Американські науковці з’ясували, що насправді оптимальні норми азоту для моркви на конкретному полі можуть бути набагато меншими від загальноприйнятих рекомендацій, що є важливим аспектом на тлі подорожчання мінеральних добрив.

Морква одна з основних культур для вирощування у пустельних землях Каліфорнії, де середня посівна площа за останнє десятиліття становила майже 8500 га.

Експерти з відділу сільського господарства та природних ресурсів Каліфорнійського університету вважають, що сьогодні більшість виробників моркви вносять мінеральних азотних добрив більше, ніж потрібно.

Хоча морква вимагає особливих умов вирощування та достатньої кількості мінерального азоту та води для успішного комерційного виробництва, надлишок не йде культурі на користь.

Коріння моркви вразливе для роздвоєння, що є наслідком надмірного азотного підживлення, а надлишковий полив збільшує кількість волосистих коренів, перешкоджає формуванню гарного кольору та призводить до хвороб.

Морква має глибоку та розгалужену систему укорінення, тому здатна отримати доступ до залишкового азоту з попереднього сезону, який просочився глибше у ґрунтовий профіль.

NB: Потреби моркви в азоті для оптимального врожаю коренеплодів залежать від клімату, типу ґрунту та, увага, залишкового азоту у ґрунті!

У регіонах з помірним кліматом на врожайність моркви часто не впливають передпосадкові та бічні внесення азоту за винятком тих випадків, коли культура вирощується протягом 2-3 років на одному місці з малою кількістю органічних речовин.

NB: Більш того, зниження врожайності коренеплодів може спостерігатися при внесенні високих доз азотних добрив під час посівного сезону, тому застосування добрив з повільним вивільненням краще як з точки зору виробництва, так і захисту навколишнього середовища.

Різні деформації коренів моркви, розщеплення та гнилі супроводжують надлишковий полив, що наводить на думку про необхідність ретельного управління зрошенням протягом вегетаційного періоду. Хоча азотні добрива трохи збільшують споживання води рослинами через збільшення площі листя, вони помітно підвищують ефективність використання води до норми внесення 120 кг азоту на гектар.

NB: Дослідження показало, що найбільший вихід коренеплодів було досягнуто в піщаних та суглинистих ґрунтах при 75% вологоємності ґрунту поля та внесення 150 кг азоту на гектар.

Поглинання азоту морквою зазвичай низьке у перші 40–50 днів, тому виробникам рекомендується обмежити застосування добрив у період. І хоча рекомендується проводити часті поливи, щоб грядки залишалися вологими, необхідно контролювати кількість поливної води при кожному поливі, щоб знизити вимивання залишкового азоту, адже його внесок може бути значним, особливо, в умовах монокультури.

Результати показали, що значна кількість азоту залишалася у листі моркви при збиранні врожаю, потенційно сприяючи накопиченню наступного сезону в середньому 42–44% загального азоту в рослині (верхівки та коріння).

Рекомендовано завжди проводити попередню оцінку вмісту азоту в ґрунті на глибину до 60 см. Така практика чудовий інструмент максимізувати врожайність та якість за мінімальних економічних та екологічних витрат. Хорошим варіантом буде 9-15% від загального сезонного азоту під час передпосівного внесення, а кількість, що залишилася, додати шляхом зрошення через 45-70 днів після посіву.

За матеріалами www.farmprogress.com

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram