В Україні зберігається тенденція до скорочення поголів’я великої рогатої худоби, насамперед у господарствах населення. Водночас у промисловому секторі приріст чисельності корів у листопаді сповільнився порівняно з жовтнем 2025 року. Причинами стали зниження цін на молоко-сировину та ослаблення попиту на молочну продукцію, повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними Держстату, станом на 1 грудня 2025 року в Україні утримувалося 1,943 млн голів ВРХ, з яких 1,076 млн — корови. За місяць загальне поголів’я ВРХ скоротилося на 77,8 тис. голів (–4%), а кількість корів — на 29,3 тис. голів (–3%). У річному вимірі спад становив 236 тис. голів ВРХ (–11%), у тому числі корів — 141 тис. (–12%). Приблизно 49% тварин утримується на сільгосппідприємствах і 51% — у домогосподарствах.
Промисловий сектор:
На агропідприємствах на початок грудня налічувалося 948 тис. голів ВРХ, що на 1 тис. більше, ніж місяцем раніше (+0,1%). Поголів’я корів зросло на 1,1 тис. голів (+0,3%) — до 385,2 тис. За рік підприємства наростили поголів’я ВРХ на 30,7 тис. (+3%), а корів — на 9,9 тис. (+3%).
Домогосподарства:
У присадибному секторі чисельність ВРХ зменшилася до 995 тис. голів (–79 тис. або –7% за місяць), а корів — до 690,8 тис. (–30 тис. або –4%). За рік скорочення становило 266 тис. голів ВРХ (–21%) і 151 тис. корів (–18%).
Зростання поголів’я корів на сільгосппідприємствах у річному вимірі зафіксовано в низці областей, зокрема в Харківській (+16%), Волинській (+15%), Рівненській (+13%), Івано-Франківській (+10%), Львівській (+10%), Тернопільській (+10%), Хмельницькій (+8%), Чернігівській (+6%), Вінницькій (+3%), Миколаївській (+3%), Черкаській (+2%), Житомирській (+1%), Київській (+1%) та Полтавській (+0,2%).
Фактори впливу та регіональні зрушення
За словами Георгія Кухалейшвілі, основний спад припадає на присадибний сектор. Хронічна проблема — відсутність ефективних державних програм підтримки молочного скотарства — загострилася через війну. Значне скорочення поголів’я триває на Сході та Півдні; підприємства релокують корів із прифронтових Сумської та Дніпропетровської областей у безпечніші регіони Заходу. Водночас у Закарпатській і Чернівецькій областях зафіксовано зменшення чисельності, що може свідчити про вибракування непродуктивного поголів’я.
Додатковим стримувальним чинником є застаріла інфраструктура: більшість ферм зведені у 1970–1980-х роках і не відповідають сучасним вимогам утримання. Інвестиції в розширення поголів’я під час війни обмежені, а обігових коштів бракує. Витрати зростають швидше за ціни на продукцію через дорожчі корми, електроенергію, девальвацію гривні та падіння купівельної спроможності населення.
Водночас у відносно безпечних регіонах триває модернізація МТФ і запуск нових потужностей із акцентом на високопродуктивне поголів’я: за оцінками АВМ, щонайменше 40 господарств реалізують такі проєкти. Проте темпи приросту в промисловому секторі у жовтні–листопаді сповільнилися на тлі «ведмежих» настроїв на молочному ринку та зниження цін на молоко-сировину.
Концентрація поголів’я
Близько 51% загального поголів’я ВРХ зосереджено в семи областях: Хмельницькій (192,2 тис.), Полтавській (174,3 тис.), Вінницькій (139,2 тис.), Черкаській (128,2 тис.), Чернігівській (123,4 тис.), Одеській (117,6 тис.) та Тернопільській (109,1 тис.).
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
