Редакція GrowHow.in.ua 2023-09-10За оцінками ООН, третина всіх викидів парникових газів, спричинених діяльністю людини, походить від глобальної продовольчої системи. Як повідомив Euronews, для виробництва харчових продуктів також використовується 70% світової прісної води. Водночас, за оцінками Всесвітньої продовольчої програми, майже третина їжі, яку ми вирощуємо, щороку марнується — втрачається у виробничому ланцюгу чи псується вже у кінцевих споживачів.
Разом з тим, у цьогорічному Глобальному звіті про продовольчі кризи зазначено, що у 2022 р. 258 млн людей зіткнулися з високим рівнем відсутності продовольчої безпеки. Отож раціоналізація продовольчих ланцюгів може зменшити дві глобальні світові проблеми: і викиди парникових газів, і нерівномірний розподіл продовольства.
Світ вже тривалий час працює над зменшенням антропогенних викидів, шукаючи як на державних, так і на громадських рівнях шляхи до зеленішого майбутнього. Зокрема, тему раціонального продовольчого виробництва дедалі частіше порушують на різноманітних міжнародних заходах.
До прикладу, можливості перегляду систем харчування були провідною темою на конференції Compassion in World Farming ’s Extinction or Regeneration Conference на початку цього року. Конференція зібрала вчених, активістів і політиків, щоб обговорити, як продовольчі системи можуть змінитися у відповідь на надзвичайну кліматичну ситуацію.
— Зростає усвідомлення переваг регенеративного та агроекологічного землеробства та необхідності ставити під сумнів необхідність такої кількості м’яса та молочних продуктів, які ми виробляємо, і те, як ми їх доставляємо, — зазначив Philip Lymbery, генеральний директор компанії Compassion in World Farming.
Сьогодні можна виділити шість головних тенденцій, які з великою ймовірністю впливатимуть на майбутнє їжі у світі.
Ми вже вирощуємо достатньо їжі, щоб нагодувати світ
За даними Всесвітньої продовольчої програми, якби людство використало всю їжу, яка зараз витрачається, то її вистачило б, щоб нагодувати додатково 2 млрд людей. Це означає, що людство вже виробляє достатньо їжі, щоб прогодувати прогнозоване населення планети у 9,8 млрд до 2050 року.
Однак багато їжі марнується, тому зменшення продовольчих відходів є ключовим фактором для досягнення цієї цілі.
На Європу, Північну Америку, Китай, Японію та Корею припадає 58% усієї їжі, яку викидають ще на фермах. У звіт Всесвітнього фонду природи (WWF) «Відходи: глобальний вплив харчових відходів на ферми» зазначено, що в умовах нинішнього ринку продовольства, зокрема, низьких цін, фермерам іноді навіть економічно невигідно збирати врожай, який вони виростили.
За оцінками, в ЄС щорічно на людину викидається 173 кг їжі. На харчові відходи припадає 6% загальної кількості сміття у ЄС. У деяких даних йдеться про те, що Євросоюз фактично витрачає більше їжі, ніж імпортує.
Частка регенеративного землеробства зростає
Регенеративне землеробство — це спосіб господарювання, зосереджений на відновленні сільськогосподарських угідь шляхом дотримання природних циклів і відновлення ґрунтів. У країнах Євросоюзу частка таких господарств зростає з року в рік.
У Великій Британії навіть є власний фестиваль регенеративного землеробства Groundswell, який навчає фермерів практично застосовувати регенеративні методи на своїй землі.
Ця тенденція є важливою для світової екології, оскільки сприяє сповільненню деградації ґрунтів. За даними ФАО, до 2050 р. понад 90% верхнього шару ґрунту у світі опиниться під загрозою, якщо не вживати заходів для його збереження та відновлення.
Читайте також: Половина українських сільгоспвиробників відчуває наслідки деградації ґрунтів
Такий підхід до землеробства також починає впливати на великі бренди. Наприклад, найбільший у світі виробник замороженої картопляної продукції McCain зобов’язався вирощувати всю свою картоплю на регенеративних фермах до 2030 р.
Рух One Health, який об’єднує турботу про здоров’я людей і тварин
Цей рух визнає, що здоров’я людей, тварин і планети в цілому взаємопов’язані і розуміння цього зв’язку є важливим для створення більш стійкої продовольчої системи. Членами руху One Health є Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ФАО та Програма ООН з навколишнього середовища.
Наразі підтверджено, що 60% нових захворювань походять від диких і домашніх тварин. Тому рух приділяє особливу увагу добробуту тварин як способу зменшення ризику майбутніх пандемій і ризику продовольчій безпеці.
Лабораторне м’ясо як спосіб скоротити промислове фермерство
Поки що розвиток альтернативного м’яса не має вагомого впливу на скорочення тваринницьких ферм у світі. Однак деякі експерти зосереджені на розвитку цієї галузі як способу скоротити споживання м’яса та молочних продуктів.
Зокрема, вже згаданий Philip Lymbery вважає, що культивоване м’ясо, стовбурові клітини, вирощені в біореакторах — це те, що може стати значною частиною розв’язання проблеми.
Читайте також: У США дозволили продаж м’яса птиці, вирощеного у лабораторних умовах
Хоча великі витрати на енергію означають, що виробництво культивованого м’яса все ще дуже дороге, подальші дослідження та інвестиції можуть знизити кошторис у довгостроковій перспективі.
Зміна ставлення до відчуттів тварин
Нещодавня кампанія проти відкриття першої у світі ферми восьминогів на Канарських островах показує, що ставлення до чуття тварин також змінюється. Частково завдяки документальним фільмам про природу, дедалі більше людей визнають, що тварини відчувають біль, страждання та радість.
Необхідність зважати на відчуття тварин також закріплена у законодавстві ЄС, країни якого зобов’язані зважати на них під час розробки державних політик тваринництва. Єврокомісія прогнозує, що річне споживання м’яса у ЄС на душу населення впаде з 69,8 кг у 2018 р. до 67 кг у 2031 р.
Однак цього зниження не достатньо. За даними Greenpeace, споживання в ЄС повинно скоротитися на 71% до 2030 р. і на 81% до 2050 р., щоб зменшити вплив виробництва харчів на викиди. Це означає, що до 2050 р. одна людина у ЄС повинна з’їдати не більше 300 г м’яса на тиждень — це еквівалент приблизно двом гамбургерам . Середній показник по ЄС наразі становить 1,58 кг.
Активізація боротьби за харчову справедливість
Дедалі більше активістів та активісток звертають увагу на нерівність у глобальній продовольчій системі. Зокрема йдеться про те, що велике сільське господарство завдає шкоди планеті, руйнуючи таким чином і джерела існування для невеликих промислів.
До прикладу, великі промислові судна руйнують малий риболовецький бізнес або ж переорюються важливі екосистеми для вирощування сої чи інших промислових культур.
Читайте також: Христина Кочкодан: “Мені дуже хочеться поєднати пермакультуру, туризм і фермерство в одне ціле”
Greenpeace, скажімо, відіграв важливу роль у формуванні Договору ООН про океан, метою якого є захист принаймні 30% океану до 2030 р. Чимало організацій також працюють над програмами зниження харчових відходів у супермаркетах, розширенням можливостей громад для вирощування локальних продуктів, створенням міських садів та городів тощо.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
