За обсягом викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики. Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2.

Водночас впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін. На цьому наголосила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук на International Forum AgroGreenDeal-2021, передає пресслужба відомства.

NB: Середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Упродовж наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8-1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С. Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% — зі збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні й серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства.

— Агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і водночас є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі, — відзначила Ірина Ставчук.

Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі Міндовкілля:

  • проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи, як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій. За спільними підрахунками Міндовкілля та Мінекономрозвитку їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ — на 20%.
  • Завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату;
  • спільно з Мінекономрозвитку працює над імплементацією Нітратної директиви ЄС;
  • ініціювало спільно з Мінекономрозвитку реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагрополітики. Це також є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram