Редакція GrowHow.in.ua 2022-12-19Український бізнес звернувся до уряду з проханням відтермінувати обов’язок встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів на післявоєнний час. Про це GrowHow повідомила пресслужба Європейської бізнес аосціації (ЄБА).
Також бізнес-спільнота просить не підтримувати поточну редакцію постанови, яка зобов’язує до встановлення таких систем.
Йдеться про проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Порядку запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин». Відповідно до нього, на українських підприємствах планується запровадження автоматизованого моніторингу викидів в атмосферне повітря.
У ЄБА зазначили, що, з одного боку, документ визначає перелік виробництв та технологічного устаткування, на яких впродовж 5 років мають бути встановлені автоматизовані системи моніторингу викидів. З іншого, Міндовкілля може зобов’язати будь-яке інше підприємство, діяльність якого не належить до вищезгаданого переліку, але має значний вплив на стан забруднення повітря, встановити автоматизовані системи вимірювання і прописати відповідні умови у дозволі на викиди.
Серед виробництв для яких такий моніторинг може стати обов’язковим:
- виробництво цементного клінкеру;
- виготовленняя скла;
- виплавка сталі та обробка металевої руди;
- переробка нафти і газу;
- виробництво енергії.
Фактично, проєкт постанови пропонує підхід, який лежить в основі Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Прийняття Директиви 2010/75/ЄС має допомогти комплексно оцінити вплив підприємства на довкілля, а також запровадити нові європейські екологічні стандарти. ЄБА вже декілька років послідовно бере участь у розробці законодавства для впровадження Директиви. В Асоціації зазначили, що актуальність цієї назрілої реформи ще більше зросла для України цього року у зв’язку з отриманням статусу країни-кандидатки у члени Європейського Союзу.
Водночас зауважили, що автоматизовані системи моніторингу викидів — це лише один із елементів реформи промислового забруднення. Потребу тієї чи іншої установки автоматизованого моніторингу і вимоги до нього визначають висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
— Відтак, логічно, що спершу потрібно сформувати законодавчу базу для комплексної імплементації Директиви 2010/75/ЄС та оприлюднити й затвердити, як це перебачено Севільським процесом, висновки НДТМ. І вже потім встановлювати автоматизовані системи моніторингу на реконструйовані об’єкти, — прокоментували фахівці ЄБА.
У бізнес-асоціації додали, що війна створює ряд інших факторів, які ускладнюють практичну реалізацію вимог проєкту постанови:
- встановлення автоматизованих систем моніторингу на об’єкти, які перебувають під постійним ризиком бути пошкодженими ударами ворога або очікують на реконструкцію/виведення з експлуатації є економічно недоцільним;
- від початку військових дії компанії постійно наголошують на труднощах із залученням значних інвестицій, пошуком і швидше за все імпортом відповідного обладнання, пошуком підрядних організацій та проведення робіт в умовах високих безпекових ризиків.
До того ж, на деяких підприємствах вже встановлені автоматизовані системи моніторингу. Однак навіть вони лише частково відповідають або й зовсім не відповідають вимогам проєкту постанови. Питання щодо того, як діяти підприємствам у таких умовах документом взагалі не розглянуте.
— Основними кандидатами на екомодернізацію у довоєнний період були об′єкти енергетики та промисловості, зокрема металургії. За 9 місяців війни металургійна галузь втратила понад 50% свого потенціалу, понад половина об′єктів енергоінфраструктури пошкоджено або знищено. Про відновлення промисловості зараз мова взагалі не йде. Передусім, компанії намагаються, окрім постійної гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ, забезпечувати мінімальну життєдіяльність підприємств в умовах постійної загрози ракетних ударів, відключень енергопостачання, а також обмежених експортних можливостей та майже відсутнього попиту на внутрішньому ринку, — зауважила Ольга Бойко, координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА.
Екпертка додала, що бізнес-спільнота високо цінує останні регуляторні зміни, спрямовані на підтримку бізнесу і сподівається, що ідея з обов′язковим встановлення дорогого вимірювального обладнання вартістю майже 5,8 млрд гривень на застарілі та напівзнищені об′єкти все ж буде перенесена на етап повоєнного відновлення.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
