Пирій це один з найпоширеніших бур’янів. Це дуже “злісна” багаторічна рослина, невибаглива до ґрунтів, має високу стійкість до температурних коливань і швидко розростається. Розмножується переважно столонами кореневими пагонами, які розташовані у майже 20-сантиметровому верхньому шарі ґрунту. Таке розміщення пов’язано з тим, що пирій потребує високого вмісту кисню у ґрунті, тому рослина адаптується, створюючи для себе оптимальні умови. Є дані, що пирій у різному ступені вражає понад 80% ріллі. 

Важливо також розуміти, що пирій належить до родини злакових і його плодами є зерно. Одна рослина пирію може дати близько 300 зернівок це дуже багато, у порівнянні з родючістю інших бур’янів. Ядра рослини можуть зберігати життєздатність у ґрунті до 10 років і дають змогу генеративно розмножуватися. Все це робить пирій надзвичайно стійким і небезпечним, а боротьбу з ним — дуже складною. Однак складно  не означає неможливо.

Звідки пирій з’являється на полі?

Перш за все, варто розуміти, що поширитися пирій в сільськогосподарських культурах може дуже різними способами й через різні причини. Найпоширеніші це:

  • потрапляння через сільськогосподарську техніку, наприклад, зернозбиральний комбайн, який не обробили належним чином після роботи на попередньому полі;
  • запізнілий збір соломи, адже якщо пагони пирію потрапили на поле під час жнив і тривалий час там залишалися — вони починають відновлювати рослину;
  • занадто пізній післяжнивний обробіток або його відсутність;
  • зерна пирію можуть потрапити на поле з сусідніх ділянок.

На жаль, одного надійного методу у боротьбі з настільки агресивним бур’яном немає. Найкраще комплексно використовувати усі відомі методи подолання бур’янів, починаючи з сівозміни, правильної обробки ґрунту, відповідно до його особливостей, вибору якісного насіння, і закінчуючи механічним і хімічним знищенням. Для ефективної боротьби з пирієм потрібна стратегія.

Чого робити не варто?

Поширеним способом боротьби з пирієм є культивація, в процесі якої рослину розрізають на частини. Цей метод зовсім не ефективний, він навпаки сприяє поширенню бур’яну, адже практично кожна зрізана частина дає початок новій рослині.

NB: Пирій дуже експансивний, в процесі росту витісняє інші рослини як бур’яни, так і культурні. Дослідження показали, що коренева система пирію виділяє хімічні речовини з алелопатичною дією, тобто ті, які пригнічують ріст інших рослин.

Небезпека пирію ще й в тому, що він конкурує з культурними рослинами за поживні речовини та воду. Бити на сполох варто вже тоді, коли на 1-му квадратному метрі є 10 паростків пирію. Залежно від культури й загального стану поля, порогові показники шкодочинності пирію для сільськогосподарських рослин становлять 10-60 паростків на квадратний метр. До того ж з 1 га поля, залишеного під пар, пирій може видобути до 100 кг азоту. 

Чи можна знищити пирій лише механічним способом?

Подолати бур’ян механічно можна тільки якщо витягти з ґрунту його коріння. Для цього землю потрібно підривати приблизно на 10 см. При роботі з сухим ґрунтом, для механічного видалення пирію ефективно використовувати пружинний культиватор. В особливо складних випадках можна додатково глибоко приорати зрізані пагони. Ці процедури необхідно проводити влітку, найбільш ефективні вони при сонячній погоді.

Обробка поля після жнив також важлива складова подолання пирію. Якщо бур’ян вразив засіяне поле, то після збору врожаю рекомендовано провести на ньому рихлення, а потім перехресне дискування. Пізніше, коли поле почне зеленіти виконати оранку плугом з предплужником на глибину 25-30 см. Останнє є сенс застосовувати тоді, коли немає змоги використовувати хімічні речовини.

Варто розуміти, що повністю механічне видалення пирію малоефективне. Найкраще поєднувати механічний і хімічний способи. При комбінованому підході, після того, як поле почне зеленіти, слід почекати, щоб пирій досяг 15-20 см у висоту і використати спеціальний гербіцид.

Поєднання механічного і хімічного методу на сьогодні найефективніше у боротьбі з пирієм. Завдяки йому вдається впоратися з бур’яном на 90%.

Як діяти при технології no-till?

Боротьба з пирієм виключно хімічним методом найефективніша з середини серпня до пізньої осені. У цей період бур’ян досягає 10-25 см і має щонайменше 3 листки. У такому разі не обов’язково механічно обробляти поле після збору урожаю (якщо для цього немає інших причин), а почекати, поки пирій досягне необхідних розмірів, щоб використати гербіцид. Цей спосіб актуальний для аграріїв, які відмовилися від оранки чи використовують технологію мінімального обробітку.

Проти пирію ефективні позакореневі гербіциди. Вони проникають у рослину через зелені листки й знищують її, досягаючи пагонів. Орієнтовно через 10 днів рослина починає в’янути й жовтіти, а через три тижні гине.

Будь-яку механічну обробку поля не можна проводити раніше, аніж за 4 тижні після обприскування, а сіяти зернові на обробленому полі можна приблизно через 2 місяці. В окремих випадках, коли застосовувались зменшені дози препарату, сіяти можна вже і через 2 тижні.

Що робити органічним господарствам?

Особливі труднощі у боротьбі з пирієм виникають на органічних господарствах. У цьому випадку чи не єдиним способом є так зване виснаження пирію. Метод полягає у багаторазовому розрізанні пагонів, поки вони не знесиляться і не припинять відновлювати рослину.

Якщо органічне господарство зіткнулося з проблемою пирію, після успішного її вирішення, важливо ретельно планувати сівозміну. Рекомендовано також затінити поле, засіявши ті рослини, які щільно ростуть.

Наталія КУЗЬО

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram