Останні два роки в Україні посилена увага до форми № 20-ОПП, яку начебто повинні подавати до податкової всі суб’єкти господарювання на всі об’єкти оподаткування. Використовуючи формальні норми законодавства, податкова наполягає подавати цю форму фактично на увесь перелік ОЗ, який є у підприємства на балансі, а також на орендоване майно, включаючи земельні ділянки сільгосппризначення.

Чи потрібно 20-ОПП подавати на орендовані чи власні земельні ділянки?

Без зайвого мудрування дивимося, що пише податкова в своєму Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) та в Індивідуальних податкових консультаціях (ІПК).

Наприклад, в ІПК ДФСУ від 20.06.2019 р. № 2815/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податкова інформує про включення до форми № 20-ОПП інформації в тому числі про земельні ділянки.

ІПК ГУ ДФС у Херсонській області від 20.02.2018 р. № 682/ІПК/21-22-12-05-11, ГУ ДФС у Харківській області від 19.02.2018 р. № 672/ІПК/21-22-12-05-11: підприємство зобов’язано повідомляти податкову за формою № 20-ОПП щодо зміни стану об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, зокрема площі земельних ділянок.

Далі дивимося питання в підкатегорії 116.11 ЗІР: «Як заповнюються графи 6–7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» та 8 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, у разі придбання/оренди земельної ділянки (нерухомого майна), які знаходяться за межами населеного пункту та не мають адреси місцезнаходження?».

Податкова відповідає, що до цих граф записують інформацію, яка зазначена в реєстраційних документах на даний об’єкт, а у разі відсутності такої інформації назву адміністративно-територіальної одиниці, де розташована земельна ділянка (нерухоме майно).

При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця область, район, місто, район у місті, селище, село.

Цей аспект уточнюється в ІПК ДФСУ від 19.08.2019 р. № 3892/6/99-99-08-02-01-15/ІПК. Податкова пише, що в графі 12 «Реєстраційний номер оподаткування» зазначається кадастровий номер, перші 10 знаків якого є кодом КОАТУУ. Тому якщо об’єкт оподаткування знаходиться за межами населеного пункту, для заповнення КОАТУУ доцільно обрати КОАТУУ населеного пункту (місце розміщення об’єкта оподаткування), що розташований в межах сільської (селищної) ради, КОАТУУ якої відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.

Питання в підкатегорії 116.11 ЗІР: «Чи застосовується принцип «укрупнення інформації» при заповненні графи 12 розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, у разі наявності у СГ однотипних об’єктів оподаткування (земельні ділянки, транспортний засіб тощо)?».

NB: Податкова пише, що при заповненні графи 12 розд. 3 форми № 20-ОПП принцип «укрупнення інформації» не застосовується до об’єктів оподаткування, які мають реєстраційний номер, тобто інформація щодо таких об’єктів оподаткування зазначається по кожному об’єкту окремо.

Дивимося далі питання в підкатегорії 116.11 ЗІР: «Яка зазначається інформація в графі 12 розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, якщо у платника податків наявна земельна ділянка?».

Очікувана відповідь. У цій графі має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

Стосовно об’єктів оренди. У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за формою № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна —всмсс орендодавцем, так і орендарем (див. ІПК ДФСУ від 23.06.2018 р. № 2805/6/99-99-08-02-01-15/ІПК). У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» форми № 20-ОПП орендодавець зазначає стан «здається в оренду», орендар «орендується».

Якщо 20-ОПП не подати?

Найперше, за неподання форми № 20-ОПП можуть накласти штраф відповідно до п. 117.1 ПКУ, в розмірі 340 грн. на самозайнятих осіб (ФОП) і 1020 грн. на юридичних осіб.

Поряд з цим в ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 03.03.2018 р. № 867/ІПК/15-32-12-05-12 кажуть, що оскільки в результаті використання підприємством сільгоспугідь за договорами оренди у нього виникають, у тому числі сільськогосподарська продукція та доходи, тому необхідно включити площу таких земельних угідь до об’єкта ЄП групи 4, з відповідним декларуванням виникнення та припинення прав на такі угіддя як об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через подання до контролюючого органу інформації за формою №20-ОПП.

Якщо цю форму не подати, то земельні ділянки не враховуються при обчисленні ЄП групи 4, а при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, дохід отриманий від реалізації продукції, отриманої із ділянок, що використовуються, не включається до загальної суми доходу сільгосптоваровиробника.

Ще один аспект подання форми № 20-ОПП. Вона використовується як один із доказів в суді на користь реальності (нереальності) здійснення господарських операцій тощо (див. приміром, Рішення ВС від 18.03.2020 р. у справі № 360/4149/18 і багато, багато інших).

Нарешті, у разі неподання форми № 20-ОПП на земельні ділянки можуть виникати проблеми і при реєстрації податкових накладних. Податкова може розцінювати таке неподання як відсутність достатнього підтвердження використання земельних ділянок в господарській діяльності, а, отже, і ресурсів на обробку таких ділянок (добрив, насіння тощо). Формальний привід заблокувати реєстрацію податкових накладних.

Підсумовуємо. Виходячи з усіх наведених консультацій, роз’яснень податкової випливає, що задля уникнення проблем у веденні діяльності, непорозумінь, зайвих суперечок з податковою сільгосппідприємство повинне подавати форму № 20-ОПП стосовно всіх земельних ділянок (власних, орендованих), які воно використовує у власній діяльності.

Як заповнювати форму № 20-ОПП?

Особливості подання, заповнення цієї форми встановлені:

  • п. 63.3 ПКУ,
  • розділом VIII Порядку № 1588 (Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений Наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588),
  • пам’яткою заповнення цієї форми, що є додатком до форми № 20-ОПП.

Сама форма наведена в додатку 10 до Порядку № 1588.

Форма подається протягом 10 робочих днів після реєстрації земельних ділянок, до податкової за основним місцем обліку платника податків. Платники податків, які уклали з податковою договір про визнання електронних документів, можуть подати форму № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Наприклад, якщо право оренди зареєстрували 15.05.20 р., подати форму № 20-ОПП потрібно по 26.05.20 р. включно. Тобто, робочі дні починаємо рахувати з дня реєстрації права оренди по десятий робочий день.

Далі дивимося порядок заповнення самої форми.

Верхня частина («шапка») форми № 20-ОПП.

«Найменування контролюючого органу, до якого подається повідомлення». Зазначається назва податкової за основним місцем обліку платника податків, куди й подається форма № 20-ОПП.

«Податковий номер або серія та номер паспорта». Серія та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

«Найменування або прізвище, ім’я та по батькові». Найменування суб’єкта господарювання, який подає форму.

Таблична частина форми № 20-ОПП «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків».

Колонка 1 «№ з/п». Порядковий номер рядка. В кожному рядку зазначається інформація про кожен окремий об’єкт оподаткування. Поряд з цим на однотипні об’єкти оподаткування податкова дозволяє їх, що називається, укрупнювати і зазначати в одному рядку один укрупнений об’єкт. Але вище ми зазначили, що цей принцип стосовно земельних ділянок не застосовується. І тому на кожну ділянку потрібно заповнювати окремий рядок.

Колонка 2 «Код ознаки надання інформації». Подаючи інформацію про об’єкт оподаткування (земельну ділянку) вперше, ставимо тут «1». Якщо змінюємо інформацію за поданим раніше об’єктом, ставимо «3». Якщо закриваємо об’єкт (наприклад, земельна ділянка повертається орендодавцеві), ставимо «6».

Колонка 3 «Тип об’єкта оподаткування». Зазначається код типу об’єкта оподаткування. Довідник таких кодів наведено на сайті податкової. На момент підготовки цієї статті на сайті наведено довідник станом на 16.03.2020 р., який містить 449 кодів. Земельна ділянка має код типу «580».

Колонка 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності). Найменування типу об’єкта оподаткування з колонки 3. Для коду «580» це «земельна ділянка».

Колонка 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування». Числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків. Всього має містити 8 знаків. Наприклад, всі земельні ділянки, за якими надається інформація, сільгосппідприємство може нумерувати починаючи з 1 і далі. Тоді ідентифікатор першої ділянки буде «58000001». Другої «58000002» і так далі.

Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування. Колонка 6 «код за КОАТУУ», колонка 7 «область, район, населений пункт». Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою можемо знайти на сайті Держстату.

Причому вище ми зазначали, що перші 10 знаків кадастрового номеру земельної ділянки є кодом КОАТУУ. Тому можемо запозичити код звідти. І в колонці 6 написати назву області, району, населеного пункту.

Колонка. 8 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування (вулиця, номер будинку/офіса/квартири)». Для земельних ділянок сільгосппризначення адреси немає. Тому тут доречно зазначити назву області, району, населеного пункту з попередньої колонки.

Колонка 9 «Стан об’єкта оподаткування». Можуть зазначатися такі коди станів:

  1. – будується/готується до введення в експлуатацію;
  2. – експлуатується;
  3. – тимчасово не експлуатується;
  4. – непридатний до експлуатації;
  5. – об’єкт відчужений/повернутий власнику;
  6. – зміна призначення/перепрофілювання;
  7. – орендується;
  8. – здається в оренду.

Таким чином, на отриману в оренду земельну ділянку тут ставимо «8». На передану в оренду «9». На повернену з оренди «6». На придбану і зараховану на баланс (введену в експлуатацію) «2».

Колонка 10 «Вид права на об’єкт оподаткування».

Зазначається вид права власності/користування, на підставі якого платник податку володіє відповідною земельною ділянкою:

  1. – право власності;
  2. – право володіння;
  3. – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
  4. – право господарського відання;
  5. – право оперативного управління;
  6. – право постійного користування;
  7. – право довгострокового користування або оренди;
  8. – право короткострокового користування, оренди або найму;
  9. – іпотека;
  10. – довірче управління майном.

Наприклад, для власної землі ставимо код «1», для емфітевзису «3», для довгострокової оренди «7», короткострокової «8».

NB: З позиції бухгалтерського законодавства поняття короткостроковості це до одного року. Понад рік вже довгострокове.

Наприклад, при найму житла строком до одного року найм також вважається короткостроковим (див. ст. 821 ЦКУ). Інших прив’язок коротко- та довгостроковості чинне законодавство не містить. Тому зупиняємося на граничній межі рік. Землю в оренду беруть на строк більше року, тому це довгострокова оренда, для якої код «7».

Колонка 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування». Позначка (наприклад, «+») ставиться, якщо об’єкт оподаткування (земельна ділянка) знаходиться не за основним місцем обліку платника податку.

Колонка 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування». Вище ми вже зазначали, що тут ставиться кадастровий номер земельної ділянки.

В кінці форми зазначається ПІБ відповідальної особи (керівника) платника податку сільгосппідприємства, її підпис, дата складання форми і печатка за наявності.

Якщо не подавали форму № 20-ОПП, потрібно обґрунтувати непотрібність подання

Необхідність подання форми № 20-ОПП стосовно земельних ділянок досить сумнівна. Звісно, для уникнення зайвих суперечок і проблем її варто подавати. Але може бути ситуація, що підприємство не подавало і податкова висуває якісь претензії. Або ж підприємство не хоче робити зайвого і навіть не дивлячись на можливі суперечки подавати не збирається.

Як обґрунтувати необов’язковість подання?

Почнемо з того, що в п. 63.3 ПКУ зазначено про реєстрацію або взяття на облік платників податків з метою податкового контролю у податковій за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Тобто, за п. 63.3 ПКУ беруть на облік платників податків, а не об’єкти оподаткування.

Далі в п. 63.3 ПКУ сказано, що об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Наприклад, платник ЄП групи 4 по кожній земельній ділянці сільгосппризначення подає відповідну звітність (декларацію, а також відомості про земельні ділянки). По власним і орендованим ділянкам державної та комунальної власності подається декларація про плату за землю. Через подання цих декларацій податкова вже повідомляється про земельні ділянки. Подання форми № 20-ОПП буде вже задвоєнням інформації.

Щоправда, таки в абзаці 4 п. 63.3 ПКУ написали про обов’язок платника стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком № 1588.

А в розділі VIII Порядку № 1588 особливості повідомлення прописані детальніше. Повідомляти потрібно про всі об’єкти оподаткування. Такими об’єктами є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Якщо формально трактувати ці норми, то потрібно повідомляти про всіх найнятих працівників, про кожну операцію продажу товару, про кожну операцію придбання товару, взагалі про всі господарські операції. Адже всі такі об’єкти і операції пов’язані з об’єктом оподаткування. По формі так і має бути, але по суті таке розуміння абсурдне.

Мабуть, розуміючи абсурдність, податкова дала відповідь на таке питання в підкатегорії 116.11 ЗІР: «Які СГ та у яких випадках не повинні подавати повідомлення за ф.№20-ОПП?».

Податкова пише, що інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.

Варто сказати, що такий висновок податкова ніяк не обґрунтувала нормами ПКУ. Це і зрозуміло, тому що ми вище процитували норми, які стосуються подання форми № 20-ОПП. І за буквального розуміння, як ми вже сказали, подавати форму потрібно геть на все. Тобто, висновок податкової хоч і справедливий та по ділу, але він формально суперечить законодавству.

Разом з тим податкова в цій відповіді навела логіку, якою вона керувалася. Якщо об’єкти оподаткування відображаються у відповідній податковій звітності, форму № 20-ОПП по них подавати не потрібно.

Повторимося. По земельним ділянкам сільгосппідприємство подає до податкової податкові декларації. Тому у повній відповідності з логікою податкової, подавати за земельними ділянками ще й форму № 20-ОПП немає ніякого резону. Це вже йде задвоєння інформації.

Оце такі аргументи, якщо вирішите не подавати форму № 20-ОПП.

Олександр Золотухін, консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram