Діагностування та профілактика хвороб озимих культур навесні

Борошниста роса
Температурні коливання осінньо-зимового періоду сприяли розвитку збудників хвороб озимих. Із настанням плюсових температур їх розвиток активізується, що неминуче призведе до ушкодження листової поверхні культур та зменшення її фотосинтетичної поверхні. У майбутньому це негативно відіб’ється на розвитку продуктивних стебел, кількості колосків, кількості зерен у колосі та врожайності загалом.

У період відновлення весняної вегетації фахівці «Інституту здоров’я рослин» рекомендують особливу увагу приділити контролю хвороб озимини. Адже фунгіцидна дія протруйників, що забезпечувала контроль спектра хвороб насіння та сходів ще восени й узимку, на цей момент уже мине, а патогени в цей період продовжували зберігатися та накопичуватися в ґрунті та на рослинних рештках і з підвищенням середньодобових температур ушкоджуватимуть посіви.

– Найперший крок у захисті посівів – це своєчасна та фахова діагностика хвороб і їх профілактика, – консультує керівник агробіологічної лабораторії Інституту Володимир Конограй. – Озимі зернові на ранніх фазах розвитку найчастіше уражуються фузаріозними та гельмінтоспоріозними кореневими та прикореневими гнилями, подекуди виявляють і церкоспорельозну гниль, а листкова поверхня навесні уражується борошнистою росою та септоріозом. Щодо хвороб ріпака озимого, то йому у весняний період загрожують альтернаріоз, фомоз, несправжня борошниста роса, циліндроспороз і борошниста роса. Якщо не взяти до уваги цей комплекс потенційних загроз, можна втратити від 10 до 30% майбутньої врожайності.

Згідно з дослідженнями, проведеними в Інституті в минулого року, у попередньому сезоні значна кількість посівів зернових колосових була уражена фузаріозом, збудники якого успішно перезимовують у ґрунті та на рослинних рештках. Тож цього року варто очікувати прояви кореневих і прикореневих гнилей. Для їх ефективного контролю експерт рекомендує неодмінно обробляти посівний матеріал протруйником з діючими речовинами, що контролюють ці хвороби, та дотримуватися сівозміни.

Також вчений радить подбати про захист озимих зернових культур від борошнистої роси. Хвороба проявляється у вигляді білого павутинного нальоту на піхвах листків, який згодом переміщується на листя та стебло, і призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листового апарату, що погіршує розвиток рослин, знижує їхню продуктивність. Унаслідок масового розвитку цієї хвороби, недобір урожаю може сягати 10%-30%. Це варто взяти до уваги, плануючи захисні заходи.

Щодо септоріозу, то зараження ним розпочинається в осінній період на добре розвинених рослинах озимих зернових, які мають 3-4 стебла. Він проявляється у вигляді світло-бурих плям, на плямах утворюються дрібні чорні пікніди, які перезимовують на листках або рослинних рештках. Із настанням плюсових температур, випаданням опадів заражуються нові листки та стебла. Септоріоз зменшує асиміляційну поверхню листків, що сприяє зниженню врожайності до 20%. Найбільше вражаються ранні посіви пшениці озимої, добре забезпечені живленням. Для вирішення цієї проблеми обов’язковим є ранньовесняне внесення фунгіцидів.

Первинне ураження ріпака озимого фомозом відбувається ще в осінній період під час появи сходів і проростків. На сходах хвороба проявляється у вигляді чорної ніжки або плямистостей на сім’ядолях. Згодом відбувається некротизація кореневої шийки рослин та її розтріскування.

Альтернаріоз на ріпаку проявляється у вигляді жовтих, темно-коричневих округлих плям. Уражені листки набувають продірявленного характеру. За значної вологості повітря можливе зараження верхніх ярусів. Несправжня борошниста роса характерна для регіонів із достатнім зволоженням. Зараженню сприяють температури 10-15°C і наявність дощу та роси. Саме тому у весняний період потрібно запланувати обробки проти комплексу цих хвороб.

Читайте також: Весняні дослідження стану озимих культур і потреби в живленні – рекомендації експертів

Не варто забувати, зазначає Володимир Конограй, керівник агробіологічної лабораторії «Інституту здоров’я рослин», що не всіх збудників хвороб можна виявити та розпізнати в польових умовах. Для точної ідентифікації потрібне докладне лабораторне мікроскопічне дослідження. Тож разом із плановим підживленням озимих посівів заплануйте дослідження зараженості рослинного матеріалу озимих культур.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram