Інтенсифікувати сільське господарство України можна через використання незадіяного потенціалу меліоративних систем. У Мінагрополітики вже активно працюють у напрямі відновлення гідротехнічної меліораці. Про це повідомила пресслужба відомства.

Українська Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року розрахована на виконання у мирний час. Сучасні ж реалії вимагають нових підходів не лише до відновлення  меліоративних систем, а й до використання меліорованих земель.

Активні бойові дії та окупація Херсонської області сьогодні унеможливили подачу води на зрошення на площу понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році. Водночас близько 1,2 млн га зрошуваних земель (і не лише у південних областях) використовуються без поливу.

— Саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв у 2-3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз, — зазначили у Мінагрополітики.

У довоєнний період, сільськогосподарські землі, на яких існують або колись були розташовані зрозувані та осушувані системи, використовувались в аграрному виробництві на 95 та 85% відповідно. Однак фактично полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні ж системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, тому на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

Читайте за темою: Депутати проголосували “за” Закон про об’єднання водокористувачів

Перевагою територій зі зрошувальними системами є наявність джерела зрошення, а на осушенні водоприймачів. Однак для ефективного використання таких систем для гідротехнічної меліорації, слід провести ряд заходів:

  • Здійснити ревізію тих меліоративних систем, де не застосовувалася гідротехнічна меліорація.
  • Визначити першочерговість відновлення об’єктів інженерної інфраструктури. Вона має бути прив’язана до конкретних меліоративних систем та необхідного обсягу фінансування відновлюваних робіт.
  • Орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій, щоб прискорити роботи з відновлення меліоративних систем та налагодити потокове виробництво на заводах-виробниках.
  • Переорієнтувати меліоративне землеробство на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки. Перш за все йдеться про зерно та плодовоовочеву продукцію.
  • Надати державну допомогу та кредити на відновлення та модернізацію об’єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання.
  • Компенсувати сільгоспвиробникам вартість витрат на полив.
  • Створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

У Міністерстві вважають, що такі заходи дадуть змогу додатково залучити до зрошення 1,0-1,2 млн га. Також з їх допомогою планують відновити водорегулювання в зоні осушення на 1 млн га. Зазначили, що це також збільшить валове виробництво зернових орієнтовно на 8 млн тон/рік, технічних культур на 3,5 млн тон/рік, а плодоовочевих на 11 млн т/рік.

NB: Вартість додаткової валової продукції сумарно може скласти близько 135 млрд грн/рік.

Цей рік Мінагрополітки планує максимально використати для залучення нових площ на меліоративних системах, щоб вже з наступного аграрії могли застосовувати гідротехнічну меліорацію.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram