Мікроелементи дають можливість оптимізувати обмін речовин в рослинах злакових культур, підвищити урожай і поліпшити його якість, при цьому мідь і бор доцільно застосовувати на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах, а марганець і цинк — на чорноземних і каштанових.

Багато виникає питань, зокрема, щодо внесення бору, адже щодо цього мікроелементу уся інформація здебільшого стосується удобрення таких культур як: цукровий буряк або ріпак. А як щодо злаків? Чи має сенс застосування цього мікроелементу у зернових культурах?

Зернові культури мають набагато менші, ніж дводольні, потреби щодо бору, який не слід плутати з нестачею цього мікроелементу.



Зазвичай родючий ґрунт з високим вмістом гумусу, на якому вирощують часто у сівозміні цукровий буряк або ріпак, удобрений бором та буде мати його достатню кількість для інших культур. В таких умовах застосування цього компонента є непотрібним і навіть може бути шкідливим для зернових рослин.

NB: Надмір бору може спричинити неправильне формування колоса.

Проте в деяких випадках відсутність бору може мати згубний вплив на злаки.

Слід пам’ятати, що періодичні посухи негативно впливають на наявність бору в ґрунті (особливо квітень-травень), і в основному за таких обставин застосування бору для зернових може мати сенс.

NB: Було доведено, що внесення невеликих кількостей бору в фазі формування колосу дає позитивний ефект та допомагає отримати високоякісні врожаї пшениці або ячменю: бор впливає на краще формування зерна та знижує осипання.

Овес також позитивно реагував на удобрення бором. Вплив застосування цього компоненту є більш вираженим, коли навесні періодично виникає дефіцит води.

Дози мікродобрив для передпосівного змочування насіння озимих культур (в г на 1 т) становлять: сульфат марганцю 700-800, сульфат міді 800-900, сульфат цинку 900-1000. Для скорочення витрат обробку насіння мікроелементами можна поєднувати з протруюванням, застосуванням регуляторів росту і плівкоутворюючих речовин.



Для позакореневого підживлення озимої і ярої пшениці застосовуються такі дози (в г на 1 га): борна кислота 110, сірчанокислий марганець 220, сірчанокисла мідь — 330, молібденово-кислий амоній 600.

Внесення мікроелементів можна поєднувати з азотним підживленням, обробкою гербіцидами і регуляторами росту. Як правило, для передпосівної обробки насіння і позакореневого підживлення рослин використовується один з вищевказаних мікроелементів, який перебуває в дефіциті.

Підготувала Валентина Кравець

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram