо відновлення, чи бодай нормального обліку систем меліорації у країні досі не ведеться. Всі цифри якими оперують посадовці та експерти  це лише приблизні дані. Адже частина зрошувальної мережі, що залишилась іще з радянських часів, просто розібрана на металолом чи розкрадена. А ті частини мережі, що вціліли, працюють непродуктивно із надвитратами води.

Цілком зрозуміло, що зі зміною клімату, посухи в Україні стають все тривалішими, а це означає, що саме аграрії є першими, хто зацікавлений у  відновленні адекватної меліорації. Як вважають нардепи, законопроєкт No5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (ОВК) дозволить централізувати управління меліоративною інфраструктурою. Адже доведено, що урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях без поливу у 2-2,5 раза.

Втім, довкола прийняття документу, навіть після повторного його читання у стінах ВР та внесення змін, і досі точиться чимало суперечок.

Організації водокористувачів  вихід, чи ні?

Як вважають депутати, законопроєкт No5202-д дозволить централізувати управління меліоративною інфраструктурою. Головна мета полягає у створенні неприбуткових організацій водокористувачів (ОВК) аграрних підприємств, що застосовують воду для зрошення. Їм буде безплатно передано в управління меліоративну інфраструктуру нижчого рівня, об’єкти меліоративної мережі, що нині перебувають у державній та комунальній власності чи не мають господаря А також створено механізми для інвестування у створення інфраструктури чи модернізацію, тієї що існує, а також можна буде вносити відомості про таку систему до Держземкадастру.

Створювані організації водокористувачів матимуть статус юридичної особи неприбуткової організації. Її засновниками та членами можуть бути лише власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

За власний кошт ОВК ремонтуватимуть та будуватимуть нові зрошувальні системи. Їм відходить право визначати графік та об’єми подачі води на зрошення, а також тарифи за послуги зрошення. Основним джерелом фінансування діяльності ОВК будуть внески членів (вступні, цільові) та плата за послуги ОВК, яку мають сплачувати усі водокористувачі з її території обслуговування. Дозволяється також залучення інших джерел фінансування (позики, кредити, поворотні внески тощо). При цьому ОВК буде заборонено будь-яку діяльність, що не пов’язана із меліорацією, крім права на реалізацію побічної продукції.

NB: Об’єднання водокористувачів повинні будуть забезпечувати своїм членам доставку води для зрошення або відведення дренажних вод. А от ремонт інфраструктури також буде на плечах членів ОВК. 

Законопроєкт також пропонує спростити адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом та експлуатацією об’єктів меліоративної мережі. Він запроваджує важливі норми, спрямовані на розвиток систем меліорації.

Яким же чином відбуватиметься прийняття рішень у таких об’єднаннях?  Попередньо зазначено, що голосування на загальних зборах відбуватиметься за принципом «двох ключів»:

  • основні голоси понад 50% усіх членів ОВК;
  • додаткові голоси члени ОВК, які сукупно обробляють понад 50% земель із території обслуговування ОВК.

Приміром, якщо на установчих зборах рішення про створення ОВК не буде ухвалено, меліорація й надалі забезпечуватиметься державними установами.

Важливо, що алгоритм прийняття рішення об’єднань водокористувачів побудований таким чином, що важливий голос кожного члена ОВК, у тому числі й малого фермера. Монополії ні в кого не буде, тобто рішення щодо об’єднання стане консенсусом усіх водокористувачів, незалежно від розміру господарства. До того ж такий механізм захистить ОВК від спроб рейдерського захоплення управління тими його членами, які мають великі площі земель.

Палки у колеса

Здавалось би, на папері законопроєкт виглядає непогано. Проте  вже встиг обрости певною кількість скепсису та міфів. Частина аграріїв відразу припустила, що магістральні канали можуть бути передані у власність великих агровиробників, тоді як дрібні фермери будуть позбавлені доступу до них.

NB: Але магістральні канали є каналами державного значення, тож  принципово не можуть бути передані організаціям водокористувачів (ОВК) або будь-яким іншим приватним особам, а отже, вони залишаються в державній власності, про це йдеться у Ч. 15 Ст. 21 законопроєкту. Об’єкти міжгосподарської інфраструктури передаватимуться не агровиробникам, а безпосередньо організаціям водокористувачів (ОВК). Про це йдеться у статтях 21 та 22 законопроєкту.

Водночас, що стосується помпових станцій, які є одним із основних об’єктів меліоративної інфраструктури і забезпечують операційний процес подачі води водокористувачам, то вони обов’язково будуть передаватись ОВК за їх бажанням. Адже без передачі помпових станцій інвестування є не недоцільним та економічно невигідним.

Членами ОВК є всі землевласники або ж землекористувачі, які виявили бажання вступити в ОВК, незалежно від розмірів їхніх земельних ділянок. Водночас члени ОВК не можуть приватизувати або іншим чином набувати у власність об’єкти міжгосподарської інфраструктури, отримані організацією водокористувачів.

На момент функціонування об’єднання водокористувачів вся інфраструктура надаватиметься у вільне користування. Якщо об’єднання водокористувачів припинить свою діяльність, то вона повертається в державну власність. Її не можна давати в заставу чи накладати жодні обтяження. Термін дії надання в користування безстрокове, допоки працює об’єднання. При міністерстві на постійній основі діє меліоративний штаб, на якому, крім проблематики ОВК, також обговорюються питання трансформації системи управління меліорацією, забезпечення прозорого та справедливого тарифоутворення, проблема інвентаризації та оцифрування наявних меліоративних систем, запевняє міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Право власності ОВК на інфраструктуру обмежене: воно полягає в користуванні та управлінні цими об’єктами. У документі також сказано, що він забороняє відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування таку інфраструктуру, змінювати цільове (господарське) призначення майна та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Звідки випливає, що ОВК можуть володіти й користуватися міжгосподарською інфраструктурою, підтримувати її у належному стані, але не мають права її розпродати.

Цікавою виглядає і ще одна норма, що прописана у законопроєкті. Виробники побоюються, що ОВК продаватиме воду користувачам за завищеними тарифами. Це не зовсім так: навіть, якщо ви, як господар, не є членом ОВК, ви все одно зможете зрошувати свої земельні ділянки й вартість таких послуг є однаковою для тих, хто є учасником ОВК, так і для тих, хто ним не є. Але в документі виглядає так, що  ОВК не може  відмовити в наданні послуг водокористувачу, що розташований на території обслуговування ОВК, але не є її членом. Перевагою участі в ОВК є саме можливість взяти участь в процесі встановлення тарифу для водокористувачів на послуги ОВК зі зрошення. Виглядає цілком закономірно, якщо аграрій розумітиме, що умовно канал буде його співвласністю, або він може впливати на ціноутворення і доставку води у системі, то це і буде його інтерес, аби інвестувати в оновлення інфраструктури.

Цю думку опосередковано підтримує і голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун. Він закликає можновладців підтримати законопроєкт якомога швидше.

Як показав досвід наших учасників, які самостійно будують зрошувальні системи, з їх використанням урожайність з 1 га підвищується у 2-3 рази. Для аграріїв цей законопроєкт дійсно надважливий — він про можливість вийти на новий рівень. Головне сільгоспвиробники готові інвестувати у зрошення, вони чекають лише механізму, який дозволить це зробити й саме у законопроєкті 5202-д він прописаний, говорить він.

Втім, чи послухають думок аграріїв депутати і чи буде зазначений закон діяти не на папері, а у реальності і без корупційної складової – побачимо трохи згодом.

Ірина ОЗТЮРК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram