Повсюди агрокліматичні умови (різкі перепади температур, опади у вигляді
дощу та снігу, ущільнення снігового покриву, утворення “блюдець” в понижених
місцях рельєфу, подекуди льодяної кірки) негативно вплинули на життєздатність
мишоподібних гризунів. За результатами проведеного моніторингу сеціалістами фітосанітарної безпеки затоплення нір гризунів становить 10-20, макс. 40-60% в понижених місцях рельєфу (Львівська, ін. обл.). У посівах озимих зернових та ріпаку зберігається 0,5-3 жилих колоній на гектарі, в кожній з яких по 3-8 жилих нір, багаторічних травах, неугіддях 2-4 жилих колоній на гектар.
— У закритих стаціях мишоподібні гризуни знайдені повсюди. В зерносховищах процент попадання в пастки становить 2%, в продовольчих складах — 1%. По видовому складу переважає миша хатня. Боротьба з гризунами в закритих стаціях проводиться пастковим методом, природними ворогами та розкладанням отруєних принад, — йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.
Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатимуть від погодно-кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни.
За результатами лабораторного аналізу рослин озимих пшениці, ячменю, жита, відібраних з монолітів, виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси (0,5-1%, в осередках Запорізької, Київської обл.), септоріозу, гельмінтоспоріозу (0,5%), кореневих гнилей (1% рослин в осередках Чернівецької обл.), інших хвороб. Рослини озимого ріпаку уражені переноспорозом (0,5-1%).
За потепління через високий рівень ураженості рослин озимини можливий масовий розвиток хвороб. Тому, ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.
Фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, плісені тощо в межах 3-10% (Вінницька, Львівська, Чернівецька обл.), що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2-3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.
Перевіркою насіннєвого, продовольчого та фуражного зерна в зерносховищах усіх форм власності виявлено 9-54% його засміченого комірними довгоносиками, борошноїдами, великим борошняним хрущаком, кліщами, гороховим зерноїдом тощо за чисельності 2-5 екз на 1 кг зерна. Тому контроль за станом збереження зерна та зернопродуктів варто проводити постійно і в разі виявлення живих комірних шкідників приступити до обеззаражування збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами
відповідно до діючих рекомендацій.
— Також необхідно для відводу талих вод провести очистку снігу навколо складів. Інакше, при підвищенні температури навколишнього повітря цей сніг розтане, і вода буде стікатися в сховище, підвищуючи вологість насіння. А це вже є сприятливою умовою для розвитку комірних кліщів, які завдають великої шкоди насінню при неправильному зберіганні. В першу чергу кліщі ушкоджують зародок насіння, знижуючи тим самим їх схожість, забруднюють насіння шкірками, екскрементами. Масове розмноження кліщів у період зберігання насіння призводить до різкого підвищення їх температури і вологості, тобто самозігрівання. В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку, — повідомляють спеціалісти.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
