Весною необхідно стежити за здоров’ям плодових дерев у саду. Один з найбільш ефективних способів профілактики — це обробка рослин бордоською рідиною. Цей засіб захищає рослини від грибкових та бактеріальних захворювань, а також дезінфікує рани та пошкодження на стовбурі дерев.
Бордоську суміш успішно використовують вже більше століття. Препарат отримав назву на честь французького міста Бордо. Це доволі проста у виготовленні рідина — потрібно змішати мідний купорос, який власне і захищає рослини, та вапно. Останнє необхідне, аби знейтралізувати кислотність.
Річ у тім, що купорос має дуже кислу реакцію середовища — приблизно 4,5-5. У розчині купоросу мідь як основний фунгіцидний елемент перебуває у водорозчинній формі. Тому при нанесенні на поверхню рослин дуже швидко проникає крізь тканини рослин всередину. Якщо рослина при цьому перебуває у стані активної вегетації, то виникатимуть сильні опіки. Тому мідний купорос без вапна слід застосовувати лише до розпускання бруньок.
За словами українського агронауковця, блогера та експериментатора Сергія Авраменка, значно ефективнішою у захисті рослин мідь є тоді, коли якомога довше залишається на поверхні рослини, оскільки вона є контактним препаратом. Для цього її потрібно перевести у не водорозчинну форму, а отже — створити лужну реакцію середовища. Саме для цього до мідного купоросу слід додавати вапно.
Науковець зазначив, що ефективність бордоської рідини значно вища за звичайний розчин мідного купоросу. До того ж така суміш має пролонговану дію і безпечніша — навіть якщо потрапить на зелену поверхню листа, то не спричинить таких сильних опіків як сам мідний купорос.
Пропри те, що бордоський розчин вже тривалий час доволі популярний як серед професійних садівників, такі і серед дачників та особистих селянських господарств, однозначності у пропорціях діючих речовин немає. Основні спори точаться навколо кількості вапна, оскільки концентрація розчину визначається за вмістом купоросу і зазвичай йдеться про 1-3%.
Щоб визначити оптимальну пропорцію діючих речовин у бордоській суміші, Сергій Авраменко провів експеримент: він приготував бордоську рідину 3% з різною пропорцією вапна.
Контрольним став розчин 1:1 — на 10 літрів води 300 г мідного купоросу і 300 г негашеного вапна. Далі експериментатор зменшив вміст вапна у півтора раза — до 200 г, а також у 2 рази — до 150 г на 10 л води, залишивши ту ж кількість мідного купоросу. В інших варіантах — навпаки — збільшив кількість вапна у півтора і два рази — 450 г і 600 г на 10 л відповідно.
Результати експерименту показали, що кислотність розчинів з різною концентрацією вапна практично не відрізняється. Так, показник на pH-метрі при вимірюванні контрольної суміші з пропорцією вапна та мідного купоросу 1:1 показав 12,6. Розчин з удвічі меншою кількістю вапна (150 г на 10 л води) мав pH 12,5. Такий же показник був у розчину, де концентрація вапна була удвічі більшої від контрольної (600 г на 10 л води).
— Проміжні варіанти практично не відрізняються від цих показників. Тобто, незалежно від кількості вапна воно є досить сильним лужним реагентом і він знижує кислотність мідного купоросу, — зазначив Сергій Авраменко після вимірювання pH у всіх експериментальних зразках бордоської суміші.
Разом з тим науковець наголосив, що ефективність бордоської рідини залежить від якості вапна. Результати, які він отримав у своєму досліді, вдалося отримати після використання конкретного вапна. На ринку ж сьогодні вапно продається дуже неоднорідне та дуже різної якості.
Тому, аби убезпечитися від неприємних сюрпризів, фахівець все ж рекомендує застосовувати класичну пропорцію мідного купоросу та вапна — 1:1. Особливо, якщо на господарстві немає pH-метра, щоб точно визначити кислотність розчину. Також науковець наголосив, що бордоську рідину як і мідний купорос потрібно готувати лише у скляному або пластиковому посуді для уникнення корозії.
Підготувала
Наталя КУЗЬО
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
