Кажуть, цьогоріч кукурудзу замінить соя. Непогана альтернатива, та є різниця між експортною позицією та продуктом для внутрішнього споживання. Звичайно, не все так однозначно, багато проблем і мало фінансів. Але газ в Європі дешевшає, а в Україні анонсовано здешевлення цього енергоносія наполовину! І це добрий дзвіночок для того, щоб подумати, чи варто відмовлятися від кукурудзи.
Аргументи «за» кукурудзу
Найперше, відомо, що озимих українці посіяли чи не наполовину менше, ніж зазвичай. Стільки полів порожніми стояти не можуть, і якщо насіння соняшнику практично розкуплено, то з кукурудзою ситуація інша. Хоча ціни на посівний матеріал зросли, але його на ринку більше, ніж можуть використати аграрії. Тому у перспективі через профіцит товару ринок, ймовірно, може і підрізати ціну.
Другий аргумент — подешевшання газу. А це тягне за собою два важливих для аграрія моменти: зниження цін на добрива та здешевлення досушування урожаю. Минулого року аграрії масово скорочували використання добрив, посилаючись на їх запаси у ґрунті або відмовлялися від дорогих препаратів, надаючи перевагу дешевим аналогам і, фактично, вичерпали накопичені полями резерви поживи.
NB: За даними холдингу Ostchem, загалом ринок добрив за підсумками 2022 року просів приблизно на 40-55% — із 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн, досяг свого дна на початку літа і розпочав швидке відновлення.
Цієї весни земля потребуватиме підтримки. У Мінагрополітики підрахували, що потреба добрив на весняний сезон становитиме приблизно 1,5 млн тонн.
Завдяки теплій зимі та енергозберігаючим технологіям запаси газу у Європі не вичерпалися і він почав дешевшати, тому європейські виробники добрив пропонують їх на ринку за нижчими цінами. Збільшення світових обсягів виробництва карбаміду та експорту діамонійфосфату із Китаю теж вплине на стабілізацію цін.
Чи варто і нам чекати стрімкого подешевшання добрив?
Вітчизняні виробники препаратів живлення рослин також спостерігають тенденцію до здешевлення їх продукції, головне питання — як швидко це відбудеться.
— Газ падає у ціні в Європі, відповідно, ціни на азотну групу добрив теж почнуть знижуватися, — зазначає Сергій Прокопенко, директор ТОВ «Тетра-Агро». — Наскільки — це буде залежати від ціни газу та наявності продукції на ринку — якщо пропозиція перевищуватиме попит, то дилери скидатимуть ціну, оскільки зацікавлені будуть продати запаси. Не менш важливий фактор — купівельна спроможність аграріїв, котра через фінансові труднощі, спричинені блокуванням експорту та падінням цін на зерно, значно просіла. Відповідно, ринок азотних добрив в Україні дуже сильно стиснувся.
NB: Збільшення пропозиції дешевих імпортних добрив змушує українських виробників опускати ціни на аміачну селітру напередодні сезону, що є унікальною ситуацією.
З початку лютого ціни на аміачну селітру знизилися до 35000 грн/т (з ПДВ та доставкою), на карбамід — до 36000 грн/т, КАС-32 — до 29000 грн/т, вапнякову селітру — до 27000 грн/т.
Однак, деякі аграрії не поспішають із придбанням, бо чекають значно приємніших цифр, пропорційних ціні на голубе паливо. І мають рацію, адже зараз ціни продовжують знижуватися. З іншого боку, сезонний попит може спричинити й до їх підвищення — тут важливо не перечекати і придбати їх за найсприятливішим прайсом.
В Мінагрополітики вважають, що необхідний для весняно-польових робіт обсяг азотних добрив, а це 1 млн тонн, зможуть забезпечити вітчизняні підприємства. Потребу в комплексних добривах планують покрити за рахунок вітчизняного виробництва, частково — імпорту. Йдеться, за розрахунками Мінагропрому, про 500 тис тонн.
Сергій Прокопенко, директор ТОВ «Тетра-Агро» впевнений, що підстав для подорожчання комплексних добрив теж немає:
— З одного боку, азотна група, яка входить до їх складу, впливатиме на вартість у бік зниження ціни. З іншого, замість дешевого білоруського калію вітчизняні виробники використовують дорогий ізраїльський, німецький, узбецький, логістика якого дуже складна. Так само дорогий і фосфор. Велике значення для виробництва NPK має також вартість електроенергії та можливість працювати безперебійно, тому якщо ціни комплексних добрив і відкотяться назад, — каже Сергій Прокопенко, — то вже після посівної.
За попередніми прогнозами, під кукурудзу українські фермери планували відвести на 10-20% площ менше, ніж торік.
Читайте також: https://www.growhow.in.ua/pidsumky-roku-viyny-iak-zminylasia-struktura-posiviv-osnovni-vyklyky-ta-vysnovky/
Однак, є ймовірність, що багато хто повернеться до звичних обсягів вирощування кукурудзи, адже сприятливіші ціни на газ, здешевлення добрив та доступність доброго насіння — серйозні аргументи на користь цієї культури. Залишиться вирішити одне з головних питань — збут. Для кукурудзи цю позиція можна розглядати як у коросткостроковій перспективі, так і відкласти на 2024 рік.
Можна було б сказати — ловіть момент, сійте кукурудзу, але кожен український господар вирішує сам, зважаючи як на економічні аргументи, наявність вільних площ, так і на ризики.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
