Щоб покращити урожайність та зберегти родючість ґрунту треба дбати про його насиченість азотом. Однак внесення азотних добрив не завжди є ефективним. Основними причинами зниження їхньої результативності є непродуктивні втрати внесеного азоту в газоподібній (N2) та нітратній (NO3–) формах. Як наслідок шкоди зазнає навколишнє середовище.
— У структурі витрат на технологію вирощування мінеральні добрива становлять найвагомішу частку (близько 50%). З них найбільшу частку займають азотні. Це в той же час непродуктивні втрати нітратного азоту, шляхом вимивання за межі кореневмісного шару ґрунту, що можуть сягати 30-40%, а газоподібні втрати і того більше — до 50%, — зазначив провідний біолог ТОВ «Дау Агросаєнсес Україна» Володимир Павленко.
Щоб уникнути втрат або принаймні їх мінімізувати хіміки пропонують:
- використовувати добрива з повільним чи контрольованим вивільненням поживних речовин. Мова йде про капсульоване добриво з полімерним покриттям, проникність якого визначає швидкість вивільнення поживних елементів з капсули;
- застосувати добрива зі стабілізаторами азоту. Зокрема, до них належать інгібітори нітрифікації і уреази.
— Застосування інгібіторів уреази разом із карбамідом чи карбамід-вмісними добривами дозволяє призупинити на 1-2 тижні перетворення амідної форми азоту в амонійну. Цей процес відбувається з допомогою фермента бактеріального походження — уреази, — зазначає Володимир Павленко.
Науковець додав, що препарати на основі інгібіторів уреази запобігають втратам азоту у вигляді аміаку під час внесення карбаміду поверхнево, без його заробки. При цьому важливо, щоб ґрунт був вологим.
 та нітратній (NO3-) формах){kind=link}