І хоч багато агровиробників користуються аграрними розписками вже кілька років поспіль, садівники свою першу аграрну розписку оформили тільки наприкінці жовтня.
Першими вирішили випробувати цей фінансовий інструмент ФГ «Гадз», що на Тернопільщині.
Читайте: Вирощуємо яблука на експорт!
Загалом воно обробляє 600 гектарів землі, і вся ця площа відведена під фруктовий сад. 40 гектарів засаджено сливами, 30 гектарів припадає на груші, а решта – на яблуні. Тож не випадково, що тут вирощують 40 сортів яблук, серед яких є елітні сорти і навіть клубні. Один із них – «Байя Маріса» має червону м’якоть і містить у 40 разів більше антиоксидантів за звичайні сорти цього фрукту. Тому й має підвищений попит на ринку.
Заступник голови фермерського господарства Олег Грицак повідомив, що вони не обмежуються лише вирощуванням фруктів. Великого значення також приділяють їх зберіганню та переробці. Це вкрай важливо для України, бо більшість агропідприємств зорієнтовані на виробництво сировини, через що втрачають значні кошти і займають не дуже впевнені позиції на внутрішніх та зовнішніх продовольчих ринках.
Третій напрямок роботи господарства пов’язаний із розсадництвом.
Цього року зібрали яблук менше
Минулого року, за даними заступника голови господарства, тут було зібрано 15 тис. тонн яблук. Цього року показник дещо менший, тут сподіваються вийти приблизно на 12 тис. тонн. Пояснюють, що вищому врожаю завадили весняні заморозки та інші погодні негаразди. Хоча, садівники переконані: найбільші врожаї ще попереду, оскільки сад досить молодий і має набрати відповідну силу.
– Ми вклали в цей сад багатомільйонні суми, – зазначив заступник голови господарства. – І дуже зацікавлені в тому, щоб наш бізнес розвивався. Уже зараз думаємо про розширення можливостей – про будівництво, закупівлю нового обладнання. Все це вимагає значних коштів.
«Застава під майбутній урожай стала для нас головним козирем в аграрних розписках»
Зазвичай, господарство «Гадз» свої потреби у фінансах покривало за рахунок традиційного банківського кредитування.
– Я 12 років працював у банківській системі, – пояснив Олег Грицак, – тому добре розуміюся на фінансових питаннях. І ми завжди купували засоби захисту рослин якщо не в кредит, на поворотні кошти, то використовували такий інструмент як вексель.
Про аграрні розписки почули під час семінару, який в районі проводився спеціалістами Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». І з’ясували для себе дуже важливу річ: цей інструмент розширює заставну базу. Він дає можливість отримувати позику грошима або матеріально-технічними ресурсами під заставу майбутнього врожаю.
— Для нас це було вкрай важливо, так би мовити, головний «козир», – сказав Олег Грицак. – Бо ми вже не мали на той момент застави, все заклали під будівництво та під техніку.
Зважили також і на відгуки про аграрні розписки в соціальних мережах. Всі вони були позитивними. Не останню роль при ухваленні кінцевого рішення зіграла й консультація, котру отримали від регіонального консультанта Проекту IFC Ігоря Дудки. Подібні консультативні пункти діють також і в решті пілотних областей, де Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» за сприяння Швейцарської Конфедерації впроваджений цей новітній інструмент фінансування.
— Зазвичай ми купуємо раз на рік засоби захисту рослин на суму 12-15 млн гривень, – розповів заступник керівника господарства. – Цьогоріч ми вже зробили таке придбання. Але потім виникла потреба докупити невелику партію з двох препаратів. І ми вирішили скористатися можливостями аграрної розписки.
Згідно з оформленою аграрною розпискою, господарство отримало товару на 170 тис. гривень під заставу у понад 212 тис. гривень. Заставою стали яблука сорту «Голден» на площі 1,96 га. Кредитором виступила «Фірма «Ерідон». Дія розписки нетривала в часі, вона розрахована на один місяць і вже в листопаді має бути закрита.
— Ми розглядаємо цю аграрну розписку як тестову, експериментальну, –зазначив Олег Грицак. – Хочемо подивитися, як вона оформляється, проплачується, погашається. Нас цікавить процедура, щоб нею можна було скористатися в майбутньому.
Наразі усе виглядає для фермерського господарства позитивно: оформляли розписку загалом впродовж трьох днів: першого дня збирали та подавали документи, другого дня їх розглядала нотаріус, а на третій день її вже підписали.
Потішило й те, що не довелося збирати надмірну кількість документів. Потрібно було тільки установчі документи, право власності на землю, договір її оренди та деякі інші. А часу, що зайняло оформлення просто не порівняти з оформленням кредиту.
— Поки прийде оцінювач, зробить оцінку майна, поки будуть зібрані всі документи, поки заявка пройде через кредитний комітет… Наразі те, що ми бачили з аграрною розпискою, – це швидше і дешевше, – зауважив Олег Грицак.
На сьогодні аграрні розписки працюють, крім Тернопільщини, ще у 7 областях: в Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Харківській, Хмельницькій, Миколаївській та Сумській. Загалом із 2014 року, відколи в Україні використовується ця кредитна новація, за її допомогою в сільське господарство залучено вже понад 1 млрд гривень.
Микола Луговий,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
