Професію оператор дронів можна вважати не тільки унікальною справою майбутнього, але також затребуваною професією сучасності. І хоча сфери застосування БПЛА ростуть з величезною швидкістю, найбільш потрібні ці спеціалісти в аграрній галузі. Скільки може реально заробляти оператор дронів у полі, яке обладнання потрібне та без яких знань не обійтись у цій професії — розповідає Павло Ласковець.
Павло Ласковець

— Чому і як почали працювати оператором дронів?

— Багато років я працював у сфері продажів і консалтингу, і ніколи не мав навіть справи з управлінням дронами, тільки читав про можливості БПЛА. Якось побачив оголошення в Інтернеті про набір пілотів дронів, зателефонував, пройшов співбесіду та почав працювати. Вся сфера ІТ сьогодні переживає стрімке зростання, і так само підтягуються технології у агарній сфері. Переконаний, що нові технології, які зараз втілюються у агросфері, дозволять докорінно змінити погляд на неї, зроблять польові роботи максимально оперативними й ефективними. До слова, щороку в Україні обробляють дронами в 4 рази більше полів, ніж рік до того. Та й у глобальному плані БПЛА переживають справжній бум — буквально нещодавно Ілон Маск заявив, що перші дрони незабаром працюватимуть на Марсі.

— Чи пам’ятаєте Ви свій перший «політ»? Який дрон використовували?

— Так, чітко пам’ятаю. Це було дуже цікаво та водночас тривожно. Перед цим я довго випитував у старших колег деталі, намагався максимально підготуватися до всіх несподіванок, які теоретично можуть виникнути. Моїм першим дроном став DJI Agras T16. Починав із десикації соняшнику та кукурудзи. Взагалі саме для десикації дрон чи не найкраще може замінити традиційні методи. Звичайно, якщо культура висока, то обприскувач зайде, але технічна колія та винищення культури досить суттєве — втрачається 3-7% урожаю. На тисячу гектарів це колосальні гроші, і це один із тих резервів, який може вам дати обробка дроном.

— Чи дійсно дрон економить гроші агровиробнику?

— Рахуймо разом. У перспективі використання дрона може зекономити господарству до 50% препарату на гектар. Для того, щоб зробити обприскувачем обробку десикантом, потрібно три літри хімії і 150-200 літрів води, на 100 га ­— це 15-20 тонн води. Для обприскування дроном потрібно тільки 1,5 літри хімії та 5-6 літрів води, а це 600 літрів на 100 гектар. Якщо це 10 тис. га, то зекономлено буде 2000 кубів води, а це ­— аж цілий олімпійський басейн, або місячне споживання води у восьми 9-ти поверхових будинках у центрі Києва. Тож економія уже очевидна — економлячи ресурс можна отримати той самий результат, і навіть краще.

— На Ваш погляд, чи потрібна оператору дрона профільна аграрна освіта? Якими знаннями він має володіти?

— На моєму прикладі скажу, що працювати оператором дрона без спеціальної освіти цілком реально. Комусь аби навчитись достатньо кілька днів, а комусь і місяця замало. Тут питання не в здібності, а в тому, чи готова людина переймати знання у наставника-практика. Потрібно мати в голові чіткий алгоритм дій у тій, чи іншій ситуації. Так, можна прочитати сотні мануалів, але практичний аспект головний. Оператор дрона повинен бути одночасно й агрономом, і вміти траншею на полі прокопати як треба, і математиком — зробити потрібні розрахунки.

— Яка середня продуктивність роботи дроном?

Продуктивність залежить від трьох чинників — кваліфікації пілота дрона, погоди й обстановки на полі. У середньому можна опрацювати від 50 до 120 га поля одним дроном за одну зміну. Зміна може тривати від 8 до 14 годин на добу. За одну годину безперебійної роботи можна, у середньому, якісно опрацювати 10 га поля. Звичайно, різниця у продуктивності велика, проте це дуже залежить від того, рівне поле чи ні, єдиний масив чи треба переміщуватися на інші ділянки. Погано працювати, якщо поля мають багато стовпів, кущів, дерев, болота, складний рельєф і форму тощо. Якщо полів багато і вони маленькі, то іноді більше часу втрачається на переїзди та на розкладання апаратури, аніж на саму роботу.

Для комфортної безперебійної роботи на поле бусом виїздять два пілоти з двома дронами, 12-ма акумуляторами, трьома зарядними пристроями та трьома генераторами

— Який комплект апаратури потрібен оператору для безперебійної роботи?

— Стартовий пакет для одного оператора — це дрон, генератор, шість акумуляторів і зарядний пристрій. Як правило, для комфортної безперебійної роботи на поле бусом виїздять два пілоти з двома дронами, 12-ма акумуляторами, трьома зарядними пристроями та трьома генераторами. Дизельний генератор потрібно брати зі запасом потужності, у нашому випадку — 5,5 кВт. Також у машині рекомендую мати хороший трос, саперну лопату, аби точно бути впевненим, що ви не застрягнете на якомусь із полів.

— Чи реально самому розпочати цей бізнес «з нуля»? Скільки потрібно інвестувати в обладнання, сам дрон?

— Так, одна людина це може робити, за умови, що у вас є відповідне для цього авто. Обладнання плюс акумулятори та генератори обійдуться десь у 700 тис. грн. Але врахуйте, що генератор важить приблизно 100 кг, і постійно його потрібно буде переміщувати. Та й чисто фізично простіше працювати двом операторам, чи хоча б оператору з помічником. Клієнт покриває затрати як на роботу, так і транспортні послуги. У середньому ціна від 350 грн за гектар і вище. Отож, за 20 робочих змін можна покрити витрати на дрон, а далі почати заробляти. Приміром, у мене за минулий сезон було приблизно 100 змін: обробляли інсектицидами та робили десикацію. Заробіток непоганий, але потрібно враховувати й оподаткування, і робочі ризики, яких немало. До того ж, працювати дроном дозволено тільки вночі, тож це теж не кожен може робити фізично.

— Скільки може заробляти оператор дронів за сезон, чи зміну?

— Зарплата залежить від кваліфікації пілота і того, як оцінює роботу керівник підприємства. У середньому пілот дрона отримує «чистими» від 20 до 50 грн за 1 га. У певних компаніях дають ставку: приміром, 15 змін пілот працює, 15 — вдома.

— Як шукаєте клієнтів? Який із способів є найдієвішим?

— Всі методи добрі — і «холодні» дзвінки по базах, і реклама, і  розміщення оголошень у інтернеті, та й «сарафанне радіо» ніхто не відміняв. Дуже гарно працює презентація послуг фермерам у польових умовах, тому що технологія відносно нова, і їм важливо побачити та переконатися, що це працює. Якщо у підприємства є стабільна репутація і пул клієнтів, то шукати нових у рази простіше.

— Хто найчастіше є замовником послуг — агрохолдинги чи дрібні фермери?

— Замовниками стають як дрібні, так і середні й великі господарства та агрохолдинги: від 50-80 га та вище. Дрібні не мають можливості купити обприскувачі, середні наймають на роботи, коли до поля не може дістатись обприскувач, а агрохолдингам — у гарячий сезон не завжди вистачає фахівців. Тому для всіх господарств дрон — це очевидний профіт.

— Це робота сезонна, а що оператору дрона робити у зимовий період?

— Оператор дрона — це вже готовий фахівець у агрономії та точному землеробстві, який може в подальшому надавати консультаційні та сервісні послуги, послуги з ремонту та підбору дронів тощо. Тож максимально застосовувати свої знання та навички й отримувати від цього профіт.

— Який план ваших дій після замовлення послуг обробки поля дроном?

— Спочатку потрібно з’ясувати в агронома господарства чи в іншої відповідальної особи, які є під’їзди до запланованого поля і високі точки, адже чим якісніше буде спланована політна місія, тим буде простіше. Потім виїжджаємо на поле, придивляємося точку, звідки дрону буде комфортніше стартувати, обмірюємо довжину поля. Бажано, аби від точки зльоту до кінця поля було не більше 2 км. За такої дальності польоту і акумулятор дрона, і об’єм бака працюють злагоджено. Все, що потрібно для конфігурації поля — це робоча висота, розхід на гектар, ширина прольоту. Ну і нарешті, розкладаємо апаратуру, генератори і стартує сама робота. Зазначу, що дуже важливою є погода, умови, у яких можна чи не можна працювати препаратами. Тому допуск до цієї роботи дає безпосередньо агроном, але й ми також можемо поділитися своєю думкою, чи варто саме зараз починати роботи. Адже всі сторони зацікавлені у тому, аби роботи, проведені у полі, спрацювали, як належить. Воду, хімію та інші витратні матеріали для заправки дронів надає господарство.

— Як Ви будуєте карту поля? Як відступаєте від перешкод на полі?

— Спочатку, коли у мене не було маленького дрона DJI Phantom 4 RTK, я міряв тим же Agras T16, у ручному режимі оббивав контури. Якщо на полі є перешкоди у вигляді дерева чи стовпа, аби забезпечити безаварійність, я виставляю +2-3 метри від перешкоди і, якщо дрон туди підлітає, спрацьовує спеціальний радар.

— Які дрони є найкращими для  використання у польових умовах? За якими параметрами їх варто оцінювати та яким надавати перевагу?

— Мені довелося працювати з дронами  XAG, AGR, DJI Agras T16 та коптерами інших китайських і українських виробників. Перше — важливий  «мозок» і програмна сторона дрона, друге — це форсунки, рами, деталі, комплектація, і третє — легкість управління.

Найголовніше, що дає компанія DJI у своїх дронах Agras Т20 — це феномен friendly user: він дуже дружелюбний до користувача й власне завдяки цьому популярний. Адже агродрон — це складна техніка, яка потребує компетентного користувача, і тут DJI завоював і тримає нішу простоти в управлінні.

Agras Т20 може працювати цілком автономно: вам потрібно лише задати параметри, а коптер самостійно здійснюватиме роботу на будь-яких угіддях, у полях чи фруктових садах. Оснащений надійним усебічно спрямованим цифровим радаром, цей дрон ефективно уникає перешкод під час польотів. У стандартній комплектації Т20 оснащений функцією позиціонування RTK зі сантиметровою точністю, що робить повсякденну роботу цілком автономною і безпомилковою. Завдяки вдосконаленій системі обприскування він бездоганно виконує роботи щодо захисту рослин.

— Як комунікуєте зі замовником? Як замовник приймає виконані операторами роботи?

— Весь перелік і графік робіт попередньо узгоджую зі замовником. Професійний дрон не робить пропуски в обробках, тому  проблем тут немає. Певна проблема — це вітер, тому коли він посилюється, потрібно дрон або опускати нижче, або «летіти» повільніше. Так чи інакше, коли сильний вітер, буде знесення, але агрономи це розуміють.

— Часто доводиться чути від фермерів, що внесення за допомогою авіації краще за дрон. Чим Ви мотивуєте вибір саме на користь дрона?

— Головний плюс обробок дронами — мобільність робочої команди та робота на важкодоступних ділянках поля. Там, де навіть трактор не заїде, легко залетить дрон. Все просто: дрон літає на висоті 4 метри над полем, а літаки — на висоті 20-30 метрів, і я не думаю, що селяни, які живуть поряд із полями, будуть раді, якщо препарати потраплять на їхні ділянки, а гірше — на самих людей. Не завжди літак може обробити будь-яке поле. Літаків на всіх не вистачає, а мінімальна ціна такої обробки стартує від 500 грн на гектар. І це не враховуючи знесення препарату та пропусків. Дозволю собі ще один промовистий факт — за останні декілька років п’ята частина українських пілотів, які займалися агроавіацією, перевчилися на операторів дронів.

— Так чи інакше, робота у полі пов’язана з використанням небезпечної хімії. Як себе захищаєте?

Оператор дрона суттєво менше контактує із хімією, аніж пілот сільгоспавіації чи водій обприскувача. Ми керуємо дроном з краю поля, тож можемо частково контактувати з хімією, коли обробка проходить біля нас, а також під час того, як хімію заливають у місткість дрона. Гігієна праці важлива, тож у нас є спеціальні маски з респіратором, рукавиці та окуляри.

— Чи було у Вас так, що дрон падав і розбивався?

— У мене такого не було. Але все, що літає має властивість падати. І хто що б там казав, що їх не можна розбити, це неправда. Найчастіше дрони падають через людський чинник: банально — неправильно склали дрон, погано протестували місцевість.

— Чи не жалкуєте Ви, що стали оператором дрона?

— Не жалкую. Я вийшов зі зони комфорту, і це дало можливість побачити набагато більше, ніж було до того. Адже я дізнався не тільки про управління дронами, а й про управління глобальними процесами, закисленням ґрунтів, нестачею води тощо. Якщо зараз не змінювати підходи до землеробства, то можна взагалі втратити галузь.

— На Ваш погляд, яке майбутнє дронів в Україні?

У цієї галузі велике майбутнє, і я очікую подальшого  проникнення дронів у аграрну практику. Великої конкуренції не буде — роботи вистачить усім. Приміром, для того, аби обробити всі поля Тернопільщини, потрібно аж 400 дронів. Хочеться вірити, що незабаром оператори сидітимуть у комфортних офісах і управлятимуть дронами автономно.

— Що побажаєте підприємцям-початківцям у сфері обприскування полів агродронами?

— Висловлюсь словами Стівена Кові: «Починайте щось робити, уявляючи кінцеву мету», а від себе додам — оцінюйте свої сили тверезо та критично, правильно інвестуйте в навчання — вчіться тільки у професіоналів-практиків, які вже зробили помилки в полях і готові поділитися досвідом. Це дасть вам можливість уникнути помилок у своїй роботі.

Довідково:

Для майбутніх підприємців і фермерів Павло Ласковець створив спеціалізовану платформу, де можна отримати всю необхідну та достовірну інформацію на тему внесення ЗЗР агродронами.

Павло щодня працює над популяризацією агродронів у сільському господарстві, тому завжди радий новим знайомствам. Звернутися за консультацією та домовитись про співпрацю можна за цим посиланням: https://www.facebook.com/LaskovetsPavlo

Інформацію взято з вебінару, організованого компанією QUADRO.ua

Підготувала Ірина ГЛОТОВА

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram