М’які зими хоч і мають позитив у тому, що не призводять до обмерзання паростків дерев, але водночас підвищують ризик виникнення хвороб, особливо на вразливих сортах дерев. До прикладу, дуже тепла весна цього року посприяла поширенню борошнистої роси. Це захворювання викликане грибковими спорами, однак на відміну від Venturia Inaequalis, що є збудником парші яблуні, активно розвивається саме в суху погоду, яку спостерігаємо цього року. Це створює дуже небезпечну ситуацію, адже якщо посуха спостерігатиметься і влітку, то ріст пагонів припиниться.

 

Якщо влітку в садах не спостерігається багато нових пагонів і немає осередків для розвитку хвороби, то навесні ситуація зовсім інша: на деревах багато молодих, чутливих пагонів.

NB: Проблема збільшується відсутністю сильних морозів впродовж останніх двох зим, що призводить до щорічного збільшення джерела інфікування. Особливо небезпечна ситуація для сортових засаджень та молодих садів. Тому боротьбі з борошнистою росою треба приділяти більше уваги.



Серед хімічних засобів проти цієї хвороби є лише регулярні засоби контролю. Стандартно перша суміш для обробки проти борошнистої роси виготовляється з препаратами сірки та застосовується від зеленої до рожевої стадії бутона. На початку цвітіння слід переходити до «лікування» системним препаратом, а використання сірки заборонене. Обприскування системним препаратом слід повторити після цвітіння через 10-14 днів.

У цей час ці заходи вже мають бути пройдені. Однак якщо хвороба не стихає, а умови залишаються сприятливими, хімічний захист можна застосувати ще раз. При цьому важливо дотриматися зміни препаратів, і одну й ту ж суміш не застосовувати більше двох разів. Саме тому під час вибору препарату для наступного «лікування» потрібно враховувати засоби, що використовуються для контролю як борошнистої роси, так й інших захворювань.

Для контролю можна використовувати низку речовин із декількох хімічних груп:
  • піримідин;
  • фенілацетаміди;
  • SDHI;
  • стробіруліни;
  • триазоли.

Іншим важливим елементом захисту є зрізання заражених пагонів. Таким чином, ми значно зменшуємо джерело спор захворювання. Зрізані пагони слід збирати і спалювати — залишені під деревами вони все одно стануть джерелом інфікування.

Важливе значення мають правильна агротехніка, а отже і контроль над ростом рослин. Зараз розростання пагонів є бажаним, але влітку треба його контролювати. Рослина, яка росте впродовж усього літа, стає джерелом для розвитку не тільки борошнистої роси, але й шкідників, і, як наслідок, ще більшого інфекційного зараження на наступний сезон.

Ірина Шевчук