Як працювати ефективно та на випередження? Які тренди будуть драйвити аграрну галузь до 2030 року? Що українське агро може запропонувати світу вже зараз? Поділилась екс заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Наталія Микольська.

Диверсифікуйся або «помри»

— Ринок ЄС був, є і буде для України ще деякий час одним із основних, але це – не панацея для нас. Якщо ми подивимось на основні продукти, які ми експортуємо, багато з них зараз експортуються в інші країни, а не в ЄС. Це спричинено збільшенням кількості населення та зростанням споживання у світі. Крім того, у інших країнах нижчі бар’єри входу для нашої продукції. Ні для кого не секрет, що для українського виробника продуктів харчування змагатись із субсидованим виробником продуктів харчування ЄС при тому рівні протекціонізму досить складно. Тому я думаю, наступного року ми будемо спостерігати тенденцію, коли велика кількість виробників, які вийшли на декілька ринків будуть диверсифікувати свій експорт і шукати нові ринки. І це нормальне явище для розвитку бізнесу. Тобто буде збільшено кількість експорту у ті країни, куди ми раніше не експортували. Це ще раз говорить про розвиток українського аграрного бізнесу і бізнесу харчової переробки. Тобто варто спочатку дивитись на ті ринки, де нижчі витрати.

«Квоти» чи можливо змінювати умови Угоди про зону вільної торгівлі?

— Сама Угода про зону вільної торгівлі передбачає механізм її перегляду. Ви знаєте, що Європейський Парламент ратифікував Угоду про перегляд квот на експорт м’яса птиці. Це ще раз доводить, що угода є гнучким механізмом. Тобто її можна переглядати і потрібно переглядати. І вкрай важливо, щоб європейський споживач насправді був зацікавлений у перегляді угоди. Що для цього потрібно робити? Ми повинні шукати союзників на ринку ЄС (асоціації споживачів), спілкуватись з ними, і як лобіюють європейські аграрії/виробники, так само починати лобіювати свої інтереси. Без цього уряд не зможе зробити потрібних кроків. Більше того, потрібно, щоб це питання почали піднімати на найвищому державному рівні. Мене насправді лякає, коли говорять, що аграрний бізнес — це сировинний бізнес, сировинний експорт і давайте розвивати інші галузі. Мені здається, що асоціації, приміром УКАБ, повинна нагадувати нашому уряду, що аграрії забезпечують валютну «подушку» і забезпечують макро стабільність в Україні.

Що Ви можете сказати про політику, яка нині впроваджується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України?

— Я не розумію, які угоди про вільну торгівлю будуть укладатись найближчим часом. Я не знаходжу ці відповіді у Програмі діяльності Уряду. І насправді, це мало би насторожити український бізнес. Якщо ми не відкриваємо для нас зовнішні ринки, це насторожує. Експорт важливий, бо це — те, що буде драйвити індустрію, український бізнес. І хочеться, аби було чіткіше дана відповідь на питання, які у нас пріоритети, куди ми рухаємось?

Чи «виживе» український аграрний бізнес у 2030 році?

— Моє внутрішнє переконання, що Україну врятує підприємництво і експорт. Про це потрібно говорити. Компанії повинні задумуватись над хеджуванням ризиків та глобальними трендами.

Які глобальні тренди ви б виділили?

— Як правило, всі прогнози ніколи не справджуються. Справджується одна-дві тенденції, про які говорять. Я люблю говорити мовою цифр і фактів. Перше, факт, є те, що населення зростає. Факт є те, що люди переміщуються в міста. Факт є те, що люди хочуть їсти здорову їжу (перехід на органіку). Заміщення їжі тваринного походження на рослинний білок — це є бажанням людини жити довго або вічно. І цей тренд триває. Так, раніше нам було смішно, що хтось спав в барокамері… Тепер ми вимірюємо скільки пройшли кроків, скільки води випили і т.д. Відповідно super food — це є тренд. Це longev

Друге. У світі відбувається зміна культури споживання (споживчої культури). Приміром, в Індії починають їсти більше фруктів, європеїзованої їжі. Це стосується і Китаю та інших ринків. Не можна сказати, що українці відмовляться від сала, однак, ми починаємо їсти більше рослинної їжі, і це є факт.

Третій тренд. І я хотіла б побачити його в Україні в найближчі роки. Якщо аграрний бізнес хоче бути успішним у 2030 році — йому потрібно займатись інноваціями. Подивіться, усі великі аграрні холдинги відкривають свої офіси в Кремнієвій долині. Чи це є питання досліджень, чи венчурні фонди… Маленькі та великі компанії створюють свої венчурні фонди, які інвестують кошти не тільки у свій бізнес, але й у похідні до цього бізнесу  і потім навіть продають частину на ринок. Мій прогноз, я це вже бачу зараз – зростання інтересу до практичних інновацій. Не просто створення відділу інновацій, а практичного їх втілення. Тут і вкладення коштів в стартапи, і в нові проекти за кордоном тощо.

Дослідження, яке було видано у Стенфорді у 2017 році ще й досі не стратило своєї актуальності — «Біла книга» (прогноз того, що буде відбуватись із технологіями до 2030 року) говорить про те, що населення переміщуватиметься в міста, а технології будуть змінювати весь процес виробництва.

В Америці ми вже побачили приклад банкрутства першої великої молочної компанії. Це наслідок споживчого тренду відмови від молока і перехід на рослинне молоко.  Нагадаю, що рисове, кокосове, соєве молоко не підпадають під різні види квот, що у нас є. Те ж саме стосується виробництва і штучного м’яса та білкового продукту.

Також ні для кого не секрет, що скоро можна буде вирощувати зернові на територіях, які раніше не були придатні до цього вирощування. Це зрошення, вертикальні сади…. Подивіться, раніше Каліфорнія постачала 70% всієї зелені на всю територію США, зараз за три роки завдяки новій технології виробництва з 70% вони скоротились до 25%. Треба розуміти наскільки змінюється ніша і робота цього бізнесу.

І ще один мега тренд — це соціальна відповідальність. Покупці хочуть купувати у соціально відповідальних постачальників. Що це означає? Це жінки на керівних ланках компанії, це «women run» бізнес та ін. Така позитивна дискримінації щодо чоловіків захоплює світ. І це дуже важливо. Приміром, ви не зможете стати постачальником для Канади, якщо ви не дотримуєтесь цього принципу. Тобто ми вже говоримо не тільки про прозорість, відкритість, фінанси.. Але про соціальну відповідальність. Про це говорять селебрітіс і в Голівуді, і в Кремнієвій долині. Приміром, якщо ви хочете стати постачальником для компанії типу Google ви маєте дотримуватись стандартів, коли жінки у вашій компанії займають керівні посади на усіх ланках бізнесу.

Що може запропонувати Україна світу уже зараз?

— У нас достатньо не врегульоване тестування та протитипування на площах. Якщо у США та ЄС — це страшно зарегульовано, то у нас ні. Тобто, ми маємо унікальну можливість тестувати інновації на великих площах і «передавати» (продавати) свій досвід іноземним компаніям.

Підготувала Олена Киричук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram