Ми розпочинаємо редакційний спецпроєкт “Єдиним фронтом до Перемоги”, в якому розповідаємо історії українських компаній, агровиробників та постачальників, які попри війну єдиним фронтом працюють, підтримуючи економіку та продовольчу безпеку світу, часто під обстрілами та по замінованих полях — вирощують хліб. Ми вистоїмо та переможемо, бо разом ми — сила! 

«Азотер Україна» — компанія екологічного спрямування. Упродовж десяти років її спеціалісти із біоземлеробства допомагають українським господарям покращувати якість ґрунтів, отримувати безпечні врожаї й дбати таким чином про здоров’я людини та землі. Тож перші кадри війни зі знищеними полями та рашистською, хай і спаленою, технікою на ланах вразили азотерівців у самісіньке серце. «Але нема коли нарікати — треба робити для перемоги й для кращого життя після неї все, що в наших силах, — не опускає рук Віктор Матрунчик, директор ТОВ «Азотер Україна». — Коли ворог нищить наші міста, села, плюндрує наші поля і вбиває українців, ми мусимо стояти ЄДИНИМ ФРОНТОМ».

Світ українців перевернувся в одну мить, і професіонали природного рільництва — не виняток. Реалії затьмарили плани, адже цьогоріч на початку березня в «Азотер Україна» мали б святкувати перший солідний ювілей компанії. «Обов’язково відсвяткуємо — після перемоги!»

Оплати відтермінували, стрімке зростання цін стримали

Перша машина… затрималася на місяць. Так, справді, перша партія продукції «Азотер» у Словаччині, де виробляють біодобрива, була готова до відправлення в Україну 23 лютого. Машину довелося розвантажити, а вже в останній декаді березня замовлення українських аграріїв таки прибули на Волинь.

Віктор Матрунчик, директор ТОВ «Азотер Україна»

— На той час ситуація трохи прояснилася. Нашу продукцію було включено до переліку товарів критичного імпорту, відповідно, ми не мали проблем із розмитненням, навіть отримали дозвіл трохи пізніше сплачувати ПДВ. В умовах війни це дуже посприяло забезпеченню аграріїв необхідними препаратами, — каже Віктор Матрунчик.

Великі партії господарства отримали напряму від виробника зі Словаччини, а менші обсяги — зі складу на Волині. Комусь надсилали Новою Поштою, а хтось забирав самовивозом. Оскільки компанія фізично розташована у Луцьку, відносно недалеко від кордонів із ЄС, то проблем із логістикою не було.

—  Ми завезли в повному обсязі те, що обіцяли нашим партнерам. На той час ринок відчував дефіцит добрив, тож у коштах та обсягах постачання «Азотер Україна» практично не втратила. Але деякі господарства, що перебували в зоні активних обстрілів чи бойових дій у Київській, Житомирській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Одеській та Сумській областях, так і не включилися у посівну або включилися не на повну, не ризикнувши брати сировину без гарантій майбутнього. Ми готові були постачати із відстрочкою платежу, і багато наших покупців цією можливість скористалися. Звичайно, завдяки виробнику біодобрив та біофунгіцидів — словацькій компанії «Азотер Трейдінг», яка запропонувала українським аграріям таку пільгу.

Колектив ТОВ “Азотер-Україна” з виробниками сільгосппродукції

Зі свого боку, «Азотер Україна» втрималася у своєму минулорічному ціновому діапазоні, практично нівелювавши підвищення собівартості виробництва, тому сільгоспвиробники не відчули того тиску подорожчання, яке могли б відчути.

— На час посівної у нашому сегменті був значний дефіцит продукції. Але ми зберегли в основному минулорічні ціни, хоча нам це трохи коштувало. Всіх грошей не заробиш. Ми розуміємо, що сільгоспвиробники потерпають від неможливості реалізувати свою продукцію навіть за невисокими цінами. У пікові часи дефіциту пального робили все можливе, щоб наші препарати прибули до замовників вчасно і рослини отримали належне живлення та захист, адже цей рік видався складним і через повномасштабну агресію, і в кліматичному плані. Єдине, що нам не вдалося повністю взяти на свої плечі — подорожчання логістики, найперше, пального. Тепер ми розуміємо, що господарства, які географічно розташовані далі від логістичних хабів та кордонів, отримуватимуть за свою продукцію менше, ніж ті, що мають вигідніше логістичне розміщення, оскільки транспортні витрати набувають все більшої ваги й ціни.

Тримаймо землю! Бо разом ми сила!

 Основна проблема в цьому сезоні — відсутність фінансового забезпечення господарств, наголошує Віктор Матрунчик.

— В умовах війни його нелегко організувати, ми це розуміємо, але державного кредитування до цього часу не було. Люди, які розраховували на кредитні ресурси чи форвардні контракти, їх або не отримали, або отримали не в тому обсязі, на який розраховували. І це не дозволило нормально підживити рослини, побачимо, чи вдасться належно захистити посіви. ЗЗР, звісно, теж дорожчають, може це менше вплине, бо їх менше йде на поля, але є певна проблема.

NB: У компанії мислять просто: треба йти назустріч виробникам, робити поступки, бо не буде добрив — буде гірший урожай. Ситуацію ускладнювати не можна.

Соняхи на заздрість

— Знаєте, мені здається, що весь світ нині з надією дивиться на Україну. А для нас головне — перемогти. Якщо в сільськогосподарському плані — залишитися одним із ключових гравців на світовому аграрному ринку. Нині ситуація неоднозначна. Поки порти будуть заблоковані і Україна не зможе експортувати збіжжя, на арену можуть вийти інші країни-виробники, які почнуть вирощувати пшеницю — таким чином ринок може перерозподілитися. Тому в наших інтересах максимально оперативно забезпечити експорт.

А якщо вже говорити про якість продовольства, то ні війна, ні інші перешкоди не повинні заважати людям прагнути вирощувати екологічно безпечну продукцію, до якої Віктор Матрунчик та його команда дуже прихильні. Після активного використання ґрунтів без належного їх відновлення українська земля, тепер ще й зранена ракетами, розкреслена танковими гусеницями, столочена і забруднена, потребує неабиякого відновлення. Потребує живої, природної поживи.

— В Україні лінійка Азотер пройшла сертифікацію «Органік стандарт». В Угорщині, Словаччині, Хорватії, Польщі біодобрива та біофунгіциди словацької компанії «Азотер Трейдінг» сертифіковані як препарати для органічного землеробства. Тож нині така підтримка потрібна землі як ніколи раніше.

Цьогоріч «Азотер Україна», як і багато інших компаній, не мають змоги продовжити співпрацю з агровиробниками України, землі яких під окупацією чи обстрілами. Азотерівці мріють, щоб українці повернулися до мирного буття, знову жили і орали свої ниви.

А поки що війна… Допомагають чим можуть.

Власне, про благодійність Віктор Матрунчик мав найменше бажання розмовляти, єдине, на чому наголошував:

— Нам нема чого жалітися. Так, ми живемо і працюємо для продовольчої безпеки, а, значить і для перемоги. Але скільки для неї роблять ті, хто на фронті! Один з наших працівників теж зараз в ЗСУ — от кому потрібно дякувати.

— Але ж і ви допомагаєте?

— Не для того, щоб про це написали. Гадаю, всі, хто має найменшу можливість, допомагають.

Однак, задля справедливості варто згадати, що азотерівці таки підтримують не тільки свого працівника, а інших військових, волонтерів, котрі добувають для фронту амуніцію, техніку тощо. Все власним коштом та з власної ініціативи. Генератори, до прикладу, коли в Україні їх неможливо було знайти, замовляли зі Словаччини, і закордонні колеги залюбки допомагали.

NB: До речі, компанія «Азотер Трейдинг» із російського та білоруського ринків не виходила, бо, образно кажучи, в них і не вступала й ніколи туди продукцію не постачала. Український ринок ближчий за духом.

— Нам вистачить сили все пережити й відбудувати. Ми працьовитий і талановитий народ. А війна… Та хай вона западеться! Разом з агресорами.

Що ще додати до слів директора? Хіба що побажати нам усім, щоб той щасливий день настав якнайшвидше!

Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram