Серед шляхів адаптації сільського господарства до глобальних змін клімату та підвищення середньорічної температури повітря нині стратегічне значення займає перехід до широкого застосування сучасних технологій поливу.

Майже кожного року аграрії в багатьох регіонах країни стикаються із проблемами недостатнього зволоження, дефіциту опадів і нерівномірності їх розподілу, що завжди підвищує ризики зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та одержання суттєвих економічних збитків від господарської діяльності.

Світовий та український досвід ефективного ведення агробізнесу в умовах посушливого клімату переконливо свідчить на користь необхідності застосування сучасних технологій поливу. Нині їх існує велика кількість, що зводиться до трьох основних його різновидів — поверхневого поливу по борознах або смугах, технології дощування і різних систем підґрунтового крапельного зрошення.


Кожна із вказаних технологій має як свої переваги, так і особливості застосування та умови, що потрібні для забезпечення ефективної її дії.

NB: На сьогодні в Україні досить значного поширення набули, передусім, технології дощування і різних систем підґрунтового крапельного зрошення.

Варто відзначити, що до политих належать землі, на яких фактично здійснюється полив посівів сільськогосподарських культур або багаторічних насаджень, незалежно від способу поливу та категорії земель за земельним обліком (богарні, зрошувані чи осушені).

NB: Площа усіх политих земель у сільськогосподарських підприємствах за даними 2017 р. становить близько 356,6 тис. га або 1,8 % до усіх наявних в користуванні аграрних підприємств угідь. Найбільшу площу поливу займає соя — 134,4 тис. га,  зернові і зернобобові культури — 120 тис. га, зокрема під кукурудзою 42,9 тис. га, а також соняшник 44 тис. га. Площа поливу під багаторічними насадженнями плодоягідних культур становить 9,2 тис. га, а під виноградом — 3,5 тис. га.

Усі культури на поливі дають прибавку врожайності: статистика

Ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень на поливі можна оцінити за порівнянням показників їх середньої урожайності. За результатами аналізу багаторічних статистичних даних (2015-2017 рр.) урожайність вирощування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень на поливі порівняно середніми показниками аграрних підприємств є доволі суттєво вищою, що видно із табл. 1-2.

Таблиця 1. Аналіз порівняльної ефективності вирощування основних сільськогосподарських культурі в аграрних підприємствах України

РокиКультури зернові і зернобобовіБуряк цукровий фабричнийСоняшникСояКартопляКультури овочеві відкритого ґрунту
Середня урожайність всього, ц/га
201543,8448,223,018,6198,6363,4
201650,0494,023,523,4212,1382,7
201745,6484,121,320,0238,4435,3
2015-201746,5475,422,620,7216,4393,8
У тому числі окремо на политих землях, ц/га
201552,5572,826,433,2230,3483,9
201655,2588,525,235,9250,8508,0
201758,8553,026,229,4305,3565,4
2015-201755,5571,425,932,8262,1519,1
Прибавка врожаю від поливу, ц/га
20158,7124,63,414,631,7120,5
20165,294,51,712,538,7125,3
201713,268,94,99,466,9130,1
2015-20179,096,03,312,245,8125,3

Джерело. Складено і розраховано за даними Держслужби статистики України


Так, середня за три роки спостережень прибавка врожаю від поливу для культур зернових і зернобобових становить 9 ц/га, сої — 12,2 ц/га, культур овочевих відкритого ґрунту — 125,3 ц/га. Максимальною для зернових і зернобобових культур та соняшнику прибавка врожайності на поливі була в 2017 р., відповідно 13,2 ц/га і 4,9 ц/га, а для сої у 2015 р. — 14,6 ц/га.

Ще більш суттєвим є вплив поливу на урожайність в плодоносному віці культур плодових і ягідних та винограду.

Таблиця 2. Аналіз порівняльної ефективності вирощування культур плодових і ягідних та винограду в аграрних підприємствах України

РокиКультури плодові та ягідніВиноград
Середня урожайність насаджень у плодоносному віці всього, ц/га
201570,870,7
201672,573,3
201764,984,0
2015-201769,476,0
У тому числі окремо на политих землях, ц/га
2015151,787,4
2016170,295,7
2017140,1106,5
2015-2017154,096,5
Прибавка врожаю від поливу, ц/га
201580,916,7
201697,722,4
201775,222,5
2015-201784,620,5

Джерело. Складено і розраховано за даними Держслужби статистики України

Зокрема, середня за три роки спостережень прибавка врожаю від поливу для культур плодових і ягідних у плодоносному віці становить 84,6 ц/га, винограду — 20,5 ц/га. При цьому в 2015 р. прибавка врожайності від поливу для плодових і ягідних культур була максимальною і становила 97,7 ц/га.



Щоб організувати в господарстві ефективний повноцінний полив окремих сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, потрібні фінансові інвестиції в придбання спеціального обладнання і певні знання особливостей застосування цієї технології.

Огляд ринку українського обладнання: рентабельність застосування

Сьогодні на українському ринку представлено досить велику кількість різноманітних технічних рішень та систем поливу різного виробництва. Наприклад, у сегменті обладнання українського виробництва для господарств із різним розміром землекористування на ринку пропонується окремі його види і типи від компанії ТОВ «Іррігатор Україна», ПрАТ «Завод «Фрегат», ТОВ «Варіант Агро Буд».

Якщо більш детально зупинитися на вартості обладнанні для систем поливу, то варто враховувати, що вона залежить від рівня її комплектації та розміру площі іригації.

NB: Наприклад, найбільш актуальна і затребувана нині комплексна система крапельного зрошення (скорочена назва КСКЗ-ОК) виробництва ТОВ «Іррігатор Україна» для овочевих культур при повній комплектації із насосом буде коштувати орієнтовно в цінах ІІ кварталу 2018 р. від 1188,8 тис. грн; на 10 га, на 20 га — 2133,8 тис. грн; на 50 га — 4569,9 тис. грн; на 100 га — 9799,4 тис. грн. Аналогічне обладнання без врахування окремо вартості придбання насосу буде коштувати із розрахунку на площу 10 га — 920,3 тис. грн; на 20 га — 1841,3 тис. грн; на 50 га — 4309,9 тис. грн; на 100 га — 9394,4 тис. грн.

Крім поливу овочевих культур, є обладнання для крапельного зрошення технічних культур, а також садів, виноградників і ягідників. Зокрема, комплексна система підґрунтового крапельного зрошення для технічних культур (КСКЗ-ПП) на 10 га коштує близько 1799,2 тис. грн; на 20 га — 3122,9 тис. грн; на 50 га — 7067,7 тис. грн; на 100 га — 14312,6 тис. грн.

Також певний інтерес може представляти комплексна система крапельного зрошення для садів, ягідників та виноградників (КСКЗ-СВ). Її вартість з насосом для площі 10 га становить 1034,4 тис. грн; на 20 га — 1900,6 тис. грн; на 50 га — 3984,3 тис. грн; на 100 га — 7425,0 тис. грн.


Інший напрям — це дощувальна техніка, що застосовується для здійснення штучного поливу сільськогосподарських культур. Зокрема, загальновідомими є саморухаючі дощувальні машини «ФРЕГАТ» різних модифікацій і типів, виробництвом яких займається компанія ПрАТ «Завод «Фрегат», а також ТОВ «Варіант Агро Буд». Їх вартість залежить від функціональних особливостей та розміру ділянки поливу, який може обробити даний іригаційний агрегат. Так, наприклад, дощувальна машина «Фрегат» ДМФ-К-Б17-878-150 (Тр) має максимальну вартість близько 5357,6 тис. грн, тоді як «Фрегат» ДМУ-А199-28 коштує найменше — 804,0 тис. грн. Обладнання типу ДМФ «Фрегат» має можливість як кругового, так і фронтального руху, а також фронтального руху з круговим переміщенням.

При цьому площа поливу для дощувальних уніфікованих машин типу ДМУ з однієї позиції згідно технічних характеристик складає від 15,8 га до 111,3 га.

Компанія ТОВ «Варіант Агро Буд» пропонує широкозахватні кругові дощувальні машини і широкозахватні фронтальні дощувальні машини. Їх вартість коливається залежно від типу і комплектації в межах 2050 тис. грн і до 5255,9 тис. грн.

Однак, кожного аграрія цікавить передусім, окупність інвестицій в придбання даного обладнання. Передусім, при економічній оцінці ефективності його застосування варто врахувати на лише кошти на його придбання, але й експлуатаційні витрати, в тому числі вартість води і обсяги її використання згідно норм поливу. Наприклад, для агрегатів типу ДМФ «Фрегат» згідно їх технічних характеристик орієнтовно мінімальна норма поливу на прохід складає від 29 м3 /га до 142 м3 /га. Кількість проходів буде залежати від багатьох чинників, зокрема погодно-кліматичних умов року, технології зрошення та виду сільськогосподарської культури.

Яких надприбутків можна досягти?

Для оцінки потенційної окупності інвестицій у впровадження системи поливу можна скористатися показником середньорічної вартості прибавки врожаю від поливу в поточних цінах 2018 р. та порівняти його з індивідуальними додатковими витратами на його організацію, що в кожному господарстві можуть суттєво відрізнятися. На діагр. 1 приведено лише середньорічна вартість прибавки врожаю від поливу з розрахунку на 1 га, тоді як додаткові витрати на його забезпечення може підрахувати кожен фермер або керівник агропідприємства самостійно, виходячи із ціни води та інших складових собівартості поливу.



Діагр. 1 Орієнтовна розрахункова середньорічна вартість прибавки врожаю від поливу в поточних ринкових цінах 2018 р. (грн/га)

NB: Як видно із діагр. 1, найвищий дохід від поливу забезпечуватимуть культури плодові і ягідні, а також овочі. Також високий дохід від поливу можна отримати при вирощуванні винограду, а серед сільськогосподарських культур — на сої.

Використання сучасних систем крапельного зрошення і дощувальних машин дозволяє отримати високі сталі врожаї зернових, овочевих і технічних культур, а також кормових трав. При цьому, як свідчить багаторічна статистика, приріст урожайності вирощування сільськогосподарських культур у аграрних підприємствах, які застосовують полив, порівняно із середньою в країні, становить 19,4 % для зернових та зернобобових культур, 58,9 % — для сої, 14,7 % — для соняшнику і 31,8 % — для овочів.

При нинішніх кліматичних змінах і посушливих умовах ведення сільського господарства застосування технологій поливу стає важливим невід’ємним елементом зменшення його ризикованості та підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва.

Ю.В. Кернасюк, канд. екон. наук, старший науковий співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН