Редакція GrowHow.in.ua 2023-11-17У Києві відбувся круглий стіл «Україна-ЄС: кращі практики регулювання земельних відносин». Захід був присвячений гармонізації українського земельного законодавства з нормами ЄС. Про це GrowHow повідомили у пресслужбі Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).
Подія проходила у межах ініційованого Програмою проєкту з аналітичної підтримки адаптації законодавства України в аграрній сфері до європейського права. Проєкт реалізують компанії Civitta, Aequo та Easy Business.
Під час круглого столу експерти проєкту представили результати аналізу земельного права ЄС, зокрема обмежень, які є у цій сфері. Також надали перелік питань, які потребують вирішення для гармонізації земельного законодавства України та ЄС.
Виконавча партнерка Aequo Юлія Кирпа зазначила, що обіг земель підпадає під принцип вільного руху капіталу в ЄС. Тому учасники ринку не можуть піддаватися будь-яким обмеженням на рух капіталу між державами-членкинями.
Інституцією, що забезпечує нагляд за дотриманням принципу вільного руху капіталу при впровадженні внутрішніх національних правил регулювання обігу земель державами-членкинями ЄС, є CJEU (Суд справедливості ЄС). Він, наприклад, підтверджує можливість регулювання цін на землі с.-г. призначення державою, якщо такі заходи базуються на точних критеріях, допомагають запобігти надмірній спекуляції земельними активами та не можуть бути замінені будь-якими іншими заходами.
Читайте також: Малі та середні аграрії не мають грошей на купівлю 10 тис. га землі, — Денис Марчук
Водночас певні регулювання, які встановлювались країнами ЄС, розглядаються CJEU як обмеження вільного руху капіталу, а тому є неприпустимими. Наприклад, держави не повинні встановлювати вимог щодо самостійного здійснення покупцем фермерської діяльності або проживання поблизу земельної ділянки.
Якщо ж говорити про специфічний досвід країн ЄС, то він є доволі різним. Зазвичай в країнах Західної Європи земельне законодавство є ліберальнішим, порівняно з Центрально-Східною Європою. Хоча існують й винятки, наприклад, Франція.
Експерти зазначили, що для ефективного функціонування обігу земель с.-г. призначення важливо знайти баланс між інтересами різних учасників ринку, перш за все — власників землі та орендарів.
Читайте також: Аграрії з передової закликали Зеленського не збільшувати ліміти на купівлю землі
Механізми захисту прав орендарів можуть включати встановлення мінімального строку оренди (наприклад, такі норми діють в Угорщині, Словаччині, Іспанії, Бельгії, Нідерландах, Франції), максимальну орендну плату (Словаччина, Бельгія, Нідерланди, Франція), автоматичне продовження оренди (Словаччина, Румунія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди, Франція) тощо.
NB: Країни ж, які надають перевагу забезпеченню прав землевласників, можуть встановлювати максимальний строк оренди, мінімальну орендну плату тощо.
Важливим питанням, яке регулюють уряди країн ЄС, є консолідація земель — комплекс заходів з економічно обґрунтованого об’єднання земельних ділянок в земельні масиви. Як зазначила старша юристка юридичної фірми Aequo Євгенія Чернецова, в більшості розглянутих європейських держав передбачена добровільна консолідація за ініціативою власників, уряду або муніципалітетів. Учасники ж процедури консолідації мають отримати землі, еквівалентні за вартістю тим, які в них були, або отримати компенсацію втрат.
Земельне право ЄС та України є доволі схожими. Ба більше, експерти проєкту схиляються до думки, що багато в чому норми українського законодавства є ефективнішими. Водночас в законодавстві України є низка норм та правових інструментів, які суперечать праву ЄС або кращим практикам країн-членів.
Наприклад, мова йде про заборону громадянам з країн-членів ЄС, а також юридичним особам, створеним за законодавством країн ЄС, набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
— Такі обмеження не відповідають відразу двом положенням Договору про заснування Європейської Спільноти. По-перше, це порушує принцип вільного обігу капіталу. По-друге, це створює дискримінацію за державною належністю, адже юридична особа, яка зареєстрована не в Україні, суттєво обмежується у набутті у власність земельних ділянок порівняно з українськими юридичними особами, — зазначив експерт із земельного права Сергій Біленко.
Експерти зазначили, що до правових механізмів земельного законодавства України, від яких доцільно відмовитися з огляду на кращі практики країн ЄС, належать:
- безоплатна приватизація земельних ділянок державної та комунальної власності;
- право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності;
- заборона продажу земельних ділянок с.-г. призначення державної та комунальної власності.
Проєкт також сформував перелік рекомендацій щодо правових інструментів, які Україні варто було б запозичити з ЄС. Зокрема:
- Включення до переліку речових прав на земельні ділянки права узуфрукту, як права безстрокового володіння, користування земельною ділянкою державної, комунальної власності.
- Запровадження фінансової підтримки держави охочих придбати земельні ділянки с.-г. призначення.
- Визначення ефективного механізму застави права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
- Зменшення трансакційних витрат при купівлі земельних ділянок с.-г. призначення, викликаних розпорошенням відомостей про об’єкти нерухомого майна та речові права на них у різних державних інформаційних системах.
- Використання масової оцінки, яка ґрунтується на ринкових цінах на земельні ділянки та прав на них як бази оподаткування
Тарас Євсюков, доктор економічних наук, професор, декан факультету землевпорядкування НУБіП України, також наголосив на необхідності впровадження в українське законодавство ряду норм природоохоронного законодавства ЄС.
Читайте також: На електронних торгах за одну земельну ділянку в середньому змагаються 3 учасники
Надалі експерти проєкту за підтримки Програми USAID АГРО розроблять та представлять концепцію вдосконалення земельного законодавства України, яка відповідатиме праву ЄС та кращому досвіду країн-учасниць.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
