Аби отримати насіння з високими посівними властивостями та придатним до тривалого зберігання, варто дотримуватись чітких агротехнічних правил, підтверджених неодноразовими науковими дослідженнями.
Попередники мають чи не визначальне значення
Найбільш цінне насіння з високою життєздатністю формується після удобрених гороху та соняшнику, після яких гречку сіють без добрив.
Межами істотно високої врожайності насіння є: після попередників соняшнику, ярого ячменю та гороху (15,9 ц/га, 15,5, 14,8 ц/га); удобрення безпосередньо гречки, що йде після попередників без добрив, сприяло зростанню врожайності після соняшнику до 17,3 ц/га, ярого ячменю — до 16,4, цукрових буряків — до 16,1, гороху — до 15,7 ц/га.
NB: Удобрення гречки після удобрених попередників призводить до істотного зниження врожайності насіння.
Несприятливі погодні умови формують більш життєздатне насіння
Якість посівного матеріалу визначають погодні умови року вегетації материнських рослин: чим у більш несприятливих умовах проходить процес формування насіння, тим вищою формується його життєздатність та життєвість. На формування насіння з високими посівними якостями системи удобрення істотного впливу не мали.
NB: Більш якісне насіння формується при літній сівбі гречки.
Строки сівби та удобрення
Урожайність рослин першого насіннєвого потомства залежить як від строків сівби, так і удобрення.
NB: Рівень урожаю за органічної системи удобрення (18 т гною на 1 га сівозмінної площі) становив 3,1 ц/га; за мінеральної (N45P45K45) — 2,2; за комбінованої (4,5 т/га гною + N22.5P34K18) — 2,1 ц/га.
Достовірно вища врожайність була в літніх посівах гречки (16,2 проти 15,3 ц/га при весняних); як на весняних, так і на літніх посівах формування основної кількості насіння під впливом систем удобрення відбувалося в першій і другій декадах періоду плодоутворення.
Передумови отримання якісного насіння
Більш високі посівні й врожайні властивості насіння формуються за звичайного способу сівби на фоні азотних і калійних, фосфорних та повного мінерального добрива в дозі N45P45K45.
NB: У дослідженнях достовірно істотна врожайність насіння за звичайної сівби була у варіантах фосфорного (14,2 ц/га), азотного і калійного (13,6 ц/га) та азотного і фосфорного удобрення (12,7 ц/га); за широкорядної — у варіантах фосфорного і калійного, азотного і калійного та повного мінерального добрива (13,0-13,1 ц/га). За лабораторною схожістю (92,3-96,7%), енергією проростання (90,5-90,8%) і силою росту (92,8-96,5%) воно відповідало категорії оригінального.
Вища чиста продуктивність фотосинтезу формувалася на фоні повного мінерального добрива. На звичайних рядкових посівах вона становить 12,47 г/м² і на широкорядних 11,02 г/м² за добу; повне мінеральне добриво знижувало водоспоживання на звичайних рядкових посівах на 37, а на широкорядних на 95 м³/т насіння; на звичайних посівах більше використовувало вологи у вегетативний період розвитку рослини (від 52,5 до 62,7%), а на широкорядних — у генеративний (від 60,1 до 79,2%).
NB: Для материнських рослин і першого насіннєвого потомства ознаками, що визначають рівень врожайності, є загальна кількість вузлів на рослині і густота рослин в кінці вегетації. Для першого насіннєвого потомства найбільш характерними ознаками посівної якості насіння є сила росту та енергія проростання. Крім того, високі посівні якості та врожайні властивості насіння формуються на фоні добрив N45Р45К45 у першій та другій декаді періоду плодоутворення за тривалості вегетаційного періоду материнських рослин 65 та 75 днів.
Чинники, що впливають на зберігання насіння
Тривалість зберігання посівних та врожайних властивостей сортів гречки Любава, Вікторія, Аеліта, Кара-Даг і Зеленоквіткова-90 в умовах холодного складу з вологістю насіння не вище 14% визначає початкова життєвість та життєздатність. З початковою енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю в межах 96-98% насіння гречки зберігає високі посівні якості протягом 4-5 років.
NB: Довговічність зберігання насіння визначається погодними умовами року формування та визрівання на материнських рослинах: за сприятливих умов у критичний період розвитку гречки тривалість зберігання насіння пов’язана з енергією проростання, силою росту, лабораторною схожістю, повнотою сходів, продуктивністю рослин і часткою фракції насіння більше 4,5 мм; за несприятливих умов — лише з продуктивністю рослин і швидкістю проростання насіння.
Рекомендації агровиробникам від науковців
У межах правобережної лісостепової зони виробництва насіння гречки необхідно зосередити в південній частині центрального Лісостепу, де для одержання з материнських рослин гречки насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендують попередники соняшник, горох та гречка; по удобреному попереднику гречка сіється без добрив, а по неудобреному попереднику — з добривами (N45P45K45).
З метою зниження негативного впливу температури повітря та опадів у критичний період росту й розвитку гречки та враховуючи довгострокові прогнози виникнення заморозків, сівбу гречки можна починати з третьої декади квітня, що дозволить материнським рослинам мати оптимальні умови у критичний період плодоутворення, які притаманні групі років з урожайністю 14,0-20,9 ц/га.
У насінницьких господарствах з добре освоєними системами сівозмін та удобрення при весняній та літній сівбі під материнські рослини застосовувати органічні добрива в нормі 18 т або мінеральні чи органо-мінеральні добрива з розрахунку N45P45K45 на 1 га площі сівозміни.
Сівбу насіннєвої гречки проводити звичайним рядковим способом.
До скошування материнських рослин гречки приступати в третій декаді періоду плодоутворення, коли насіння сформується на головному пагоні та пагонах першого і другого порядку.
Насіння на зберігання протягом чотирьох-п’яти років закладатиз енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю не менше 92%.
Віталій Бурдига,
к.с.-г.н., директор науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського державного аграрно-технічного університету.
Володимир Білоножко,
доктор с.г. наук, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Сергій Полторецький,
доктор с.-г. наук, професор, декан факультету агрономії Уманського національного університету садівництва.
