Українські агровиробники дедалі більше орієнтуються на незалежні польові дані при виборі сортів і гібридів, водночас відчуваючи гострий дефіцит такої інформації. Про це свідчать результати опитування, проведеного Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у межах проєкту розвитку насінництва за підтримки уряду США через Програму АГРО.
У дослідженні взяли участь 104 агровиробники з 19 областей України — переважно представники малого та середнього бізнесу. Найактивніше долучилися господарства з Вінницької, Полтавської, Кіровоградської, Харківської, Одеської та Миколаївської областей. Більшість респондентів (83,7%) є споживачами насіння та працюють одразу з кількома культурами — пшеницею, соняшником, кукурудзою, соєю, ріпаком і ячменем.
Водночас дослідження показало, що 38,5% аграріїв уже зазнавали втрат врожаю через неправильний вибір сорту чи гібриду або низьку якість насіння.
Що шукають аграрії
Найбільший попит при виборі насіння мають:
- результати польових і лабораторних досліджень — 76%;
- дані про адаптивність до ґрунтово-кліматичних умов — 69%;
- технологічні рекомендації — 62%;
- ціни та умови постачання — 51%;
- інформація про нові сорти — 38,5%.
При цьому ключовими критеріями вибору залишаються:
- потенціал урожайності — 83,7%;
- адаптивність до умов регіону — 80,8%;
- стійкість до хвороб — 64,4%;
- власний досвід — 62,5%;
- технологічні параметри — 46,2%;
- ціна насіння — 41,3%.
Головна проблема — відсутність регіональних даних
Одним із найважливіших висновків дослідження стала нестача об’єктивної інформації про результати вирощування сортів і гібридів у різних регіонах.
Так, 32,7% респондентів вказали на відсутність регіональних даних, ще 28,2% — на нестачу результатів польових досліджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Крім того, аграрії відзначають складність пошуку об’єктивної інформації (22,7%) і суперечливість даних із різних джерел (24%).
Кому довіряють фермери
Найвищий рівень довіри аграрії демонструють до власного досвіду, рекомендацій колег і результатів демонстраційних ділянок (понад 4 із 5 балів).
Натомість державні джерела, медіа та соцмережі отримують нижчі оцінки довіри — в межах 2,7–3,3 бала. Це підкреслює важливість розвитку горизонтального обміну знаннями між агровиробниками.
Що далі
За словами координатора проєкту з розвитку насінництва Олександра Валебного, ринок потребує системного рішення:
— Аграрії очікують не маркетингових описів, а доступу до незалежних польових даних у конкретних виробничих умовах. Це дозволяє зменшити ризики та підвищити ефективність виробництва.
У ВАР зазначають, що результати дослідження стануть основою для створення єдиної цифрової платформи, яка акумулюватиме інформацію про сорти та гібриди, результати польових випробувань і технологічні рекомендації з урахуванням регіональної специфіки.
Очікується, що такий інструмент допоможе агровиробникам приймати більш точні та економічно обґрунтовані рішення в умовах зростаючих ризиків і кліматичних викликів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
